ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 р.
№ 29/389
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака I.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Спільного українсько-російського
товариства з обмеженою відповідальністю "Алків-Т" на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р. та
рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2007р.
у справі №29/389 господарського суду м.Києва
за позовом Спільного українсько-білоруського закритого
акціонерного товариства "Зв'язокінформсервіс"
до відповідача Спільного українсько-російського товариства з
обмеженою відповідальністю "Алків-Т"
про стягнення 1 181 085,81грн.
за участю представників:
ЗАТ "Зв'язокінформсервіс" - не з'явилися
ТОВ "Алків-Т" -Лихвар В.А.
в с т а н о в и л а :
Спільне українсько-білоруське закрите акціонерне товариство
"Зв'язокінформсервіс" звернулося до господарського суду м. Києва з
позовом та просить стягнути з відповідача -Спільного
українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю
"Алків-Т" 1 181085,81грн. в рахунок відшкодування вартості
поліпшень орендованого майна.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач стверджує, що
відповідно до умов договору оренди №8/04 від 08.04.2002р., який
укладено між ним та відповідачем у справі, за погодженням з
відповідачем, проведені ремонтно-будівельні роботи з метою
поліпшення орендованого майна, що знаходилось у непридатному для
використання стані. Право на відшкодування поліпшень орендованого
майна визначено п.5.5 договору у разі дострокового розірвання
договору. Оскільки відповідний договір розірвано та ЗАТ
"Зв'язокінформсервіс" зобов'язано відповідно до рішення
господарського суду м. Києва від 20.02.2007р. у справі
№16/168-3/475 повернути орендоване приміщення, позивач вважає, що
відповідач зобов'язаний відшкодувати йому витрати на поліпшення
орендованого майна (т.1 а.с.4-8).
Відповідач у справі - ТОВ "Алків-Т" у відзиві на позов
заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:
- позивачем не доведено проведення поліпшень за згодою ТОВ
"Алків-Т";
- позивачем пропущено строк позовної давності (т.1
а.с.115-116).
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.08.2007р. позов
задоволено частково. Відповідно до рішення суду з відповідача на
користь позивача стягнуто 1 081 084грн. (т.1 а.с.154-159).
Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги та стягуючи з
відповідача на користь позивача 1 081 084грн., суд першої
інстанції виходив з того, що:
- договір оренди №09/04-02 від 09.04.02 припинив свою дію у
зв'язку з відмовою відповідача від договору;
- позивач за згодою відповідача протягом дії договору оренди
здійснив поліпшення орендованого майна на суму 1 081 084грн.;
- відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна у
випадку дострокового розірвання договору передбачено умовами
договору.
При цьому, судом відхилено доводи відповідача щодо пропущення
позивачем строку позовної давності з тих підстав, що акт
прийому-передачі орендованого приміщення не був підписаний
сторонами, у зв'язку з чим перебіг строку на відшкодування
здійснених поліпшень не розпочався і позивач не втратив свого
права на судовий захист.
У задоволенні заявлених вимог в частині стягнення 100
001,84грн. відмовлено, оскільки позивачем не доведено, що
поліпшення на відповідну суму зроблені ним за згодою відповідача.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
16.10.2007р. рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2007р.
залишено без змін (т.2 а.с.24-29).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,ТОВ
"Алків-Т" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні
заявлених вимог відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним
застосуванням та порушенням судами норм матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
08.04.2002р. між сторонами у справі -ТОВ "Алків-Т" та ЗАТ
"Зв'язокінформсервіс" укладено договір оренди №8/04, предметом
якого є передача в строкове платне користування нежилого
приміщення -двоповерхової будівлі загальною площею 397,2м-2, яка
розташована за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-А.
За умовами даного договору відповідачем передано позивачу
об'єкт оренди відповідно до акта прийому-передачі.
Строк оренди визначений п.4.1 договору та складає 10 років.
Даним договором передбачено право позивача на відшкодування
йому відповідачем здійснених за його згодою перебудови, добудови
та перепланування об'єкта оренди у разі дострокового розірвання
договору протягом 20 днів з моменту підписання сторонами акта
прийому-передачі (п.5.5 договору).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення
1081084грн. в рахунок відшкодування вартості витрат на поліпшення
орендованого майна, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідні поліпшення орендованого майна та розмір витрат на це
узгоджені з відповідачем.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що до
закінчення строку, на який об'єкт передано в оренду,
відповідач -ТОВ "Алків-Т" відмовився від договору у зв'язку з тим,
що ЗАТ "Зв'язокінформсервіс" не сплачувало орендну плату.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2007р. у
справі №16/168-3/4745 за позовом ТОВ "Алків-Т" до ЗАТ
"Зв'язокінформсервіс" про звільнення нежилого приміщення, яке є
об'єктом оренди за умовами вищезазначеного договору, виселено ЗАТ
"Зв'язокінформсервіс" з будівлі загальною площею 397,20м-2, яка
розташована за адресою: м. Києв вул. Кудрявська, 23-А та
постановлено її повернути ТОВ "Алків-Т" за актом прийому-передачі.
Вищевказаним рішенням встановлено, що ТОВ "Алків-Т"
відмовився від зазначеного договору, направивши повідомлення про
відмову від договору, яке отримано ЗАТ "Зв'язокінформсервіс"
18.11.2005р.
В силу ч.2 ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти, встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони.
Отже, факти, встановлені вказаним рішенням, яке набрало
законної сили, є преюдиційними для даної справи і не потребують
доведенню знову.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача -ЗАТ
"Зв'язокінформсервіс" відшкодувати позивачу вартість витрат на
поліпшення орендованого згідно з вказаним договором майна, які
неможливо відокремити.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення
1081084грн. в рахунок відшкодування вартості витрат на поліпшення
орендованого майна, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідні поліпшення орендованого майна та розмір витрат на це
узгоджені з відповідачем.
