ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2008 р.
№ 22/150д/07 ( rs1106973 ) (rs1106973)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Приватного підприємця Товкач Григорія Володимировича
на постанову
від 16.10.07 Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№22/150д/07 ( rs1106973 ) (rs1106973)
господарського суду Запорізької
області
за позовом
прокурора м.Енергодар в інт. держави в особі Енергодарської
міської ради
до
Приватного підприємця Товкача Григорія Володимировича
про
визнання договору оренди землі недійсним
у справі взяли участь представники
від Генеральної Прокуратури України -Громадський С.О.
прокурор відділу посв. №76 від 10.02.05
позивача: не з'явилися
відповідача: не з'явилися
3-ої особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
17.07.2007 (суддя Ю. Скиданова), залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 16.10.2007
(судді: С. Антонік, О. Яценко, О. Шерник) задоволені позовні
вимоги прокурора: договір оренди землі від 08.07.2005 укладений
Енергодарською міською радою та приватним підприємцем Товкач Г.В.
визнаний недійсним з тих підстав, що укладений з порушенням
встановленого порядку укладання таких договорів.
Приватний підприємець Товкач Г.В. в касаційній скарзі просить
скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити позов
прокурора без розгляду, посилаючись на те, що прокурор неправильно
визначив позивача за вимогами про захист інтересів держави. Міські
ради є органами місцевого самоврядування, які представляють
інтереси територіальних громад міст, а не держави. Судові рішення
не відповідають Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, рішення Конституційного Суду України №
3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
від 08.04.1999.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рішенням Енергодарської міської ради від 11.09.03р. № 27 "Про
земельні питання"погоджено ПП Товкач Г.В. місце розташування
піцерії по вул. Центральній,4 та надано дозвіл на розроблення
проекту відведення земельної ділянки під розташування піцерії
орієнтовною площею 0,0200 га по вул. Центральній,4 в межах згідно
з планом (розділ XXX (а.с.32)).
Рішенням Енергодарської міської ради від 26.03.04р. №33,
враховуючи вище зазначене рішення міської ради № 27, затверджено
ПП Товкач Г.В. проект відведення земельної ділянки по вул.
Центральній.4 та передано йому в оренду строком на 3 роки земельну
ділянку площею 0,01756 для розташування піцерії (а.с.33).
21.07.04р. Енергодарською міською радою було прийняте рішення
№3, відповідно до якого були внесені зміни у пункти 1,2.3 розділу
XXX рішення міської ради від 1 1.09.03р. № 27, що стосується
адреси земельної ділянки, та викладені в наступній редакції:
Погодити ПП Товкач Г.В. місце розташування піцерії по вул.
Центральній, в районі будинку № 4.
Дати дозвіл на розроблення проекту відведення земельної
ділянки під розташування піцерії ПП Товкач Г.В. орієнтовною площею
0,0200 га по вул. Центральній, в районі будинку № 4, в межах
згідно з планом.
Цим же рішенням були внесені зміни у п.1,2 розділу ХХХХII
рішення міської ради від 26.03.04р. № 33 та викладені в наступній
редакції:
2.1. Враховуючи рішення міської ради від 11.09.03р. № 27,
затвердити проект відведення земельної ділянки по вул.Центральній,
в районі будинку № 4, ПП Товкач Г.В.
2.2. Передати ПП Товкач Г.В. в оренду строком на 3 роки
земельну ділянку площею 0,01756га по вул. Центральній, в районі
будинку № 4, для розташування піцерії (а.с.24).
Між тим матеріалами справи підтверджено, що зазначені вище
рішення Енергодарської міської ради від 11.09.03р. № 27 (розділ
XXX) та від 26.03.04р. № 33 (розділ ХХХХII) були предметом
оскарження до господарського суду Закритим акціонерним товариством
"Виробнича мережа "Дніпро".
Так, рішенням господарського суду Запорізької області від
22.09.04р. у справі № 4/162-8/199 у задоволенні позовних вимог ЗАТ
"Виробнича мережа "Дніпро"про визнання недійсним розділу XXX
рішення Енергодарської міської ради від 11.09.03р. №
27 -відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 10.02.05р. вказане рішення залишено без
змін. Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.05р.
касаційну скаргу ЗАТ "Виробнича мережа "Дніпро"задоволено. Рішення
господарського суду та постанова апеляційної інстанції скасовані,
позов задоволений: визнаний недійсним розділ XXX рішення
Енергодарської міської ради від 11.09.03р. № 27.
Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області
від 16.11.05р. у справі № 20/286-8/200 був задоволений позов ЗАТ
"Виробнича мережа "Дніпро"про скасування розділу ХХХХII рішення
Енергодарської міської ради від 26.03.04р. №33. Постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 19.01.06р.
вказане рішення господарського суду залишене без змін.
Оскільки рішення міської ради, які були підставою для
укладання спірного договору скасовані, суди дійшли обгрунтованого
висновку про відсутність підстав для подальшої дії договору
оренди.
Доводи скаржника про неправильне визначення прокуратурою в
якості позивача міську раду, колегія суддів до уваги не приймає на
підставі наступного.
Згідно зі статтями 5,7 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ,
який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади
та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і
гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні
ресурси ... є об"ектами права власності Українського народу. Від
імені Українського народу права власника здійснюють органи
державної влади та органи місцевого самоврядування в межах,
визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.14 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
земля
є основним національним багатством, що перебуває під особливою
охороною держави. Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
земля основне національне багатство.
Статтею 12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території
міст належать, зокрема, розпорядження землями територіальних
громад, передача земельних ділянок комунальної власності у
власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.
Пунктом 12 перехідних положень Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що до розмежування земель державної та
комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в
межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну
власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а
за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.
Згідно зі статтею 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина
або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені
держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді
інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених
законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з
позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи,
невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються
інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій
чи рішень органів і посадових осіб.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших
державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними
або з державою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
до кола суб'єктів прокурорського нагляду за
додержанням законів в Україні належать, зокрема, міністерства та
інші центральні органи виконавчої влади, органи державного і
господарського управління та контролю, рада міністрів АР Крим,
Місцеві ради, їх виконавчі органи, підприємства, установи і
організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та
приналежності.
Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в якій визначено підстави порушення справ у
господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви
прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського
суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої
цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в
інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому
полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність
їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення
Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99
( v003p710-99 ) (v003p710-99)
(справа про представництво прокуратурою України
інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного
процесуального кодексу України, означає орган, на який державою
покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у
відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів
держави.
Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Енергодарської
міської ради Прокурор мотивував позовну заяву посиланням на ч.2
ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ч.3 ст. 24 Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
,
згідно яких органи місцевого самоврядування та їх посадові особи
діють дише на підставі, в межах та у спосіб, передбачені
Конституцією та законами України.
Згідно ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
міські ради є органами місцевого
самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади
та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і
повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, цим та іншими законами. Представницькі
органи місцевого самоврядування, міські голови, виконавчі органи
місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень
у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до п.34 ст. 26 цього закону до виключної
компетенції, зокрема, міських рад віднесено вирішення відповідно
до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 124 Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що
перебувають у державній та комунальній власності здійсняється на
підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди
земельної ділянки. На вказані нормативно-правові акти, як правову
підставу позову, посилався прокурор у позовній заяві.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи
касаційної скарги не знайшли підтвердження за результатами їх
касаційного перегляду, а оскаржувані судові акти є такими, що
прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця Товкач Григорія
Володимировича залишити без задоволення, рішенням господарського
суду Запорізької області від 17.07.2007 та постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 16.10.2007 у справі
№22/150д/07 ( rs1106973 ) (rs1106973)
- без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун