ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     31 січня 2008 р.
 
     № 2/1378 ( rs1041492 ) (rs1041492)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді
     Добролюбової Т.В.
     суддів
     Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
 
     розглянувши матеріали
 
     касаційної скарги
 
     на постанову
 
     Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон"
 
     Житомирського апеляційного господарського суду від 03.10.07
 
     у справі
     №2/1378 ( rs1041492 ) (rs1041492)
        
     за позовом
     Товариства  з  обмеженою   відповідальністю   "Торговий   дім
"Насіння"
     до
     Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон"
 
     про
     стягнення 63012,94 грн
 
     В судовому засіданні взяли участь представники:
 
     від позивача: Добровольський Е.О. - за дов. від 03.11.06;
 
     від відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час  і
місце розгляду касаційної скарги.
 
     Товариством  з  обмеженою  відповідальністю   "Торговий   дім
"Насіння" у квітні 2007  року  заявлений  позов  про  стягнення  з
Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон"  56  000,00
грн- основної заборгованості,  4  128,81  грн  -пені,  2  155,  52
грн -інфляційних втрат, 728, 61-  3%  річних.  Обгрунтовуючи  свої
вимоги позивач вказував на  невиконання  відповідачем  зобов'язань
щодо проведення оплати за поставлений товар  згідно  договору  від
05.04.06 №11-0504/Пр-19н. При цьому, позивач посилався на  приписи
статті 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        , статей  526,
625 Цивільного кодексу України.
 
     Доповідач: Добролюбова Т.В
 
     Рішенням  господарського  суду   Житомирської   області   від
11.06.07,  ухваленим  суддею  Тимошенко   О.М.,   позовні   вимоги
задоволено. Місцевий суд  вмотивовуючи  рішення  визнав  доведеним
факт  несплати  відповідачем  вартості,   поставленого   позивачем
товару, а відтак і виникнення у відповідача зобов'язання  сплатити
штраф,  пеню,  інфляційні  та  річні.  Суд  обгрунтовував  рішення
приписами статей 525, 526, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу
України.
 
     Житомирський апеляційний господарський суд у  складі  колегії
суддів: Щепанської Г.А. -головуючого, Гулової А.Г.,  Майора  Г.I.,
постановою від 03.10.07, перевірене рішення суду першої  інстанції
залишив  без  змін  з  тих  же  підстав,   а   апеляційну   скаргу
Сільськогосподарського  приватного   підприємства   "Оріон"   -без
задоволення.
 
     Сільськогосподарське приватне підприємство "Оріон" звернулось
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення і постанову у  справі  скасувати,  як  прийняті  з
порушенням норм матеріального та процесуального права, а матеріали
справи просить направити на новий розгляд. Скаржник  наголошує  на
тому, що господарським судом першої інстанції  не  було  надіслано
ухвали про порушення провадження у справі, а  отже  відповідач  не
був обізнаний про призначення справи  до  розгляду,  час  і  місце
проведення  судового  засідання,  що  позбавило  його   можливості
захистити свої оспорювані права. Скаржник вказує  і  на  порушення
судом норм статті 549 Цивільного кодексу України, оскільки пеня та
штраф, належать до одного виду відповідальності  -неустойки,  тому
не підлягають стягненню одночасно. Крім того,  скаржник  зазначає,
що судом апеляційної інстанції безпідставно не прийнято  до  уваги
його доводи про ненадання позивачем сертифікатів якості на насіння
цукрових буряків.
 
     Від Товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Торговий  дім
"Насіння" надійшов відзив на касаційну  скаргу  та  доповнення  до
відзиву, в яких товариство просить постанову у справі залишити без
змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
 
     Вищий Господарський суд  України  заслухавши  доповідь  судді
Добролюбової Т.В. і пояснення  присутнього  у  судовому  засіданні
представника позивача, переглянувши  матеріали  справи  та  доводи
касаційної   скарги,   перевіривши    правильність    застосування
господарськими судами приписів  чинного  законодавства,  відзначає
наступне.
 
