ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2008 р.
№ 10/394
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
суддів
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2007р.
у справі господарського суду
№10/394 Донецької області
за позовом
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до
відкритого акціонерного товариства "Ясинуватський
машинобудівний завод"
про за зустрічним позовом до про за участю представників
сторін: позивача - відповідача -
відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення
договору оренди в сумі 95 978,92грн. відкритого акціонерного
товариства "Ясинуватський машинобудівний завод" фізичної
особи -підприємця ОСОБА_1 визнання договору оренди недійсним та
повернення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 30
927,00грн. не з'явивсяОСОБА_2. дов. № 120 від 02.01.2008
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1м. Донецьк у листопаді 2006
року звернулась до господарського суду Донецької області з позовом
до Відкритого акціонерного товариства "Ясинуватський
машинобудівний завод" про стягнення, з урахуванням заяви від
02.08.2007 про уточнення позовних вимог, суми збитків у розмірі
73708 грн., пені 13562,27 грн., збитків від інфляції 13857 грн.,
3% річних в сумі 3956 грн. на підставі ст.ст. 22, 610, 614,
615,623-625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позовні вимоги обгрунтовані укладеним між сторонами Договором
оренди нежитлового приміщення та додатковою угодою про
встановлення розміру орендної плати, які відповідач не виконував,
орендну плату в повному обсязі не сплачував.
Відкрите акціонерне товариство "Ясинуватський машинобудівний
завод" м. Макіївка у березні 2007 року звернулося до
господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1про визнання Договору оренди
недійсним та повернення безпідставно набутих грошових коштів в
сумі 30927 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані недійсністю договору
оренди, оскільки фактично передача майна орендарю не відбулась,
акт приймання-передачі орендодавцем не складений та сторонами не
підписаний, а грошові кошти повинні бути повернуті у відповідності
із ст.1212 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
як безпідставно
набуті.
Рішенням від 07.08.2007 господарський суд Донецької області
(суддя Приходько I.В.) частково задовольнив позовні вимоги
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1: стягнув з ВАТ "Ясинуватський
машинобудівний завод" збитки у розмірі 73708 грн., в стягненні
пені, інфляції та 3% річних відмовив, оскільки вони на збитки не
нараховуються.
У задоволенні зустрічного позову ВАТ "Ясинуватський
машинобудівний завод" до ОСОБА_1 відмовив.
За апеляційною скаргою ВАТ "Ясинуватський машинобудівний
завод" Донецький апеляційний господарський суд постановою від
05.11.2007 рішення суду першої інстанції частково скасував,
відмовив в частині стягнення збитків 73708 грн., в решті рішення
господарського суду Донецької області залишив без змін.
Постанова Донецького апеляційного господарського суду
мотивована тим, що відсутність акту прийому-передачі нежитлового
приміщення, який сторонами не укладався, свідчить про те, що
договір оренди укладений, але не вступив в силу. Однак, і
визнавати договір недійсним нема підстав, тому судом першої
інстанції правильно відмовлено в задоволенні зустрічних позовних
вимог.
Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного
господарського суду, суб'єкт підприємницької діяльності
ОСОБА_1звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність
постанови матеріалам справи, просить постанову апеляційного суду
скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на фактичну передачу
спірного майна в оренду відповідачу, за що ВАТ "Ясинуватський
машзавод" частково сплачував орендну плату на підставі рахунків
позивача, доказом користування спірним приміщенням є оплата
відповідачем телекомунікаційних послуг, договір оренди є
укладеним, оскільки в ньому погоджені обов'язкові умови -предмет,
ціна та строк договору, тому вважає рішення суду першої інстанції
законним та обгрунтованим.
Позивач ОСОБА_1 не скористалась правом, наданим ст.22
Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, на участь в
судовому засіданні.
Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні
представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи,
предметом спору є стягнення збитків за договором оренди нежитлових
приміщень, а також визнання договору оренди недійсним та
повернення перерахованих коштів.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених Господарським кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно із ст.759 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, яка
трансформується із статтею 283 Господарського кодексу ( 436-15 ) (436-15)
,
за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується
передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності із ст.765 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування
негайно або у строк, встановлений договором найму.
Стаття 793 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює,
що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі.
