ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2008 р.
№ 5/615
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.I.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Полтавське"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 19.07.2007р.
у справі
№ 5/615
Господарського суду
Полтавської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Полтавське"
до
Відкритого акціонерного товариства "Яциново-Слобідський
кар'єр піску"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача
Обласна державна земельна інспекція Полтавського обласного
головного управління земельних ресурсів
про
стягнення збитків та матеріальної шкоди
за участю представників
- позивача:
Панченко О.О. (довіреність №16 від 11.07.2007р.)
- відповідача:
1). Верещаки Г.М. (директор)
2). Бойка С.С. (довіреність №14/07 від 08.11.2007р.)
- третьої особи:
Мартуся О.С. (довіреність №02-05/100 від 25.01.2008р.), -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від
06.04.2007р. (суддя Гетя Н.Г.) вказаний позов задоволено.
Постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Яциново-Слобідський кар'єр піску" на користь Відкритого
акціонерного товариства "Полтавське" завдані збитки в розмірі 601
540, 32 грн., матеріальну шкоду в розмірі 8 807 986 грн., витрати
по сплаті держмита -25 500 грн., витрати на судово-інформаційне
забезпечення судового процесу -118 грн., витрати на проведення
судової експертизи -10 254, 72 грн.; стягнути з Відкритого
акціонерного товариства "Полтавське" в дохід Державного бюджету
України державне мито в розмірі 19 484, 60 грн.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 19.07.2007р. (колегія суддів у складі:
головуючого -судді Ткаченка Б.О., суддів Лобаня О.I., Федорчука
Р.В.) зазначене рішення суду скасовано, прийнято нове рішення,
яким у позові відмовлено повністю. Також постановлено стягнути з
Відкритого акціонерного товариства "Полтавське" на користь
Відкритого акціонерного товариства "Яциново-Слобідський кар'єр
піску" 12 750 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд
апеляційної скарги.
В своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати цю
постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського
суду Полтавської області від 06.04.2007р. залишити в силі,
посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм
матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст.66, 67
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.52 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, п. "д" ст.12, ч.4 ст.68, ст.69 Закону
України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
, ч.4 ст.148, ч.2 ст.151 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, ст.67 Кодексу України "Про надра ( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
",
ст.ст.22, 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст.ст.154, 156, 157 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, п.3
"Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та
землекористувачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України №284 від 19.04.1993р. ( 284-93-п ) (284-93-п)
, п.п.15, 16 Постанови
Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 "Про практику
застосування судами земельного законодавства при розгляді
цивільних справ" ( va007700-04 ) (va007700-04)
, Постанови Пленуму Верховного
Суду України від 31.03.1989р. №3 "Про практику застосування судами
України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди,
заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"
( v0003700-89 ) (v0003700-89)
, п.12 Роз'яснення ВАС України "Про деякі питання
практики вирішення судами спорів, пов'язаних із захистом права
власності на землю та землекористування", ст.ст.35, 38, 79
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
позивач має на праві постійного користування земельні ділянки
загальною площею 1 548, 7 га для ведення сільського господарства,
надані у постійне користування відповідно до рішення
Кротенківської сільської ради народних депутатів Полтавського
району Полтавської області від 28.08.1997р. Право постійного
користування зазначеними земельними ділянками підтверджується
Державним актом на право постійного користування землею, що
зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного
користування землею за №157, серія II-ПЛ. від 19.01.1998р. Також
позивач має у власності земельну ділянку площею 518, 15 га,
передану у колективну власність для ведення колективного
сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення
Кротенківської сільської ради народних депутатів від 28.08.1997р.,
що підтверджується Державним актом на право колективної власності
на землю , що зареєстрований
в Книзі записів державних актів на право колективної власності на
землю за №96. Позивач вищевказані площі усіх земель використовував
для вирощування зернових культур та ведення іншого сільського
господарства відповідно до Статуту без зміни цільового призначення
земель, а також постійно виконував роботи щодо підвищення
родючості грунтів, вносив мінеральні та органічні добрива.