     Господарськими судами  попередніх  інстанцій  встановлено  та
підтверджено  матеріалами  справи,  що   05.04.06   Товариство   з
обмеженою  відповідальністю  "Торговий  дім  "Насіння",  уклало  з
Сільськогосподарським  приватним  підприємством  "Оріон",  договір
№11-0504/Пр-19н, за умовами якого  позивач  зобов'язався  передати
відповідачеві  товар,  а  останній  -прийняти  та  оплатити  його.
Предметом позову у даній  справі  є  матеріально  -правова  вимога
Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий  дім  "Насіння"
про стягнення  з  Сільськогосподарського  приватного  підприємства
"Оріон"  56  000,00  грн  -  основної  заборгованості,  4   128,81
грн -пені, 2 155, 52 грн -інфляційних втрат, 728, 61-  3%  річних.
Судами установлено, що на виконання умов договору позивач поставив
відповідачеві 500 посівних одиниць  насіння  цукрових  буряків  на
загальну  суму  196  400,00  грн,  що  підтверджується  видатковою
накладною від 12.04.06  та  довіреністю  від  10.04.06  серії  ЯЛЧ
№778421.  Судами  попередніх  інстанцій  також   установлено,   що
відповідач розрахувався з позивачем частково на суму 20000,00 грн.
При цьому, згідно  заяви  про  зарахування  зустрічних  однорідних
вимог від 30.03.07 за №1-5/240 позивач зарахував 120 400,00 грн  в
рахунок часткового погашення  грошових  вимог.  Судом  апеляційної
інстанції   установлено   і   відсутність    доказів    проведення
відповідачем аналізів якості  отриманого  насіння,  відповідно  до
пункту 4.3 укладеного договору, що спростовує твердження скаржника
про неякісність поставленого позивачем товару. Таким  чином,  суди
дійшли вірного висновку про існування у відповідача заборгованості
перед позивачем у розмірі, заявленої до стягнення суми.  З  огляду
на встановлений судами факт порушення відповідачем взятих на  себе
договірних зобов'язань з оплати  насіння  цукрових  буряків,  суди
обгрунтовано задовольнили позовні вимоги та застосували  наслідки,
передбачені договором та статтею 625 Цивільного  кодексу  України.
Однак, суд апеляційної інстанції при  винесенні  постанови  дійшов
неправильного  висновку   про   непорушення   процесуальних   прав
відповідача  при  винесенні  рішення  у  справі,  а  тому,  доводи
скаржника в частині неналежного повідомлення останнього про час  і
місце засідання суду, колегією суддів вважаються переконливими  та
такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  Відповідно
до пунктів 2, 4 частини третьої  статті  129  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         одними з основних засад судочинства є рівність усіх
учасників  судового  процесу  перед  законом  і  судом,  а   також
змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і
у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні
принципи  знайшли   своє   відображення   в   статтях   4-2,   4-3
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а  тому
господарські суди зобов'язані реалізувати їх  під  час  здійснення
господарського судочинства. Забезпечення участі  сторін  та  інших
процесуальних   осіб   у   судовому   процесі   покладається    на
господарський суд, який відповідно до  частини  першої  статті  64
Господарського процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          після
прийняття позовної  заяви  зобов'язаний  винести  і  надіслати  їм
ухвалу про порушення провадження у справі, в якій  вказується  про
прийняття  позовної  заяви,  призначення  справи  до  розгляду   в
засіданні господарського суду, про час і  місце  його  проведення,
необхідні дії  щодо  підготовки  справи  до  розгляду.  Відхиляючи
доводи відповідача про те, що він не був повідомлений  про  час  і
місце  проведення  засідання  місцевого  суду  у   даній   справі,
апеляційна інстанція  обмежилась  посиланням  на  наявність  копій
реєстрів  відправки  місцевим  судом  простої  та   рекомендованої
кореспонденції. Між  тим,  апеляційним  судом  не  було  враховано
положення Iнструкції з діловодства в господарських судах  України,
затвердженої  наказом  Вищого  господарського  суду  України   від
10.12.2002  №75  ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
          із  змінами   та   доповненнями,
внесеними наказами від 17.11.2003 №57,  від  25.10.2004  №64,  яка
встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи з
процесуальними  та  іншими  документами,  і  носить   обов'язковий
характер при веденні діловодства  в  системі  господарських  судів
України відносно до особливостей структури, з урахуванням  штатної
чисельності та технічного забезпечення конкретного  господарського
суду. Розділом 3 цієї Iнструкції встановлений порядок  проходження
судових документів  та  формування  справ.  Так,  пунктами  3.5.1,
3.5.11 Iнструкції передбачено, що ухвала про порушення провадження
у  справі  і  призначення  її  до  розгляду  надсилається  службою
діловодства  в  день  її  прийняття  всім  учасникам   процесу   з
повідомленням  про  вручення,  яке  з   відміткою   про   вручення
адресатові  залучається  до  матеріалів  справи.   На   примірнику
процесуального документа, який залишається  в  матеріалах  справи,
проставляється відповідний  штамп  з  відміткою  про  відправлення
цього  документа,  який  повинен  містити  вихідний  реєстраційний
номер, кількість відправлених копій та інші  дані.  Проте,  докази
направлення ухвали від 13.04.07 про порушення провадження у справі
відповідачеві з повідомленням про вручення поштового  відправлення
в матеріалах справи відсутні. Крім того, з відмітки  на  зворотній
стороні ухвали про порушення провадження у  справі  не  вбачається
кількості відправлених копій цієї ухвали сторонам, що свідчить про
невідповідність напису вказаним вимогам. Разом з  цим,  відповідно
до  статті  77  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69
цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось  обставин  спір  не
може бути вирішено в даному судовому засіданні. Питання про те, що
певні обставини перешкоджають розгляду справи,  вирішується  судом
залежно від  конкретних  обставин  справи.  З  приписів  пункту  1
частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         вбачається, що нез'явлення в  засідання  представників
сторін, за відсутності  відзиву  або  пояснень,  є  підставою  для
відкладення розгляду справи. Проте, місцевий суд справу вирішив по
суті за відсутності відзиву та  пояснень  відповідача  на  позовну
заяву та  без  участі  його  представника  в  судовому  засіданні.
Вказані обставини дають колегії суддів підстави дійти висновку про
неналежне повідомлення господарським  судом  Житомирської  області
сторін  у  справі  про  час  і  місце  судового  засідання,  що  у
відповідності з пунктом 2 частини 2 статті  110-10  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         є в будь-якому  випадку
підставою   для   скасування   рішення   місцевого   і   постанови
апеляційного господарського суду з направленням справи на  розгляд
до господарського суду першої інстанції.
 
     Керуючись статтею 111-7, пунктом  3  статті  111-9,  статтями
111-10,  111-11,  111-12  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від
03.10.07 у справі № 2/1378 ( rs1041492 ) (rs1041492)
         і  рішення  від  11.06.07
господарського суду Житомирської області у справі скасувати.
 
     Матеріали   справи   скерувати   для   нового   розгляду   до
господарського суду Житомирської області.
 
     Касаційну    скаргу     Сільськогосподарського     приватного
підприємства "Оріон" задовольнити.
 
     Головуючий Т.Добролюбова
 
     Судді Т.Гоголь
 
     В.Швець
 
     .