У відповідності із статтею 795 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
передання наймачеві будівлі або іншої капітальної
споруди оформляється відповідним документом
, який підписується сторонами договору. З цього моменту
починається обчислення строку договору найму, якщо інше не
встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється
відповідним документом (актом), який підписується сторонами
договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.06.2005 між
сторонами підписано договір (без номера) оренди нежитлового
приміщення, за умовами якого Орендодавець -ОСОБА_1передає, а
Орендар - ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" приймає у
тимчасове користування на 11 місяців нежитлове приміщення, що
розташоване за адресо.:АДРЕСА_1, приміщення № 35, загальною площею
153,5 кв.м ; передача приміщення в оренду здійснюється сторонами
за актом прийому-передачі.
За даним договором об'єкт оренди не передавався, акт
прийому-передачі не укладався.
25.07.2005 між сторонами у справі підп исано договір оренди нежитлового приміщення ,
за умовами якого Орендодавець -ОСОБА_1передає, а Орендар - ВАТ
"Ясинуватський машинобудівний завод" приймає у тимчасове
користування на 11 місяців нежитлове приміщення, що розташоване за
адресо.:АДРЕСА_1, приміщення № 35, загальною площею 153,5 кв. м ;
тобто на те саме приміщення, що й за договором від 01.06.2005.
Пунктом 2.2.1 Договору оренди нежитлового приміщення б/н від
25.07.2005, за яким ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги, передбачено
зобов'язання орендодавця передати об'єкт оренди протягом 3 днів
після підписання договору. Передача приміщення в оренду
здійснюється сторонами за актом прийому-передачі. Договір вступає
в силу з моменту підписання акта прийому-передачі орендованого
приміщення.
Господарський суд Донецької області, приймаючи рішення про
стягнення з ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" на користь
підприємця ОСОБА_1 збитків в сумі 73708 грн., виходив з того, що
спірний Договір оренди підписаний сторонами та скріплений
печатками, до Договору оренди сторонами укладено додаткову угоду
про зміну розміру орендної плати, часткова оплата відповідачем
орендної плати та послуг телефонного зв'язку свідчать про
користування відповідачем спірним орендованим приміщенням.
Донецький апеляційний господарський суд на підставі
повноважень, наданих ст.101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглянув справу за наявними у
справі та додатково поданими доказами, перевірив законність та
обгрунтованість рішення господарського суду в повному обсязі та
частково не погодився із висновками суду першої інстанції.
На підставі дослідження умов Договору оренди апеляційний суд
дійшов висновку, що за Договором оренди обов'язок передати об'єкт
оренди покладається на орендодавця -позивача шляхом укладання акта
прийому-передачі протягом 3 днів після підписання даного договору,
а твердження позивача, що в договорі не зазначено, на кого
покладається обов'язок підготувати проект акту прийому-передачі,
апеляційним судом не прийнято.
Відповідно до п.7.2 Договору оренди передбачено, що
приміщення передається в оренду на строк 11 місяців - з моменту
підписання акту прийому-передачі приміщення, що орендується.
Судами встановлено, що відповідний акт прийому-передачі не був
підписаний відповідачем, при цьому орендар посилався на те, що
приміщення в оренду не передавалось.
На підставі встановлених обставин апеляційний суд дійшов
висновку про те, що акт прийому-передачі нежитлового приміщення,
що розташоване за адресою:АДРЕСА_1, приміщення № 35, загальною
площею 153,5 кв. м між сторонами не укладався, а відтак Договір
оренди не вступив в силу.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування. Оскільки у відповідності із статтею 795 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передання наймачеві будівлі або іншої
капітальної споруди оформляється відповідним
документом , який підписується сторонами договору, то і
належним доказом по справі має бути Акт приймання-передачі
орендованого майна.
Однак, Апеляційним судом досліджено доводи позивача за
первісним позовом ОСОБА_1 про те, що доказом передачі приміщення в
орендне користування є той факт, що відповідачем -орендарем
частково була здійснена оплата орендної плати, і встановлено, що
перерахування грошових коштів не відповідає умовам укладеного
Договору оренди. У відповідності з п.3.3 Договору оренди оплата
орендної плати здійснюється орендарем самостійно 100% передоплатою
щомісячно до 15 числа місяця, за який здійснюється оплата.
Рахунки ОСОБА_1, які на думку позивача були підставою для
перерахування орендної плати відповідачем, апеляційним судом не
враховані, оскільки не містили відомостей про те, за оренду якого
приміщення та відповідно до якого договору стягується орендна
плата, крім того, орендар мав самостійно передоплатою
перераховувати орендну плату в розмірі, встановленому Договором
оренди.