Восени 2004р. земельна ділянка площею 40, 6 га, яка перебуває
у законному користуванні позивача, була засіяна озимим житом,
проте відповідач, порушуючи процедуру отримання погодження на
вилучення земельної ділянки і без узгодження відповідних дозволів
та плану рекультивації, розпочав здійснювати роботи по видобутку
гірничого піску, чим фактично знищив посіви озимого жита, які є
власністю позивача, та пошкодив земельну ділянку шляхом знищення
верхнього родючого шару грунту, а також під'їзними дорогами для
руху спецмашин було пошкоджено землі сільськогосподарського
призначення площею 8, 86 га.
У 2005 році позивач направив до прокуратури Полтавського
району Полтавської області скаргу стосовно порушення законодавства
при розробці Яциново-Слобідського родовища будівельного піску.
21.10.2005р. позивач отримав листа за вих. №3097, в якому
прокуратура повідомила про встановлення перевіркою відсутності
земельного відводу на відпрацьовані підприємством дві ділянки
родовища.
26.08.2005р. третьою особою було проведено перевірку
дотримання вимог земельного законодавства, якою було встановлено
використання відповідачем земельної ділянки із земель
сільськогосподарського призначення без правоустановчих документів.
За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання
вимог земельного законодавства від 26.08.2005р., протокол про
адміністративне правопорушення та виданий припис №00004538.
Внаслідок невиконання цього припису 17.10.2005р. було видано новий
припис за №00004513 з вимогою усунути виявлені порушення до
16.11.2005р.
Управління паливно-енергетичного комплексу Полтавської
обласної державної адміністрації на запит позивача надало
18.10.2005р. за вих. №01-14/583 відповідь, в якій повідомило, що
питання оформлення відведення на дві відпрацьовані ділянки має
вирішуватись згідно з вимогами Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
за наявності відповідних погоджень землевласника.
Відповідач направив позивачеві листа за №175 від
25.11.2005р., в якому просив узгодити питання використання
земельної ділянки позивача, проте позивач згоди не надав мотивуючи
це тим, що лист погодження вилучення земельної ділянки було
надіслано на адресу позивача 25.11.2005р., а видобуток піску
здійснюється з початку 2005р.
Позивач дійшовши до висновків про спричинення йому діями
відповідача збитків, до яких включив, зокрема, вартість
мінеральних та органічних добрив, вартість посіяної озимини,
вартість витраченого пального, витрати на заробітну плату, суму
прибутку не отриманого внаслідок знищення посіву, всього на суму
601 540, 32 грн., звернувся до господарського суду з позовом про
стягнення цієї суми з відповідача, та стягнення спричиненої
матеріальної шкоди в розмірі 8 807 986 грн., в якості якої
визначив витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки у
первісний стан, придатний для її використання за цільовим
призначенням.
Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з
того, що правові підстави, які б свідчили про законність
видобування відповідачем піску на площі, що є територією позивача,
відсутні; викликані посадові особи відповідача, Полтавського
районного відділу земельних ресурсів, землевпорядника
Кротенківської сільської ради підтвердили факт використання
земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні
позивача, відповідачем без законних підстав; відповідач не
заперечив факт використання земельних ділянок, які є у постійному
користуванні позивача, шляхом видобування піску, без відповідного
правовстановчого документу а також підтвердив факт відсутності
документів під розробку родовища піску; документально підтверджено
факт видобування піску на площі 8, 86 га в кількості 256 406 м-3;
відповідач з 1991 року не звернувся до філіалу інституту
"Укрземпроект" для відводу земель в натурі та не одержав документи
на право постійного користування землею; гірничий відвід не є
правовстановлюючим документом в розумінні норм Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, а є лише необхідною умовою для видобутку
піску але не достатньою умовою для користування землею; у разі
зміни користувача надр або реорганізації підприємства
переоформляються акт про надання гірничого відводу та напис на
копії топографічного плану; заявлена до стягнення сума
матеріальної шкоди підтверджена висновком комплексної
судово-технічної експертизи №187/188 від 31.08.2006р.; заявлена до
стягнення сума збитків також є обгрунтованою, а відтак місцевий
господарський суд, посилаючись на приписи ст.43, ч.4 ст.66, ст.95,
ч.ч.2, 3 ст.152, ст.156 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
ст.16 Кодексу України "Про надра ( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
", ч.1 ст.1166
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.20, ч.2 ст.216, ст.225
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, Наказу Державного
комітету по земельним ресурсам "Про затвердження Порядку видачі та
анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення
грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок" від
04.01.2005р. №1, Положення "Про порядок надання гірничих
відводів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
27.01.1995р. №59 ( 59-95-п ) (59-95-п)
, ст.33, 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судові рішення у
справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного
товариства "Яциново-Слобідський кар'єр піску" до Кротенківської
сільської ради, Полтавської районної ради, Відкритого акціонерного
товариства "Полтавське", треті особи без самостійних вимог на
предмет спору -Державне підприємство "Полтавський
науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Полтавське
головне управління земельних ресурсів, про скасування державних
актів, дійшов до висновків про наявність правових підстав для
задоволення позову.
