ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2008 р.
№ 1/31
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши
касаційну скаргу
РВ ФДМУ по Чернівецькій області
на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.09.2007 року
у справі
№ 1/31 господарського суду Чернівецької області
за позовом
РВ ФДМУ по Чернівецькій області
до
СПД-ФООСОБА_1.
третя особа
Головне управління статистики у Чернівецькій області
про
звільнення займаного приміщення у зв'язку з припиненням
договору оренди нерухомого майна № 23/17 від 01.03.2004 р., що
належить до державної власності, стягнення 2, 68 грн. пені, 3
587,52 грн. неустойки та 988,71 грн. збитків
За участю представників сторін:
позивача -не з'явились,
відповідача -ОСОБА_1.,
третьої особи - не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від
31.07.2007 р. (суддя -Желік Б.Є.) позов задоволено частково.
Стягнуто з приватного підприємцяОСОБА_1. у дохід державного
бюджету 2,68 грн.
Постановою Львіського апеляційного господарського суду від
10.09.2007 р. (судді -Краєвська М.В., Городечна М.I., Кордюк Г.Т.
) рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2007
р. залишено без змін.
Позивач та третя особа не скористались наданим процесуальним
правом участі у суді касаційної інстанції.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
Не погоджуючись частково з рішенням та постановою, РВ ФДМУ по
Чернівецькій області звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати,
мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням
господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами був укладений
договір № 23/17 від 01.03.2004 р. на оренду нежитлових приміщень
площею 19,8 м.кв. в будівлі Чернівецького обласного управління
статистики у м. Чернівці на вул. Головній, 249-а, строком на 10
місяців до 31.12.2004 р.
Відповідно до п. 10.5 додаткового договору від 25.04.2005 р.
до договору № 23/17 від 01.03.2004 р., у разі відсутності заяви
однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом
одного місяця після закінчення терміну дії договору, він
вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,
які були передбачені договором.
Пуктом 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із
сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного
місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається
продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були
передбачені договором.
Матеріалами справи підтверджено, що договір оренди № 23/17
два рази було продовжено на той самий термін загальним строком до
31.08.2006 р., і, відповідно до листів Державного комітету
статистики України, який уповноважений управляти державним майном
знаходиться у користуванні підвідомчих йому установ, відповідно до
яких відповідачу було надано дозвіл на продовження оренди спірного
приміщення на 2005 та 2006 р.р. У т.ч. дозволи були надані листами
Державного комітету статистики України № 15/1-2-3/1289 від
30.12.2004 р. на 2005 рік та № 15-1-2-3/285 від 04.04.2005 р. на
2006 рік.
Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що заява
про припинення дії договору і лист про відкликання листа щодо
продовження дії договору були надіслані позивачем на адресу: м.
Чернівці, вул. Карбулицького, 3А/36, яка не належить відповідачу.
Згідно з довідкою ЄДРПОУ, даними паспорта громадянина України
орендодавець проживає за адресою: м. Чернівці, вул. Головна 206,
кв. 53 і орендоване приміщення знаходиться по вул. Головна, 249 А
в м. Чернівці.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають
значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли
обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог щодо
звільнення орендованого приміщення.
Крім того, суди підставно відмовили у задоволенні позовних
вимог про стягнення 3587, 52 грн. неустойки та 988, 71 грн.
збитків за недоведеністю у відповідності до ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
своїх вимог, за виключенням 2, 68 грн. пені за
прострочку сплати за оренду та комунальні послуги, котра
нарахована позивачем відповідно до п.3.7 договору оренди № 23/17.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків
про те, що суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99, 101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянули в
судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили
подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень докази;
належним чином проаналізували відносини сторін.
На підставі встановлених фактичних обставин, місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини та прийнято обгрунтоване та законне рішення.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1
ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу,
повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного
розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду
грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами
та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження. В зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представника відповідача оголошена вступна та резолютивна частини
постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернівецької області від
31.07.2007 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10.09.2007 року у справі № 1/31 залишити
без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.