ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     23 січня 2008 р.
     № П-12/55
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Божок В.С. - головуючого,
 
     Костенко Т. Ф.,
 
     Коробенко Г.П.,
 
     розглянувши матеріали
 
     касаційної скарги
 
     ТОВ "Оріана-Галев"
 
     на постанову
 
     Львівського апеляційного господарського суду  від  25.09.2007
р.
 
     у справі
 
     господарського суду Iвано-Франківської області
 
     за позовом
 
     прокурора м. Калуша в інтересах  держави  в  особі  Калуської
міської ради
 
     до
 
     ТОВ "Оріана-Галев"
 
     ВАТ "Оріана"
 
     про
 
     визнання права власності на відходи,
 
     в судовому засіданні взяли участь представники:
 
     позивача: Дембич I.I. (дов. від 22.01.08 № 58/2-23/01),
 
     відповідача-1: Iванін О.Б. (дов. від 20.06.07 № 142),
 
     відповідача-2: не з'явились,
 
     прокуратури: Савицька О.В.,
 
     ВСТАНОВИВ :
 
     Рішенням від 17.07.07 господарського суду  Iвано-Франківської
області   позов   задоволено.   Визнано   право   власності    ТОВ
"Оріана-Галев" на токсичні відходи  в  кількості  11067  тон,  які
захоронені  на  полігоні  заводу  "Фітон"  в   м.Калуші.   З   ТОВ
"Оріана-Галев" в доход  Державного  бюджету  м.  Iвано-Франківська
стягнуто 118 грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення
судового процесу та 85 грн. державного мита.
 
     Постановою    від    25.10.07    Львівського     апеляційного
господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
 
     Не погоджуючись  з  судовими  рішеннями,  ТОВ  "Оріана-Галев"
звернулося до Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною
скаргою і просить їх скасувати з огляду на  порушення  судом  норм
матеріального та процесуального права, а  також  невірною  оцінкою
обставин справи, справу направити на новий розгляд.
 
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права  при  винесенні   оспорюваного   судового   акту   знаходить
необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
 
     Як  було  встановлено  місцевим  господарським  судом,   який
приймав рішення у даній  справі,  на  виконання  Угоди  про  грант
Всесвітнього екологічного траст-фонду (Проект  вилучення  речовин,
що руйнують озоновий  шар)  між  Україною  та  Міжнародним  банком
реконструкції та розвитку, що виступає як впроваджувальна установа
Трастового фонду Всесвітнього екологічного фонду  від  15  вересня
1998  року,   ратифікованої   Законом   України   від   04.03.1999
( 473-14 ) (473-14)
        , Україною прийнято зобов"язання щодо припинення випуску
і застосування речовин, що руйнують озоновий шар планети. До таких
речовин  відноситься  чотирихлористий  вуглець,  який   випускався
концерном ВАТ "Оріана",  внаслідок  виробництва  якого  утворились
відходи  -  гексахлорбензол,  які  віднесено  до   першого   класу
токсичності і які накопичувались ВАТ "Оріана" на  полігоні  заводу
"Фітон", який на той час був дочірнім підприємством ВАТ "Оріана".
 
     Судами з'ясовано, що все майно, що знаходилося на балансі  ДП
"Завод "Фітон" ВАТ "Оріана ", в тому числі  і  полігон,  на  якому
захоронено токсичні відходи (гексахлорбензол)  в  кількості  11067
тон  було  передано  УКСП  "Галев   ЛТД"   в   рахунок   погашення
заборгованості перед Українсько-канадським спільним  підприємством
"Галев ЛТД" в 2000 році, яке останнім було внесено  до  статутного
фонду ТОВ "Оріана Галев", створеного в  листопаді  2000  року,  що
підтверджується Статутом ТОВ "Оріана-Галев" .
 
     ДП "Завод "Фітон" ВАТ "Оріана", було вилучено у ВАТ  "Оріана"
виконавчою  службою  Калуського  міського  управління  юстиції  на
підставі  постанови  про  об'єднання  виконавчих  проваджень   від
07.02.2001 ВДВС Калуського міського управління юстиції  у  зв'язку
із невиконанням договірних зобов'язань перед Українсько-канадським
спільним  підприємством  "Галев  ЛТД",  що  підтверджується  також
листом ВАТ "Оріана" № 649 від 25.08.2005 р.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає.  Що
суди попередніх інстанцій  правомірно  врахували  положення  ст.11
Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
        , згідно якої при  зміні
власника чи  користувача  земельної  ділянки,  на  якій  розміщені
відходи,  питання  про  право  власності  на  відходи  вирішується
окремо, відповідно до закону.
 
     Поняття  "захоронення  відходів"  визначено  ст.1   вказаного
Закону  як  остаточне  розміщення  відходів  при  їх  видаленні  у
спеціально відведених місцях  чи  на  об'єктах  таким  чином,  щоб
довгостроковий шкідливий вплив  відходів  на  навколишнє  природне
середовище  та  здоров'я  людини   не   перевищував   установлених
нормативів, у зв'язку з чим суди дійшли правомірного висновку,  що
спірні відходи є невід'ємною частиною полігону в м.Калуші (1350  м
на північний захід від с.Мостище) .
 
     Відповідно до ст. 29 зазначеного Закону з метою визначення та
прогнозування впливу відходів на навколишнє  природне  середовище,
своєчасного виявлення  негативних  наслідків,  їх  відвернення  та
подолання виробники відходів,  їх  власники,  а  також  спеціально
уповноважені   органи   виконавчої   влади   в   галузі    охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки  здійснюють
моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.
 
     У цьому зв'язку суди обгрунтовано взяли до уваги факт ведення
ТОВ "Оріана-Галев" моніторингу місця видалення  відходів,  про  що
вказано у паспорті № 8 від 19.08.2002 року.
 
     Однією  з   підстав   підтвердження   права   власності   ТОВ
"Оріана-Галев"  є  також  встановлений  судами  факт,   що   місце
видалення відходів у паспорті №  8  від  19.08.2002  зазначене  як
"корпус 852", в той же час, як вбачається з витягу з реєстру  прав
власності на нерухоме майно  №  6840004  від  25.03.2005  вказаний
корпус є власністю ТОВ "Оріана-Галев".
 
     З   врахуванням   викладеного,    колегія    суддів    Вищого
господарського суду України вважає, що судові рішення  прийнято  з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і  підстави
для їх скасування відсутні.
 
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України
 
     ПОСТАНОВИВ :
 
     Касаційну скаргу залишити без задоволення.
 
     Постанову    від    25.09.2007    Львівського    апеляційного
господарського суду у справі № П-12/55 залишити без змін.
 
     Головуючий Божок В.С.
 
     Судді Костенко Т.Ф.
 
     Коробенко Г.П.