Апеляційний господарський суд не погодився з висновками
місцевого господарського суду, зазначивши в оскарженій постанові,
що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та
землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України; хоча
власникам землі та землекористувачам й відшкодовуються збитки,
заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних
ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням
якості грунтового покриву та інших корисних властивостей земельних
ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та
неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням
земельних ділянок, розміри збитків визначаються комісіями,
створеними Київською та Севастопольською міськими, районними
державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад, а
результати роботи комісій оформляються відповідними актами;
позивачем не доведено, що відповідна комісія створювалась і як
наслідок факт понесення позивачем відповідних збитків в
установленому порядку не підтверджено; з поданих позивачем
документів не вбачається використання посівного матеріалу,
органічних добрив на відповідних земельних ділянках а також
відсутні докази внесення відповідних органічних добрив, дизельного
пального саме на відповідні земельні ділянки; згідно довідки
виконавчого комітету Кротенківської сільради земельна ділянка
площею 10, 8 га у більшій своїй частині порушена шляхом забору
грунту, забур'янена і місцями заросла самосівом хвойних дерев
висотою до 2-х метрів; біологічна рекультивація пошкодженої землі
не проводилась, отже збитки в сумі 121 739 грн. є
необгрунтованими; розрахунок всіх понесених збитків по земельних
ділянках 8, 3 га та 1, 7 га та детальний розрахунок матеріальної
шкоди в розмірі 8 807 986 грн. позивачем надано не було; посилання
позивача на експертний висновок стосовно цієї суми є
безпідставним; відповідачем здійснювався видобуток піску на площі
8, 86 га, а в позовній заяві позивачем наведено розрахунки витрат
та неодержаного прибутку з 10 га; клопотання позивача про
зупинення провадження до вирішення кримінальної справи у
Апеляційному суді Полтавської області є необгрунтованим і
задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не було надано доказів
порушення Апеляційним судом Полтавської області провадження по
апеляційній скарзі на вирок Полтавського районного суду
Полтавської області від 10.05.2007р. по справі №1-20/2007, а
відтак апеляційний господарський суд, посилаючись на приписи
ст.ст.156, 157 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, Порядку
визначення та відшкодування збитків власникам землі та
землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України №284 від 19.04.1993р. ( 284-93-п ) (284-93-п)
, дійшов до висновків
про наявність правових підстав для скасування рішення місцевого
господарського суду, та прийняття нового рішення про відмову в
позові повністю.
Однак висновки суду апеляційної інстанції не спростовують
доводів та висновків суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції вважав, що
позивачем не доведено і не підтверджено належними та допустимими
доказами нанесення йому збитків з боку відповідача, а розрахунки
позивача про нанесення шкоди, як вважає суд апеляційної інстанції,
до уваги братися не повинні, оскільки позивачем не доведено та не
підтверджено належними доказами обставини, на підставі яких
зроблено розрахунок збитків.
Суд касаційної інстанції вважає такий висновок не
обгрунтованим нормами матеріального та процесуального права
виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем
незаконно використовувалась земельна ділянка позивача із земель
сільськогосподарського призначення без правовстановлюючих
документів для видобутку піску кар'єрним способом, що
підтверджується проведеною третьою особою 26.08.2005р. перевіркою
дотримання вимог земельного законодавства.
