ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 р.
№ 29/252
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ДП "Маріупольський морський торговельний порт"
на рішення
від 09.10.07 господарського суду Донецької області
у справі
№ 29/252
за позовом
Дочірнього підприємства "Аква шиппінг ейдженсі" ТзоВ
"Мерітайм шиппінг ейдженсі"
до
ДП "Маріупольський морський торговельний порт"
про
стягнення 6044,94 дол.США
у справі взяли участь представники
позивача: не з'явилися
відповідача: Кузьмішкін Д.В., довір. у справі
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.10.07
(суддя Гаврищук Т.Г.) позовні вимоги про стягнення суми надлишково
стягненого податку на додану вартість у розмірі 6044,94 дол.США
задоволено.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що відповідачем
було надано послуги з обслуговування суден, які знаходяться під
агентуванням позивача, за які було виставлено рахунки, що оплачені
відповідачем в повному обсязі, однак будь-які послуги, що
надаються суднам, які заходять до порту для завантаження
транзитним вантажем є такими, що пов'язані з транзитним
перевезенням і за приписами п. 5.15 ст. 5, п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Не погоджуючись з зазначеними рішенням, ДП "Маріупольський
морський торговельний порт" в касаційній скарзі просить його
скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити
у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування господарським
судом обставин, що мають значення для справи, на неправильне
застосування норм матеріального права.
Зокрема, скаржник вважає, що суд дійшов помилкових висновків,
включивши портові збори до послуг по переміщенню вантажу
транзитом, оскільки портові збори установлюються Кабінетом
Міністрів України по єдиних тарифах з метою покриття затрат на
забезпечення безпеки судноплавства в портах і на підходах до них,
носять цільовий характер і не можуть використовуватися з іншою
метою, а порядок їх стягнення не може врегульовуватися договором
між сторонами в зв'язку з чим мають оподатковуватися податком на
додану вартість на загальних підставах по ставці 20 %. Окрім
цього, Маріупольський порт зареєстрований як платник податків на
території України, тому місцем поставки послуг з обслуговування
суден незалежно від державної приналежності флагу судна є морський
порт, який знаходиться на митній території України, тобто ці
послуги мають розглядатися як об'єкт оподаткування ПДВ по ставці
20%.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Між позивачем (агент) та відповідачем (порт) був укладений
договір № 25-6/142 від 30.12.2004 р. терміном дії по 31.12.2006
р., за яким відповідач взяв на себе зобов'язання по обслуговуванню
суден, які заходять до порту та знаходяться під агентуванням
позивача.
Порядок проведення розрахунків за цим договором визначений
сторонами у п.3, згідно до. п.п. 3.2 якого позивач від імені та за
дорученням судновласника оплачує відповідачу: вартість
обов'язкових портових зборів, які встановлені діючими Постановами
Кабінету Міністрів України та Наказами Міністерства транспорту
України.
На виконання умов наведеного договору відповідачем у період з
жовтня 2005 р. по червень 2006 р. було надано позивачу послуги з
перевалки транзитних вантажів суднам під іноземними прапорами, за
які були виставлені позивачу рахунки з нарахуванням на суму
наданих послуг податку на додану вартість, що оплачені позивачем в
повному обсязі.
За надані послуги відповідачем були виставлені позивачеві
рахунки на загальну суму 138576,77 доларів США, у тому числі
податок на додану вартість 6044,94 доларів США та складені
податкові накладні.
Наведені рахунки позивачем були оплачені в повному обсягу, що
засвідчується відповідними платіжними дорученнями.
Складені відповідачем податкові накладні на надані послуги за
наведеними вище рахунками позивачем до обліку прийняті не були,
суми податку на додану вартість за ними до складу податкового
кредиту відповідного звітного періоду не включалися, що
засвідчується відповідними реєстрами отриманих та виданих
податкових накладних, а також податковими деклараціями з податку
на додану вартість за жовтень 2005 р. - червень 2006 р., поданими
до податкового органу.
Висновок суду щодо відсутності підстав для оподаткування
наданих портом послуг відповідає матеріалам справи та чинному
законодавству з огляду на таке.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки
оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від
оподаткування операцій визначаються Законом України "Про податок
на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який
на час надання послуг і виставлення рахунків діяв в редакції
Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний
бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів
України" ( 2505-15 ) (2505-15)
від 25.03.2005 № 2505-IУ.
Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з поставки
послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням)
пасажирів і вантажів транзитом через територію України,
оподатковуються у порядку, передбаченому п. 5.15 ст. 5 цього
Закону.
Згідно з пунктом 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування
операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів
і вантажів транзитом через територію і порти України.
Таким чином, звільняються від оподаткування податком на
додану вартість як операції з поставки послуг по перевезенню
(переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію
України, так і операції з поставки послуг, пов'язані з таким
перевезенням.
Статтею 1 Закону України "Про транзит вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
визначено, що транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана
з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту,
що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення,
транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;
учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької
діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські
агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають
(виконують) транзитні послуги (роботи), а транзитними вантажами по
ст. 5 цього Закону є насипні, наливні, навалочні, штучні,
тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення
згідно з договором (контрактом) в прямому або змішаному
(комбінованому) сполученні, котре являється частиною повного
маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами
території України.
Транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та
використання за межами митної території України і надаються
(виконуються) на підставі відповідних дво - чи багатосторонніх
договорів (контрактів) між учасниками транзиту (частина 1 статті 7
Закону України "Про транзит вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
).
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем у
виставлених рахунках неправомірно включено суму податку на додану
вартість, оскільки як зазначалося вище звільняються від
оподаткування податком на додану вартість як операції з поставки
послуг по перевезенню (переміщення) пасажирів та вантажів
транзитом через територію України, так і операції з поставки
послуг, пов'язані з таким перевезенням.
Відповідно до підпункту 5.1.16 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якій діяв під час виникнення
спірних правовідносин, звільняються від оподаткування операції з
поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними
відповідно до законодавства України портовими зборами.
Таким чином, суд дійшов правомірного висновку, що нарахування
відповідачем податку на додану вартість за надані фактично
позивачу послуги суперечить вимогам Законів України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та "Про транзит вантажів"
( 1172-14 ) (1172-14)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП "Маріупольський морський торговельний
порт" залишити без задоволення, рішення господарського суду
Донецької області від 09.10.07 у справі № 29/252 -без змін.
Головуючий В.Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун