ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 р.
№ 8/374
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіктет"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.10.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Епіктет" до Відкритого акціонерного товариства
"Страхова компанія "Дніпро" в особі Павлоградської філії ВАТ
"Страхова компанія "Дніпро" про стягнення сум та за зустрічним
позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія
"Дніпро" в особі Павлоградської філії ВАТ "Страхова компанія
"Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіктет" про
стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У липні 2005р. ТОВ "Епіктет" пред'явило в господарському суді
позов до ВАТ "Страхова компанія "Дніпро" в особі Павлоградської
філії ВАТ "Страхова компанія "Дніпро" про стягнення 57400,36 грн.
за договором добровільного страхування майна юридичних осіб від
01.12.2004р. №218, у т.ч. 40933,36 грн. страхового відшкодування,
9905,87 грн. інфляційних за період з 20.05.2005р. по 13.08.2007р.,
2745,33 грн. 3% річних за той же період та 3815,80 грн. пені за
період з 20.05.2005р. по 19.11.2005р.
У подальшому ВАТ "Страхова компанія "Дніпро" в особі
Павлоградської філії ВАТ "Страхова компанія "Дніпро" пред'явило в
господарському суді зустрічний позов і просило суд, з урахуванням
подальшого уточнення зустрічних позовних вимог, стягнути 15747,03
грн. безпідставно отриманих коштів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
22.08.2007р. (суддя Дубінін I.Ю.) первісний позов було задоволено,
а в зустрічному -відмовлено.
ВАТ "Страхова компанія "Дніпро" в особі Павлоградської філії
ВАТ "Страхова компанія "Дніпро" оскаржило дане рішення в
апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16.10.2007р. (судді Науменко I.М. -головуючий, Білецька
Л.М., Лисенко О.М.) апеляційну скаргу було задоволено частково,
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
22.08.2007р. скасовано, у позові відмовлено і прийнято нове
рішення, стягнуто ВАТ "Страхова компанія "Дніпро" на користь ТОВ
"Епіктет" 871,80 грн. оплати послуг експерта.
У касаційній скарзі ТОВ "Епіктет" просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.10.2007р., а рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 22.08.2007р. залишити в силі, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову апеляційний суд
виходив з недоведеності позовних вимог.
Проте повністю з таким висновком погодитись не можна з огляду
на наступне.
Відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та п. 6
постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 №11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
(із змінами та доповненнями)
мотивувальна частина рішення повинна мати встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Визнаючи ці та відхиляючи інші докази, суд має це
обгрунтувати.
Мотивувальна частина рішення повинна мати посилання на закон
та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких
визначені права та обв'язки сторін у спірних правовідносинах.
Відповідно до приписів ст. 32, ч. 1 ст. 41 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються
вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових
експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть
участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді
пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в
судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні
господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський
суд призначає судову експертизу.
Втім, апеляційний суд, обраховуючи розмір страхового
відшкодування за пошкоджене приміщення кафе "Аметист" та його
оздоблення, поклав в основу розрахунку суму збитку, завданого
пожежею, визначену згідно висновку №19 від 25.02.2005р.,
складеного ТОВ "Недвижимость-Сервис", не врахувавши при цьому
роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від
11.11.1998р. №02-5/424 ( v_424800-98 ) (v_424800-98)
(із змінами і доповненнями)
"Про деякі питання практики призначення експертизи" про те, що
особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення
(вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження
про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває
доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим
використання висновку експерта як доказу у справі.
Тому не можуть розглядатись як висновок експерта і бути
підставою для відмови у призначенні експертизи акти ревізії,
калькуляції, інші висновки спеціалістів, навіть якщо вони надані
на запит суду, адвоката, сторони. За необхідності з'ясування
зазначених у таких документах обставин судом може бути призначена
експертиза, яка буде вважатися первинною (п.10).
Крім того, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні
первісного позову в частині стягнення страхового відшкодування по
продуктам харчування і лікеро-горілчаним виробам, виходив з
підписаного сторонами 24.03.2005р. акту огляду майна після
страхового випадку.
Втім, такий висновок є непереконливим з огляду того, що сам
відповідач в апеляційній скарзі посилався на відмову директора
кафе "Аметист" Жилевої А.П. від підписання цього акту.
(а.с. 111 т. 3)
Відсутній вказаний акт і в матеріалах справи.
Водночас, ухвалами господарського суду Дніпропетровської
області від 31.01.2006р. та від 10.04.2006р. було, зокрема,
призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до чч. 3, 4 ст. 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового
експерта господарський суд може призначити додаткову судову
експертизу.
При необхідності господарський суд може призначити повторну
судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому
експерту.
Разом з тим, суд першої інстанції, не приймаючи до уваги
висновок судової будівельно-технічної експертизи №820 з підстав
невірного застосування експертом цін на ремонтно-будівельні роботи
та матеріали, не з'ясував, з огляду наведених приписів чч. 3, 4
ст. 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, питання можливості призначення
додаткової або повторної експертизи.
До того ж, суди, у порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не дали оцінки заяві ВАТ "Страхова компанія "Дніпро"
про відмову від зустрічного позову.
(а.с. 98)
При новому розгляді справи слід суду звернути увагу і на
умови п. 5.10 укладеного сторонами договору добровільного
страхування майна юридичних осіб №218 від 01.12.2004р., як і
ретельно з'ясувати обсяги пошкоджених продуктів харчування і
лікеро-горілчаних виробів.
За приписом ч. 5 ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суми, які
підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги
перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з
розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони
пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції стягнув з ВАТ
"Страхова компанія "Дніпро" на користь ТОВ "Епіктет" 871,80 грн.
оплати послуг експерта.
Проте, такий висновок не відповідає наведеному припису ч. 5
ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин ухвалені судові рішення визнати законними і
обгрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід з'ясувати ретельно
дійсні обставини справи, обгрунтованість вимог позивача і
заперечень відповідача і, в залежності від встановленого та вимог
закону, вирішити спір.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Епіктет" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.10.2007р. та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 22.08.2007р. скасувати і справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
I.Вовк
П.Гончарук