Апеляційним судом досліджено Додаткову угоду до Договору
оренди, якою збільшено розмір орендної плати, та встановлено, що
ця додаткова угода не містить дати її підписання або набрання
чинності; в тексті додаткової угоди зазначено, що вона є
невід'ємною частиною договору оренди від 26.10.2004, в той час як
позовні вимоги заявлені по Договору оренди від 25.07.2005, - за
таких обставин апеляційний суд не прийняв додаткову угоду як таку,
що підтверджує позовні вимоги.
Також апеляційним судом досліджені доводи позивача ОСОБА_1
про користування відповідачем телефонними номерами, встановленими
в орендованому приміщенні, та встановлено, що безпідставним є
посилання суду першої інстанції на додаткову угоду № 6 від
03.03.2005, що укладена відповідачем та ДП "Утел" про надання
послуг телефонного зв'язку по номерам 332-35-26,332-35-27, листи
ТОВ "Укртелеком", оскільки з їх тексту апеляційним судом
встановлено, що згадувані телефонні номери встановлено за адресою
:АДРЕСА_1, тоді як орендоване приміщення знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2. Крім того, додаткова угода № 6 від 03.03.2005 укладена
до підписання сторонами Договору оренди 25.07.2005 і не містить
посилання на цей Договір оренди.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 обгрунтувала вимогу
стягнути збитки посиланням на норми статей 22, 610, 614, 615,
623-625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якими, зокрема,
передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення
її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками,
зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
та ст.224
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
боржник, який порушив
зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі
завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену
вигоду.
Статтею 614 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе
відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Умовами застосування відповідальності у вигляді стягнення
збитків є доведена наявність збитків кредитора (позивача),
протиправних винних дій боржника (відповідача) у вигляді
неналежного виконання договірних зобов'язань та причинного зв'язку
між збитками та діями боржника.
Оскільки наданими позивачем в підтвердження позовних вимог
доказами не доведена наявність збитків кредитора та
наявність протиправних дій відповідача у вигляді неналежного
виконання договірних зобов'язань, судова колегія Донецького
апеляційного господарського суду дійшла висновку про недоведеність
позовних вимог в частині стягнення 73708 грн. збитків.
Щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних
вимог про стягнення пені 13562,27 грн., інфляційних втрат 13857
грн. та 3% річних в сумі 3956 грн. Донецький апеляційний
господарський суд погодився з рішенням господарського суду
Донецької області, оскільки пеня за порушення строків оплати
орендних платежів, а також нарахування, передбачені ст.625
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань, не можуть бути нараховані при стягненні
збитків.
За зустрічними позовними вимогами ВАТ "Ясинуватський
машинобудівний завод" до підприємця ОСОБА_1 про визнання договору
оренди недійсним та повернення безпідставно набутих грошових
коштів в сумі 30927 грн., судами попередніх судових інстанцій
правильно визначено, що договір може бути визнано недійсним на
підставах, передбачених ст.203 та 215 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
. Договір оренди містить всі обов'язкові умови,
передбачені для договорів оренди, а відсутність підписаного
сторонами Акту прийому-передачі приміщення не є підставою для
визнання Договору недійсним.
У відповідності із ст. 766 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач
має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передачі майна
і відшкодування збитків, завданих затримкою, або відмовитись від
договору найму та вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Судами встановлено, що ВАТ "Ясинуватський машинобудівний
завод" не звертався до підприємця ОСОБА_1 з вимогою про передання
майна в користування за Договором оренди від 25.07.2005 або
відмовився від Договору оренди, за таких обставин суди попередніх
інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення
зустрічних позовних вимог. Судові рішення в цій частині сторонами
не оскаржені.
Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Доводи касаційної скарги підприємця ОСОБА_1фактично зводяться
до переоцінки доказів по справі.
За результатами перевірки у касаційному порядку встановлено,
що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій
справі, додатково перевірені апеляційною інстанцією в повному
обсязі з достатньою повнотою і їм дана належна правова оцінка,
висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, а
також правильно застосовані норми законодавства, судова колегія не
вбачає підстав для скасування постанови апеляційного суду.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1залишити
без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
05.11.2007р. по справі № 10/394 господарського суду Донецької
області залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська