ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 р.
№ 47/396-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Цапенко А.М.
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Харківській області
на рішення Господарського суду Харківської області від
20.08.2007р.
у справі № 47/396-07 Господарського суду Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Харківський кінний завод"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Харківській області
про надання дозволу на укладання договорів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський кінний
завод" звернулося до Господарського суду Харківської області з
позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України
по Харківській області про надання дозволу на укладання договорів
суборенди.
Рішенням Господарського суду Харківської області від
20.08.2007р. (суддя Ю.В.Светлічний) позовні вимоги задоволено,
зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України
по Харківській області надати дозвіл на суборенду нерухомого майна
Цілісного майнового комплексу Харківський державний
сільськогосподарський іподром, що розташований за адресою: м.
Харків, площа Першого Травня, б. 2, без здійснення ТОВ
"Харківський кінний завод" незалежної оцінки майна, об'єкту
суборенди, у тому числі надати дозвіл на укладання договорів
суборенди з: фізичною особою -підприємцем Козачок В.П. на
нежитлові приміщення частково літера Г-1 бокси гаражу -автомийка,
загальною площею 160,3кв.м. за адресою: м. Харків, площа Першого
Травня, б. 2, з метою розміщення автомийки; фізичною
особою -підприємцем Захаровим А.В. на нежитлові приміщення
гаражу-магазину, літера В-1, загальною площею 237,4кв.м. за
адресою: м. Харків, площа Першого Травня, б. 2, з метою ремонту
електрообладнання, послуги по встановленню аксесуарів -147,4
кв.м., оптово-роздрібна торгівля -90,0 кв.м.; ТОВ "Столичний
альянс" на нежитлові приміщення літера А-3, загальною площею
1200кв.м. за адресою: м. Харків, площа Першого Травня, б. 2, з
метою розміщення ресторану-клубу.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської
області від 20.08.2007р., Регіональне відділення Фонду державного
майна України по Харківській області подало касаційну скаргу, в
якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської
області від 20.08.2007р. та відмовити у задоволенні позовних
вимог. Свою вимогу Регіональне відділення Фонду державного майна
України по Харківській області мотивує тим, що господарським судом
першої інстанцій порушено норми матеріального та процесуального
права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою
відповідальністю "Харківський кінний завод" доводить її
безпідставність та просить залишити її без задоволення, а прийняте
судове рішення -без змін.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування місцевим господарським судом та апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна
скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Харківській області не підлягає задоволенню.
Як вже було зазначено, позивач звернувся з позовом про
надання дозволу на укладення договорів суборенди.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що суд
може захистити цивільне право або інтерес способом, що
встановлений договором або законом.
Господарським судом встановлено:
09.12.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір
оренди цілісного майнового комплексу -Харківський державний
сільськогосподарський іподром, розташований за адресою: м.Харків,
площа 1-го Травня, 2, за яким відповідач передав в оренду позивачу
вищезгаданий цілісний майновий комплекс строком на 15 років.
15.05.2006р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1,
п.6.5 якої сторони визначили, що орендар має право передавати в
суборенду третім особам окреме індивідуально визначене
майно -окремі інвентарні об'єкти, що входять до складу цілісного
майнового комплексу, тільки за попередньою згодою орендодавця.
02.04.2007р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням
про надання дозволу на укладення договорів суборенди.
У відповіді на клопотання, вих. № 06-4261 від 11.05.2007р.,
відповідач зазначив, що відповідно до Методики розрахунку і
порядку використання плати за оренду державного майна,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
04.10.1995р. № 786 ( 786-95-п ) (786-95-п)
для розгляду питання щодо надання
такого дозволу позивачу необхідно здійснити незалежну оцінку
об'єктів суборенди, висновок про вартість якого повинен бути
погоджений відповідачем.
Правила щодо суборенди державного майна встановлені ст. 22
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
.
Згідно ч. 2 вищезгаданої правової норми орендар має право
передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально
визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби,
нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором
оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може
перевищувати терміну дії договору оренди. Таким чином, приписами
даної правової норми встановлено, що у разі, якщо інше не
передбачено договором оренди, то орендар має право передати в
суборенду відповідне майно. Оскільки тільки орендар за договором
суборенди може передавати в суборенду відповідне майно, то саме
орендар за договором суборенди набуває статусу суборендодавця.
Крім того, вищезгаданою правовою нормою встановлено, що строк
договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди,
отже, договір суборенди є похідним від договору оренди.
Як вже було зазначено, договором оренди передбачено, що
позивач - орендар має право передавати в суборенду третім особам
окреме індивідуально визначене майно тільки за попередньою згодою
орендодавця. Отже, вищезгаданим договором передбачено, що для
укладення договору суборенди необхідна тільки згода відповідача.
Враховуючи, що правові відносини щодо суборенди є
цивільно-правовими, то до даних правовідносин, крім приписів
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, застосовуються приписи Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Статтею 627 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що відповідно
до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору,
виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв
ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином,
приписами даної правової норми встановлено, що сторони за
договором є вільними в укладенні договору, зокрема, вільні у
визначенні умов договору, з урахуванням вимог актів цивільного
законодавства.
Отже, сторони за договором суборенди є орендар за договором
оренди, який за договором суборенди є суборендодавець та
суборендар. I дані сторони є вільними в укладенні договору
суборенди та вільними у визначенні умов щодо суборендної плати з
урахуванням вимог цивільного законодавства.
Приписами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
встановлено: "Плата за
суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна
перевищувати орендної плати орендаря.". Отже, із даної правової
норми випливає, що плата за суборенду орендованого майна є
похідною від орендної плати, як і сам договір суборенди, і
орендар, який є суборендодавцем за договором суборенди, не може
отримувати плату за суборенду вищу ніж орендна плата.
Оскільки орендодавець, відповідно до вимог чинного
законодавства не наділений правом втручання в порядок укладення
договору суборенди, а тільки має право надавати згоду на його
укладення, то вимога відповідача щодо здійснення незалежної оцінки
об'єктів суборенди є такою, що порушує вимоги Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи, що вимога відповідача щодо надання йому позивачем
для погодження висновку про вартість об'єктів суборенди не є
відмовою щодо укладення позивачем договорів суборенди, то позовні
вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 п. 18 Методики розрахунку і порядку використання
плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 ( 786-95-п ) (786-95-п)
орендна
плата за нерухоме майно, що передається в суборенду, визначається
з урахуванням частки вартості такого майна у загальній вартості
орендованого майна у цінах, застосованих при визначенні розміру
орендної плати, і погоджується з орендодавцем. Таким чином, із
приписів даної норми випливає, що суборендна плата визначається у
цінах, застосованих при визначенні розміру орендної плати. Отже,
дана правова норма випливає із ст. 22 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
За таких обставин, посилання відповідача на порушення
місцевим господарським судом п. 18 Методики розрахунку і порядку
використання плати за оренду державного майна, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786
( 786-95-п ) (786-95-п)
, яка, на його погляд, встановлює обов'язковість при
передачі орендованого майна в суборенду визначення вартості цього
майна шляхом проведення незалежної оцінки не відповідає вимогам
вищенаведених актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом норми
матеріального та процесуального права порушено не було, то
підстави для скасування даного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного
майна України по Харківській області залишити без задоволення,
постанову рішення Господарського суду Харківської області від
20.08.2007р. у справі № 47/396-07 -без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.