ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 р.
№ 15/398-б
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Заріцької А.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ДПI у Печерському районі м. Києва
на ухвалу
від 21.08.2007 р. господарського суду м. Києва
у справі
№ 15/398-б господарського суду м. Києва
за заявою
ТОВ "Торг-Архбуд", м .Київ
до
ТОВ "Фрутіс Ленд", м. Київ
про
банкрутство
арбітражний керуючий
Нестеренко С.С.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ДПI у Печерському районі м. Києва
Москальова Г.С., довір.
та ліквідатор банкрута
Нестеренко С.С.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Торг-Архбуд" звернулося до господарського суду м. Києва
з заявою про визнання ТОВ "Фрутіс Ленд" банкрутом в порядку ст. 52
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі -Закон про
банкрутство).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.06.2007 р.
порушено провадження у справі № 15/398-б про банкрутство ТОВ
"Фрутіс Ленд".
Постановою господарського суду м. Києва від 25.06.2007 р.
визнано ТОВ "Фрутіс Ленд" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону
про банкрутство та відкрито відносно нього ліквідаційну Нестеренка
С.С. та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема подати
до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника
банкрутом.
Також, визнано ТОВ "Торг-Архбуд" кредитором банкрута з
грошовими вимогами на суму 72 906,73 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.08.2007 р. (суддя
Хоменко М.Г.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс
станом на 13.08.2007 р., ліквідовано банкрута - ТОВ "Фрутіс Ленд",
як юридичну особу, у зв'язку з банкрутством та провадження у
справі припинено.
Додатковою ухвалою господарського суду м. Києва від
27.08.2007 р. (суддя Хоменко М.Г.) задоволено клопотання
ліквідатора банкрута та зобов'язано ДПI за місцем реєстрації
банкрута зняти останнього з податкового обліку.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції,
ДПI у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 21.08.2007 р. та
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом
першої інстанції ст. ст. 1, 14, 23, 32, 40, 52 Закону про
банкрутство та ст. ст. 1, 22, 33, 34, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали
справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з касаційної скарги, оскаржуючи ухвалу про
припинення провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту
ліквідатора та ліквідаційного балансу, ДПI у Печерському районі м.
Києва посилається на те, що їй не було відомо про існування справи
про банкрутство ТОВ "Фрутіс Ленд" і тому вона не мала змоги
здійснити документальну перевірку останнього.
Втім, такі твердження ДПI у Печерському районі м. Києва
спростовуються матеріалами справи. Зокрема, ухвалою суду про
порушення провадження у справі банкрутство ТОВ "Фрутіс Ленд" від
08.06.2007 р. було зобов'язано ДПI у Печерському районі м. Києва
вчинити певні дії та її копія була направлена як ДПI у Печерському
районі м. Києва, так і відповідному підрозділу ДПА у м. Києві, про
що свідчить штамп суду з відміткою про відправку документа, яка
відповідає п. 3.5.11 Iнструкції з діловодства в господарських
судах, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду
України від 10.12.2002 р. № 75 ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
.
Крім того, свої доводи ДПI у Печерському районі м. Києва
обгрунтовує неврахуванням судом першої інстанції вимог ст. 23
Закону про банкрутство щодо обв'язку суду забезпечити належне
виявлення усіх кредиторів шляхом зобов'язання сторін подати
оголошення в офіційному друкованому засобі масової інформації.
Проте, провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Фрутіс
Ленд" здійснювалося відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство.
Названа стаття встановлює особливості банкрутства відсутнього
боржника, зокрема передбачає особливий порядок виявлення
кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів
боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє їх про
визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом. Отже,
здійснення публікації відповідного оголошення вказаною статтею не
передбачено.
Однак, постановою суду від 25.06.2007 р. ліквідатора банкрута
було зобов'язано подати оголошення про визнання боржника банкрутом
та відкриття ліквідаційної процедури, яке було здійснено в газеті
"Голос України" від 06.07.2007 р. № 116.
Після здійснення публікації оголошення, вказані в ньому
відомості, мають загальновідоме значення (ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Втім, навіть після публікації оголошення ДПI у Печерському
районі м. Києва не провела відповідної перевірки суб'єкта
банкрутства та не скористалася своїм процесуальним правом на
звернення до суду з грошовими вимогами до боржника.
Також, оскаржуючи ухвалу про затвердження звіту ліквідатора й
ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі,
наслідком якого є ліквідація банкрута, як юридичної особи, та
виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
заявник касаційної скарги, який є органом державної податкової
служби, не довів суду про наявність у нього грошових вимог до
банкрута -ТОВ "Фрутіс Ленд".
За таких обставин справи посилання заявника касаційної
скарги, на позбавлення його можливості взяти участь у справі про
банкрутство платника податків -ТОВ "Фрутіс Ленд" визнаються
колегією суддів необгрунтованими.
В той же час, колегія суддів виходить з того, що інші випадки
участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство
платника податків чинним законодавством, в т.ч. Законом про
банкрутство та ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не передбачені.
Між тим, розглядаючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс
банкрута, судом першої інстанції було встановлено, що вимоги
кредиторів, які визнані судом, не задоволені у зв'язку з
невиявленням ліквідатором майнових активів, які підляають
включенню до ліквідаційної маси.
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов
правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту
ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідування банкрута, як
юридичної особи, та припинення провадження у справі.
За таких обставин справи колегія суддів вважає, що
оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає чинному
законодавству та підстав для її зміни або скасування не
вбачається.
Враховуючи вказане та керуючись ст. ст. 1, 32, 40, 52 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДПI у Печерському районі м. Києва
залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 21.08.2007 р. у
справі № 15/398-б залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
А.О. Заріцька