ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 р.
№ 6/397
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.I.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Iвано-Франківський
птахокомбінат"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду
від
19.09.2007р.
у справі
№6/397
Господарського суду
Iвано-Франківської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрохолод"
до
Відкритого акціонерного товариства "Iвано-Франківський
птахокомбінат"
про
розірвання договорів та стягнення заборгованості за ними
за участю представників
- позивача:
Стельмаха Ю.М. (довіреність від 06.12.2007р.)
- відповідача:
Уграк А.Ю. (довіреність №01-03/23 від 01.02.2008р.), -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від
13.06.2007р. (суддя Грица Ю.I.) у вказаному позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
19.09.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Бойко
С.М., суддів Бонк Т.Б., Марко Р.I.) вказане рішення суду частково
скасовано. Постановлено договір №26/08 від 25.08.2003р., укладений
між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрохолод" і
Відкритим акціонерним товариством "Iвано-Франківський
птахокомбінат", та договір №27/08 від 25.08.2003р., укладений між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрохолод" і Відкритим
акціонерним товариством "Iвано-Франківський
птахокомбінат", -розірвати; стягнути з Відкритого акціонерного
товариства "Iвано-Франківський птахокомбінат" на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрохолод" 77 001, 02
грн. боргу, 1 155 грн. державного мита та 59 грн. вартості витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті
рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від
13.06.2007р. постановлено залишити без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 19.09.2007р. скасувати, а
рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від
13.06.2007р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права, а
саме: ст.129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.530 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст.22, 43, 77, 99 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що
постанова суду апеляційної інстанції є законною і обгрунтованою,
просить залишити постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 19.09.2007р. без змін, а касаційну скаргу -без
задоволення.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
25.08.2003р. між сторонами укладено договори №26/08 та 27/08,
згідно умов яких позивач зобов'язався поставити, підключити,
налагодити та ввести в експлуатацію обладнання, а
відповідач -здійснити оплату в повному обсязі.
В договорах №26/08 від 25.08.2003р. та №27/08 від
28.08.2003р. позивачем в розділі 3 "Умови платежу" передбачений
наступний порядок оплати за товар. По договору №26/08 від
25.08.2003р.: 1-а частина складає 20% від загальної вартості
договору і становить 82 633, 80 грн., в т.ч. ПДВ 13 772, 30 грн.,
сплачується на момент підписання договору; 2-а частина складає 80%
від загальної вартості договору і становить 330 535, 20 грн., в
т.ч. ПДВ 55 089, 20 грн., проплата здійснюється в момент перед
відвантаженням покупцю всього устаткування; 3-а частина оплати за
роботи по вводу обладнання в експлуатацію всіх камер складається
із 5% від загальної вартості обладнання і розхідних матеріалів,
сплачується протягом 2-х днів після підписання "Акту
приймання-передачі виконаних робіт по вводу обладнання в
експлуатацію" останньої камери.
За договором №27/08 від 28.08.2003р.: 1-а частина складає 20%
від загальної вартості договору і становить 69 044 грн., в т.ч.
ПДВ 11 507, 33 грн., сплачується в день отримання рахунку від
продавця; 2-а частина складає 80% від загальної вартості договору
і становить 276 178 грн., в т.ч. ПДВ 46 029, 67 грн., сплачується
перед відвантаженням покупцю всього устаткування; 3-а частина
оплати за роботи по вводу обладнання в експлуатацію всіх камер
складається із 5% від загальної вартості обладнання і розхідних
матеріалів і вартості розхідних матеріалів, сплачується протягом
2-х днів після підписання "Акту приймання-передачі виконаних робіт
по вводу обладнання в експлуатацію" останньої камери.
Місцевий господарський суд відмовляючи в розові виходи з
того, що відповідачем повністю оплачено поставлене обладнання,
однак не здійснено повністю оплати за 3-ю частину робіт, а саме із
вводу обладнання в експлуатацію. Ця оплата не здійснена у зв'язку
з тим, що позивач не виконав умови договору щодо введення
обладнання в експлуатацію, що має підтверджуватись відповідним
актом, який не складено через відмову позивача в односторонньому
порядку виконати цю частину зобов'язання.
Скасовуючи рішення місцевого суду в цій частині суд
апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем порушено
умови договору щодо нездійснення повністю оплати за поставлене
обладнання, а тому апеляційний суд, пославшись на приписи ч.2
ст.651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, дійшов до висновку про задоволення
позовних вимог про розірвання договорів №26/08 та №27/08 від
25.08.2003 року, та стягнення заборгованості. В іншій частині
рішення суду залишено без змін.
Однак із висновками суду апеляційної інстанції не можна
погодитись з наступних підстав.
Відповідно до вказаної норми права договір може бути змінено
або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі
істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,
встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке
порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди
друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона
розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено місцевим господарським судом з договору №26/08
вбачається, що загальна сума договору без вартості розхідних
матеріалів і робіт по вводу обладнання в експлуатацію становить
413169, 00 грн.
Судовими інстанціями встановлено, що за вказаним договором
здійснено поставку обладнання та витратних матеріалів на суму
463905,94 коп.
З договору №27/08 вбачається, що загальна сума договору без
вартості розхідних матеріалів і робіт по вводу обладнання в
експлуатацію становить 345222, 00 грн.
Судовими інстанціями встановлено, що за вказаним договором
здійснено поставку обладнання та витратних матеріалів на суму
462623 грн. 96 коп.
Таким чином із встановлених судами обставин справи
вбачається, що за кожним із договорів здійснено поставку
обладнання та витратних матеріалів на суму, що перевищує ціну
договору без вартості розхідних матеріалів і робіт по вводу
обладнання в експлуатацію.
За вказаних обставин висновки суду апеляційної інстанції про
те, що відповідачем порушено умови договору щодо нездійснення
повністю оплати за поставлене обладнання, не спростовують
висновків місцевого господарського суду, та не грунтуються на
фактичних обставинах справи.
Крім того, судом апеляційної інстанції не спростовано
висновків місцевого господарського суду про те, що спірні договори
в частині не виконання позивачем умов договору щодо введення
обладнання в експлуатацію, що має підтверджуватись відповідним
актом, та не передачу цих робіт за актом прийому-передачі, не
виконані через відмову позивача в односторонньому порядку виконати
цю частину зобов'язання.
Таким чином із вказаних обставин вбачається що сам позивач не
виконав вказаних умов договорів і у зв'язку з цим просить їх
розірвати.
Однак такі вимоги не грунтуються на нормах матеріального
права - приписах ч.2 ст.651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до
якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на
вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою
стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином постанова суду апеляційної інстанції прийнята з
порушенням вказаної норми права.
З врахуванням викладеного постанову суду апеляційної
інстанції не можна вважати законною і обгрунтованою, а тому вона
підлягає скасуванню.
Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно
встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної
оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і
обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального
права, що регулюють їх спірні відносини, а тому прийняте ним
рішення належить залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 6, 111-10 ч.1, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Iвано-Франківський птахокомбінат" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19.09.2007р. у справі №6/397 скасувати, а рішення Господарського
суду Iвано-Франківської області від 13.06.2007р. у цій справі
залишити в силі.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.I. Шаргало