За результатами перевірки було складено акт перевірки
дотримання вимог земельного законодавства від 26.08.2005р.,
протокол про адміністративне правопорушення та виданий припис
№00004538. Внаслідок невиконання цього припису 17.10.2005р. було
видано новий припис за №00004513 з вимогою усунути виявлені
порушення до 16.11.2005р.
Вказані обставини, встановлені місцевим господарським судом,
не спростовані судом апеляційної інстанції шляхом дослідження
належних та допустимих доказів.
Висновки місцевого господарського суду відповідають правовій
позиції Вищого господарського суду України, викладеній в постанові
від 04.07.2006р. у справі №06-04/1087 Господарського суду
Черкаської області, у порушенні провадження щодо перегляду якої
відмовлено ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.09.2006р.
Також, висновки суду апеляційної інстанції про те, що розмір
заподіяних збитків позивачем не доведено і не підтверджено
належними та допустимими доказами не спростовують висновків
місцевого господарського суду та не грунтуються на нормах
матеріального і процесуального права виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст.32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами
у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський
суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи
відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення
сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного
вирішення господарського спору (ч.1). Ці дані встановлюються
такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками
судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб,
які беруть участь в судовому процесі (ч.2).
Як встановлено судом першої інстанції заявлена до стягнення
сума збитків та матеріальної шкоди підтверджена дослідженими
доказами що підтверджують затрати позивача, понесені у зв'язку із
здійснення сільськогосподарської діяльності. При цьому матеріальні
цінності, що були використані у такій діяльності, були придбані на
підставі цивільно-правових угоди, які недійсними не визнані.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами
земельного законодавства при розгляді цивільних справ"
( va007700-04 ) (va007700-04)
вирішуючи спори про відшкодування власникам землі
й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або
забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного
законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст.156
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.1166 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
така шкода відшкодовується у повному обсязі (ч.1).
Розмір шкоди, заподіяної пошкодженням посівів і насаджень при
прокладенні шляхів, трубопроводів та проведенні розвідувальних,
бурових, будівельних робіт, псуванням і забрудненням
сільськогосподарських та інших земель, іншими порушеннями
земельного законодавства, визначається з урахуванням витрат на
відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі
або землекористувач міг би одержати при використанні земельної
ділянки і які він не одержав за час до приведення землі у стан,
придатний для її використання за цільовим призначенням, або до
повернення самовільно зайнятої ділянки (ч.2). Зокрема, при
пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні
на користь землекористувача (власника) стягується вартість
неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за
ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної
культури в господарстві, за винятком витрат виробництва,
пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення
якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість
пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні
повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на
пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо) (ч.3).
Розмір заподіяної матеріальної шкоди місцевим господарським
судом визначено з урахуванням пояснень і розрахунків позивача, та
на підставі висновку комплексної судово-технічної експертизи
№187/188 від 31.08.2006р.
Згідно ст.1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода, завдана
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди
звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду
завдано не з її вини. Тому вказані висновки суду апеляційної
інстанції у даному випадку, є помилковими та не грунтуються на
нормах матеріального і процесуального права.
Відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи
ст.43, ч.4 ст.66, ст.95, ч.ч.2, 3 ст.152, ст.156 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.16 Кодексу України "Про надра
( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
", ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст.20, ч.2 ст.216, ст.225 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, судові рішення у справі за адміністративним позовом
Відкритого акціонерного товариства "Яциново-Слобідський кар'єр
піску" до Кротенківської сільської ради, Полтавської районної
ради, Відкритого акціонерного товариства "Полтавське", треті особи
без самостійних вимог на предмет спору -Державне підприємство
"Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою",
Полтавське головне управління земельних ресурсів, про скасування
державних актів, дійшов до правильних висновків про наявність
правових підстав для задоволення позову.
За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції не
можна вважати законною і обгрунтованою, а тому вона підлягає
скасуванню.
Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно
встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної
оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і
обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального
права, що регулюють їх спірні відносини, а тому прийняте ним
рішення належить залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.6, 111-10 ч.1, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Полтавське" задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 19.07.2007р. у справі №5/615 Господарського суду
Полтавської області скасувати, а рішення Господарського суду
Полтавської області від 06.04.2007р., у цій справі, залишити в
силі.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.I. Шаргало