ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 р.
№ 20-11/131
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Влачига С.Р.
від відповідача: Москаленко С.О.
від прокуратури: Попенко О.С.
розглянувши касаційну скаргу Севастопольської митниці та
касаційне подання першого заступника прокурора м. Севастополя
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 30.10.2007р.
у справі № 20-11/131 Господарського суду м. Севастополя
за позовом Компанії "KIRGAN Holdіng S.A"
до Севастопольської митниці
до Головного управління Державного казначейства України у м.
Севастополі
за участю Прокуратури м. Севастополя
про стягнення шкоди, спричиненої в результаті протиправних
дій у розмірі 11659,35 дол. США,
ВСТАНОВИВ:
Компанія "KIRGAN Holdіng S.A" звернулася до Господарського
суду м. Севастополя з позовом до Севастопольської митниці та
Головного управління Державного казначейства України у м.
Севастополі про стягнення шкоди, спричиненої в результаті
протиправних дій у розмірі 11659,35 дол. США.
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 17.07.2007р.
(суддя В.Є.Дмитрієв), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
30.10.2007р. (судді: М.I.Ткаченко, О.Л.Котлярова, I.В.Антонова),
позовні вимоги задоволено, стягнуто з Севастопольської митниці на
користь Компанії "KIRGAN Holdіng S.A" заборгованість у розмірі
11659,35 дол. США, а також витрати по сплаті держмита у розмірі
140 дол. США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу у розмірі 118грн.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Севастопольська митниця подала касаційну скаргу, в якій
просить скасувати рішення Господарського суду м. Севастополя від
17.07.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 30.10.2007р. та припинити провадження по
справі. Свою вимогу Севастопольська митниця мотивує тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанцій порушено норми
матеріального та процесуального права.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, перший заступник прокурора м. Севастополя вніс
касаційне подання, в якому просить скасувати рішення
Господарського суду м. Севастополя від 17.07.2007р. та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
30.10.2007р. та відмовити позивачу в задоволенні позову. Свою
вимогу перший заступник прокурора м. Севастополя мотивує тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанцій порушено норми
матеріального та процесуального права.
У відзивах на касаційну скаргу та касаційне подання Компанія
"KIRGAN Holdіng S.A" доводить їх безпідставність та просить у їх
задоволення відмовити.
Розглянувши касаційну скаргу та касаційне подання,
перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом
та апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Севастопольської митниці та
касаційне подання першого заступника прокурора м. Севастополя
підлягають задоволенню частково.
Господарським судом встановлено, що 30.08.2000р. між
Державним підприємством "Морський торговий порт "Усть-Дунайск" та
позивачем укладено Стандартний бербоутний чартер Балтійського та
міжнародного морського комітету "БЕРКОН 89" (далі
"бербоут-чартер"), відповідно до якого державне майно - буксир
"Плутон" передавався у володіння та користування позивача.
Згідно ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
за договором чартеру (фрахтування) судна на певний
час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати
судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для
інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане
фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем
(тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем
(бербоут-чартер).
Господарським судом встановлено, що за заявою Державного
підприємства "Морський торговий порт "Усть-Дунайск" Iзмаїльська
митниця провела митне оформлення буксиру "Плутон" по вантажній
митній декларації в режимі тимчасового вивезення з території
України під зобов'язання про зворотне ввезення в строк до
06.06.2006р.
Поняття митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)
визначено ст. 204 МК України, згідно якої тимчасове ввезення
(вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть
ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної
території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів
без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за
нормальних умов транспортування. Таким чином, приписами даної
правової норми встановлено, що режим тимчасового вивезення це є
митний режим, за яким товари можуть вивозиться за межі митної
території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів
без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за
нормальних умов транспортування.
Отже за зобов'язанням Державного підприємства "Морський
торговий порт "Усть-Дунайск" дане підприємство з часу вивезення і
протягом строку, який закінчувався 06.06.2006р. зобов'язано було
ввезти на митну територію України буксиру "Плутон".
Згідно ст. 208 МК України загальний строк тимчасового
ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на
митну територію України (вивезення з митної території України). З
урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин
строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути
продовжений відповідним митним органом.
Згідно ст. 210 МК України до закінчення строків тимчасового
ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне
вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового
ввезення (вивезення), повинна: 1) вивезти (ввезти) ці товари
згідно із зобов'язанням, наданим митному органу; 2) або заявити
про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з
додержанням вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів
України.
Оскільки, з часу вивезення за межі митної території України
буксир "Плутон" знаходився у правовому режимі вивезення, то
господарський суд попередніх інстанцій був зобов'язаний встановити
обставини щодо того чи було припинено даний митний режим способом,
що встановлений Митним кодексом України ( 92-15 ) (92-15)
. Проте,
вирішуючи даний спір господарський суд попередніх інстанцій не
досліджував зазначених обставин та не дав їм правової оцінки.
Господарським судом попередніх інстанцій встановлено, що
16.03.2006р. між позивачем та ВАТ "Персей" було укладено контракт
на ремонт буксиру "Плутон" № 46/03-2006 і цього ж числа,
16.03.2006р., буксир "Плутон" прибув на територію України в порт
Севастополь. 17.03.2006р. представник ВАТ "Персей" звернувся до
відповідача із заявою та необхідним пакетом документів для
здійснення митного оформлення буксиру "Плутон" в режимі
тимчасового ввезення.
Проте, як вже було зазначено, господарський суд попередніх
інстанцій не встановив обставин щодо того чи було припинено щодо
буксиру "Плутон"правовий режим тимчасового вивезення та не дано
правової оцінки зазначеним обставинам.
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в
галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших
законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.
Таким чином, відповідачі є спеціально уповноваженими органами
державної влади в галузі митної справи.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду
встановлені ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно ч.ч. 1, 2, 4
якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа,
яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона
доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними
діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та
іншим законом.
Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної
влади встановлені ст. 1173 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої
шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями,
дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади
Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при
здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою,
Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування
незалежно від вини цих органів. Таки чином, за умовами даного
делікту шкода, завдана незаконними рішеннями, дією чи
бездіяльністю органу державної влади відшкодовується державою.
Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх
інстанцій порушив вищенаведену правову норму, стягнувши шкоду з
відповідача -Севастопольської митниці.
Крім того, господарським судом не досліджено наявність складу
правопорушення, яким є: протиправна поведінка, шкідливий результат
такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та
шкідливим результатом, наявність вини заподіювача.
Господарським судом встановлено, що постановою Господарського
суду м. Севастополя від 13.07.2006р. у справі № 20-3/187 дії
відповідача -Севастопольської митниці щодо відмови позивачу в
здійсненні митного оформлення буксиру "Плутон" в режимі
тимчасового ввезення визнані протиправними. Проте, господарським
судом не було досліджено обставин щодо того чи були оскаржені в
касаційному порядку постановлені у даній справі судові рішення.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та
апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення
для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи
в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а
останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Севастопольської митниці та касаційне
подання першого заступника прокурора м. Севастополя задовольнити
частково.
Рішення Господарського суду м. Севастополя від 17.07.2007р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 30.10.2007р. у справі № 20-11/131 скасувати, а справу передати
на новий розгляд до Господарського суду м. Севастополя.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.