Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:

Шаргала В.I.,

Мачульського Г.М.,

Рогач Л.I.

за участю представників сторін:

позивача

Паранюка О.В. дов. №5 від 20.04.2007 р.

відповідача

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Державного підприємства "Одеський торговельний порт"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2007 р.

у справі

№15/126-07-3006 господарського суду Одеської області

за позовом

Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл"

до

Державного підприємства "Одеський торговельний порт"

про

зобов'язання виконати умови договору

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" (надалі ЗАТ "Синтез Ойл") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Держаного підприємства (надалі ДП) "Одеський торговельний порт" про зобов'язання виконати умови договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору №КД-2245 про спільну діяльність в Одеському торговельному порту, без погодження з ЗАТ "Синтез Ойл" самостійно визначає черговість обробки позивачем суден та приймає рішення про їх розстановку на причалах нафтогавані таким чином, що призводить до виникнення підстав для виплати передбачених договором компенсаційних виплат, що в свою чергу зменшує прибуток товариства від спільної діяльності.

Доповідач: Шаргало В.I.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.06.2007 року (суддя Петрова В.С.), в задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що умовами договору не передбачений обов'язок порту погоджувати з позивачем розстановку суден по причалах, така розстановка здійснюється відповідно до Обов'язкових постанов порту головною диспетчерською службою порту; крім того, позивачем не надано доказів в обгрунтування свої вимог.

За апеляційною скаргою ЗАТ "Синтез Ойл" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2007 року (судді: Мацюра П.Ф., Андрєєва Е.I., Ліпчанська Н.В.) скасоване, позов задоволений, зобов'язано ДП "Одеський торговельний порт" при виконанні умов договору про спільну діяльність №КД-2245 від 19.12.2001 р. погоджувати з ЗАТ "Синтез Ойл" черговість обробки суден за укладеними угодами та їх розстановку по причалах нафтогавані.

Постанова мотивована тим, що Порт в порушення умов пункту 4.1.3 договору без погодження з позивачем самостійно визначає черговість обробки суден та приймає рішення про їх розстановку на причалах нафтогавані, і такі дії порту суперечать укладеному сторонами договору.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ДП "Одеський торговельний порт" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст. ст. 180, 173, 174 Господарського кодексу України (436-15) , ст. ст. 11, 14, 526 Цивільного кодексу України (435-15) , просить її скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 04.06.2007 року залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач ЗАТ "Синтез Ойл" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції -без змін, як таку, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ЗАТ "Синтез Ойл" (Підприємство) та ДП "Одеський торговельний порт" (Порт) 19.12.2001 року укладений договір КД-2245 "Про спільну діяльність в Одеському морському торгівельному порту", за умовами якого сторони зобов'язалися здійснювати в Одеському торговому порту спільну діяльність на території станції очистки баластних вод і причалів №№ 2н-4н, 5, 6 нафтогавані. При здійсненні діяльності використовуються виробничі приміщення, інженерні споруди, виробниче обладнання, транспорті засоби і майнові права, належні сторонам згідно з додатками №№1, 2.

Керівництво спільною діяльністю здійснюють спільно Порт і Підприємство в особі їх керівників або належним чином уповноважених ними осіб.

При цьому сторони в договорі визначили порядок розподілу прибутку від спільної діяльності, а з метою збереження Портом рівня економічної ефективності використання причалів нафтогавані по обробці вантажів узгодили спеціальний компенсаційний порядок розподілу вказаних вантажопотоків на причалах нафтогавані, визначений у додатку №4 до договору.

Пунктом 4.1.3 договору сторони встановили, що за погодженням з Підприємством Порт визначає черговість обробки суден за укладеними угодами та згідно звичайної практики виконує всі необхідні заходи по постановці цих суден до визначених договором причалів, дотримуючись при цьому строків, передбачених погодженими з клієнтами графіками подачі суден (танкерів).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (436-15) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України (435-15) умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Колегія вважає, що з врахуванням встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про правомірність вимог позивача щодо спонукання відповідача до виконання умов укладеного сторонами договору і постановив відповідне рішення.

Посилання у касаційній скарзі на наявність Обов'язкових постанов по Одеському морському торговельному порту та на норми Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) не свідчать про неправильність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови, оскільки ці нормативні акти є обов'язковими для всіх суден, що знаходяться у портових водах, та для всіх підприємств, організацій, установ (в тому числі і сторін у даній справі), що здійснюють свою діяльність на території і акваторії порту. Доказів того, що пункт 4.1.3. Договору суперечить цим нормативним актам, що виконання умов договору у цій частині призведе до порушення зазначених норм, відповідачем не надано.

Крім того колегія вважає за необхідне зазначити, що укладений сторонами Договір КД-2245 "Про спільну діяльність в Одеському морському торгівельному порту", в тому числі і п. 4.1.3 цього договору, ніким з його учасників не оспорений, не визнаний у встановленому порядку недійсним і підлягає виконанню сторонами.

А відтак, з урахуванням викладеного, судова колегія касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Держаного підприємства "Одеський торговельний порт" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2007 р. у справі №15/126-07-3006 залишити без зміни.