ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 р.
№ 2-28/1418-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.I.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від
12.06.2007р.
у справі
господарського суду
№ 2-28/1418-2007
Автономної Республіки Крим
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод"
до
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
про
стягнення 1 994, 97 грн.
за участю представників
- позивача:
не з'явився
- відповідача:
Сіроткіної О.М. (довіреність №003-Д від 03.01.2008р.), -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.03.2007р. (суддя Альошина С.М.) в позові відмовлено.
Оскарженою постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.06.2007р. (колегія суддів у складі:
головуючого -судді Щепанської О.А., суддів Гонтаря В.I., Гоголя
Ю.М.) вказане рішення суду скасовано, позов задоволено.
Постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Крименерго" на користь Відкритого акціонерного товариства
"Ялтинський м'ясозавод" 1 950, 66 грн., в т.ч. 1 564, 80 грн.
індексу інфляції, 385, 86 грн. річних, 102 грн. держмита та 118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
В своїй касаційній скарзі відповідач просить постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.06.2007р. скасувати, а рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 05.03.2007р. залишити в силі, посилаючись на
порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, а саме: ст.ст.612, 614 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, ч.1 ст.193, п.2 ст.218 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст.7-11 Закону України "Про заходи,
спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
, ст.ст.43, 115, 116
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Також
відповідач зазначає, що п.15 ст.34 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
передбачає, що виконавче провадження
підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства
паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств
паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі
погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи,
спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
; лише після усунення
обставин, які стали підставою зупинення виконавчого провадження,
воно підлягає поновленню згідно приписів ч.5 ст.36 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
. Тому, посилаючись на
приписи п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
, Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, п.15 ч.1 ст.34 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, ст.ст. 1, 33, 107 -111,
107-111 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ст.ст. 530, 625 607, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, п.2 ст.218 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, просить постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.06.2007р. скасувати, а рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2007р.
залишити без змін.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Позивач не використав наданого законом права на участь свого
представника у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
04.01.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір
купівлі-продажу №2/112, натомість відповідач свої зобов'язання
перед позивачем не виконав, переданий на підставі договору товар
не оплатив.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.08.2005р. в іншій справі №2-19/10102-2005 постановлено стягнути
з Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь
Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод" 10 600
грн. заборгованості, у т.ч. 1 014, 61 грн. індексу інфляції, 3%
річних у розмірі 452, 97 грн., 1 396, 83 грн. пені, 216, 76 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В іншій частині позову провадження
по справі припинено. Вказане рішення господарського суду від
09.08.2005р. було оформлено згідно ст.84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та підписане
26.08.2005р. і набрало законної сили у відповідності до ст.85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
06.09.2005р.
На виконання цього рішення господарського суду, до його
вступу в законну силу, відповідач добровільно частково сплатив
позивачу заборгованість в сумі 1 600 грн., а саме:
23.08.2005р. -600 грн., 30.08.2005р. - 1 000 грн.
19.10.2005р. постановою про відкриття виконавчого провадження
було відкрите виконавче провадження про примусове виконання наказу
господарського суду у справі №2-19/10102-2005, і відповідач
частково погасив решту заборгованості у сумі 1 000 грн.
Причиною звернення з позовом по даній справі послужило
неповне виконання відповідачем рішення Господарського суду
Автономної Республіки Крим від 09.08.2005р. у справі
№2-19/10102-2005, і з врахуванням уточнення позовних вимог позивач
просив стягнути з відповідача 1 950, 66 грн., у тому числі індекс
інфляції у розмірі 1 564, 80 грн. за період з червня 2005р. по
лютий 2007р., а за період з 01.08.2005р. по 20.02.2007р. -3%
річних у розмірі 385, 86 грн.
Місцевий господарський суд відмовляючи в позові виходив з
того, що виконавче провадження по виконанню наказу у справі
№2-19/10102-2005 було зупинено з посиланням на Наказ Міністерства
палива та енергетики №568 ( v0568558-05 ) (v0568558-05)
від 10.11.2005р. та
приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення
сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного
комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
; постанова про зупинення виконавчого
провадження не оскаржена, не скасована і не змінена; відповідач
внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу,
які беруть участь у процедурі погашення заборгованості та Переліку
підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення
про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають
п.1.1 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення
сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного
комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
; на строк участі підприємства
паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення
заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та
заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що
підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
; виконавча служба позбавлена
можливості здійснювати заходи примусового виконання відносно
підприємств, включених у вказаний Реєстр підприємств
паливно-енергетичного комплексу, а відтак місцевий господарський
суд, посилаючись також на приписи п.2 Прикінцевих положень Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
дійшов до висновків
про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційний господарський суд не погодився з висновками
місцевого господарського суду, зазначивши в оскарженій постанові,
що висновок місцевого господарського суду суперечить приписам
ст.599 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно з якою
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом; зупинення
виконавчого провадження з посиланням на п.15 ст.34 цього Закону,
не припиняє і не може зупинити зобов'язання, яке підтверджено
рішенням господарського суду, що вступило в законну силу; хоча на
майно відповідача звернення стягнення у примусовому порядку до
поновлення виконавчого провадження здійснювати не можна, у нього є
можливість виконати свої зобов'язання у добровільному порядку, а
відтак апеляційний господарський суд дійшов до висновків про
наявність правових підстав для скасування рішення місцевого
господарського суду і задоволення позову.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками
суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судами рішенням Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 09.08.2005р. в іншій справі №2-19/10102-2005
постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Крименерго" на користь Відкритого акціонерного товариства
"Ялтинський м'ясозавод" 10 600 грн. заборгованості, у т.ч. 1 014,
61 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 452, 97 грн., 1 396,
83 грн. пені, 216, 76 грн. та судові витрати.
На виконання цього рішення господарського суду, до його
вступу в законну силу, відповідач добровільно частково сплатив
позивачу заборгованість в сумі 1 600 грн., а саме:
23.08.2005р. -600 грн., 30.08.2005р. -1 000 грн.
19.10.2005р. постановою про відкриття виконавчого провадження
було відкрите виконавче провадження про примусове виконання наказу
господарського суду у справі №2-19/10102-2005, і відповідач
частково погасив решту заборгованості у сумі 1 000 грн.
На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу
у процедурі погашення заборгованості було зупинено виконавчі
провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього
підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому
Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, та
відповідно до п.1.1 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані
на забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
.
Таким чином судами встановлено, що відповідач не виконав
перед позивачем грошового зобов'язання.
При цьому діюче законодавство не пов'язує припинення
зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям
виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Відповідно до ст.599 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо
зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється,
а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання,
покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі
передбачені ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки остання
передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З викладеного вбачається, що постанова суду апеляційної
інстанції, якою скасовано рішення місцевого господарського суду
про відмову в позові, та задоволено вказаний позов, грунтується на
вказаних нормах права, а відтак є законною і обгрунтованою.
Таку правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду
України від 28.03.2006 року зі справи №2-4/1319-2004
Господарського суду Автономної Республіки Крим.
За вказаних обставин касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Крименерго" залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.06.2007р. у справі № 2-28/1418-2007 Господарського суду
Автономної Республіки Крим -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.I. Шаргало