З висновком судів щодо наявності у позивача права на
відшкодування таких витрат та факту порушення такого права
відповідачем погоджується касаційна інстанція.
Так, відповідно до чч.1,3 ст.778 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за
згодою наймодавця; якщо поліпшення речі зроблено за згодою
наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних
витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за
користування річчю.
Однак, приймаючи рішення про стягнення з відповідача витрат,
понесених у зв'язку з поліпшенням об'єкта оренди, суд першої
інстанції суд допустив порушення норм матеріального права.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята
судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. При
цьому, за змістом чч.3,4 цієї норми, позовна давність
застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до
винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування
якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В силу ст. 257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
загальний строк позовної
давності встановлений у три роки. Однак, відповідно до ч.1 ст.258
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, визначено, що для окремих видів вимог
законом може встановлюватися спеціальна позовна давність:
скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною
давністю.
Для вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі
застосовується позовна давність в один рік, що визначено ч.1
ст.786 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Згідно ч.2 цієї норми, перебіг
позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту
повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту
припинення договору найму.
Таким чином, що безпідставно не взято до уваги судами обох
інстанцій, за змістом вищевказаної норми матеріального права,
перебіг строку позовної давності за заявленими у цій справі
вимогами починається не з моменту повернення речі, а з моменту
припинення договору найму.
Отже, для визначення початку перебігу строку позовної
давності за вимогами, які заявлені позивачем у даній справі, не
має значення та обставина, яка встановлена судами, що об'єкт
оренди повернутий відповідачу лише під час примусового виконання
рішення суду у справі №16/168-3/475.
Відповідно до ч.2 ст.782 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, у разі
відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з
моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.
Таким чином, оскільки встановлено, що повідомлення про
розірвання договору отримано позивачем 18.11.2005р., договір
оренди від 08.04.2002р. №8/04, укладений сторонами, є таким, що
припинив свою дію з 18.11.2005р.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була здана
до господарського суду м. Києва у червні 2007р., тобто з
порушенням строку позовної давності.
Посилання суду на ту обставину, що сторонами за взаємною
згодою змінено позовну давність безпідставні.
Так, п.5.5 договору, на який посилаються суди, не визначає, а
тим більше не збільшує встановленого чинним законодавством строку
позовної давності. Вказаний пункт договору визначає порядок та
строк виконання зобов'язання, встановленого ст.778 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, у разі розірвання договору, а не строк, протягом якого
судом може бути відновлено (захищено) порушене право. При цьому,
не виконання зобов'язання, визначеного ст.785 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, у вигляді негайного повернення об'єкта оренди не є
підставою для збільшення позовної давності за вимогами наймача про
відшкодування витрат на поліпшення об'єкта оренди.
Враховуючи невірне застосування норм матеріального права
судом першої інстанції, на що не звернула увагу апеляційна
інстанція, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку,
заяву відповідача щодо застосування строку позовної давності,
порушення такого строку та відсутність причин, на які б позивач
вказував, як на такі, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись
за захистом своїх прав до суду, постанова Київського апеляційного
господарського суду України від 16.10.2007р. в частині залишення
без змін рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2007р.
щодо задоволення заявленого позову в частині стягнення 1 081
084грн. та зазначене рішення у вказаній частині підлягають
скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні таких
вимог.
При цьому, касаційна інстанція погоджується з правильністю
висновку суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною
інстанцією, щодо відмови у задоволенні позову щодо стягнення з
відповідача на користь позивача 100 001,81грн. в рахунок
відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, оскільки
позивачем не доведено, що такі поліпшення здійснені за згодою
відповідача.
В силу ч. 5 ст.778 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо наймач без
згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без
шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Отже, судові акти щодо розгляду таких вимог у відповідній
частині підлягають залишенню в силі.
У зв'язку з частковим скасуванням судових актів, підлягають
перерозподілу і судові витрати, а саме: витрати по оплаті позову
державним митом та сплаті витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу підлягають покладенню на позивача.
Витрати по оплаті апеляційної та касаційної скарг державним митом
у загальній сумі 10 810,84грн. підлягають відшкодуванню
відповідачу за рахунок позивача у відповідності з ст.49 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 - ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Спільного українсько-російського
товариства з обмеженою відповідальністю "Алків-Т" задовольнити
частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.10.2007р. у справі №29/389 в частині залишення без змін рішення
господарського суду м. Києва від 09.08.2007р. щодо задоволення
вимог про стягнення з Спільного українсько-російського товариства
з обмеженою відповідальністю "Алків-Т" на користь Спільного
українсько-білоруського закритого акціонерного товариства
"Зв'язокінформсервіс" 1081 084грн., 10 810,84грн. державного мита
та 108грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу та зазначене рішення у вказаній частині скасувати.
У позові в частині стягнення з Спільного
українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю
"Алків-Т" на користь Спільного українсько-білоруського закритого
акціонерного товариства "Зв'язокінформсервіс" 1 081 084грн.
відмовити.
3. В іншій частині постанову Київського апеляційного
господарського суду від 16.10.2007р. залишити без змін.
4. Стягнути з Спільного українсько-білоруського закритого
акціонерного товариства "Зв'язокінформсервіс" на користь Спільного
українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю
"Алків-Т" 10840,84грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату
апеляційної та касаційної скарг державним митом.
5. Доручити видати наказ на виконання п.4 резолютивної
частини постанови господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак I.М.
Палій В.М.