ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 січня 2008 р.
     № 16/99
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого, судді М.В.Кузьменка,
 
     судді I.М.Васищака,
 
     судді В.М.Палій,
 
     розглянувши   касаційну   скаргу    Закритого    акціонерного
товариства "Акцент-Банк"
 
     (правонаступника ЗАТ "Український кредитний банк")
 
     на  ухвалу  господарського  суду  Закарпатської  області  від
03.08.2007р. (про
 
     залишення позову в частині стягнення пені  без  розгляду)  та
відповідну
 
     постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
09.10.2007р.
 
     у справі №16/99
 
     за позовом  Закритого  акціонерного  товариства  "Український
кредитний банк",
 
     правонаступником якого є ЗАТ "Акцент-Банк"
 
     до  Відкритого  акціонерного  товариства   "Енергопостачальна
компанія
 
     "Закарпаттяобленерго"
 
     про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі  4
415 981,43 грн.,
 
     за участю представників сторін:
 
     від позивача: Кулєшов В.Л. (довіреність у справі),
 
     від відповідача: Габор О.М. (довіреність у справі),
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Закрите акціонерне товариство  "Український  кредитний  банк"
звернулося до господарського суду Закарпатської області з  позовом
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна  компанія
"Закарпаттяобленерго"  і  просило  суд,  з  урахуванням  уточнених
позовних вимог, стягнути з останнього 2 355 981,43  грн.,  у  тому
числі 1 100 000,0 грн. основної заборгованості,  972  369,13  грн.
процентів та 283 612,30 грн. пені.
 
     Позовні    вимоги    обгрунтовані    неналежним    виконанням
відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №01/03-10-99
від 19.10.1999р. щодо своєчасного  повернення  кредиту  та  сплати
процентів за його користування.
 
     Рішенням  господарського  суду  Закарпатської   області   від
27.12.2006р. позов задоволено частково: присуджено до стягнення  з
відповідача 1 100 000,0 грн. основної заборгованості та  20  000,0
грн. пені. У частині позовних вимог  на  суму  2  060  000,0  грн.
провадження у справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
23.03.2007р. рішення суду першої інстанції  в  частині  відмови  в
решті позовних вимог скасовано. В цій частині вимог ухвалено  нове
рішення про їх задоволення: присудження до стягнення з відповідача
972 369,0 грн. процентів за користування  кредитом  та  достягнуто
263 612,30 грн. пені.
 
     Постановою   Вищого   господарського   суду    України    від
12.06.2007р. рішення господарського суду Закарпатської області від
27.12.2006р. та постанова Львівського апеляційного  господарського
суду від 23.03.2007р. в  частинах  стягнення  пені  скасовані,  та
направлено  справу  в  частині  стягнення   пені   за   період   з
30.12.2004р. по 30.12.2005р. на новий  розгляд.  В  іншій  частині
постанову  Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
23.03.2007р. залишено без змін.
 
     Постанова  суду  касаційної  інстанції  мотивована  тим,   що
ухвалюючи рішення  щодо  позовних  вимог  в  частині  стягнення  з
відповідача пені за період з 30.12.2004р.  по  30.12.2005р.,  суди
двох  інстанцій  не  застосували  приписи  статей  223,  230,  232
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
         та статті 258 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         та не дали правової оцінки правильності
нарахування позивачем пені  за  вказаний  період,  із  врахуванням
скороченого строку позовної давності для її  стягнення  (а.с.64-68
т.3).
 
     Ухвалою  господарського  суду   Закарпатської   області   від
25.06.2007р. прийнято справу №16/99 в частині позовних  вимог  про
стягнення пені до провадження (а.с.85 т.3).
 
     Ухвалою від 10.07.2007р. розгляд справи відкладено у  зв'язку
з неявкою у судове засідання представника позивача та  зобов'язано
позивача  подати  суду  обгрунтований  розрахунок   розміру   пені
відповідно до вимог п.6 ст.232  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  п.1  ч.2
ст.258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         (з урахуванням вказівок,  що  містить
постанова Вищого господарського суду України  від  12.06.2007р.  у
справі №16/99) (а.с.89 т.3).
 
     Ухвалою від 24.07.2006р. розгляд справи відкладено у  зв'язку
з неявкою  представників  сторін  та  надходженням  клопотань  від
позивача  та  відповідача  про  відкладення  розгляду  справи   та
зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали  суду  від  10.07.2007р.
(а.с.95 т.3).
 
     Ухвалою  господарського  суду   Закарпатської   області   від
03.08.2007р. (суддя  I.В.Iвашкович)  позов  в  частині  вимог  про
стягнення 283 612,30 грн. пені залишено без розгляду  на  підставі
п.5 ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у зв'язку з неявкою представника
позивача без поважних причин для участі в  судових  засіданнях  та
неподанням позивачем витребуваних судом документів, що перешкоджає
вирішенню по суті спору в частині пені (а.с.97-99 т.3).
 
     Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що  без
участі представника позивача та без  наявності  витребуваного  від
позивача обгрунтованого розрахунку пені, спір в  частині  пені  не
може бути вирішено по суті.
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
09.10.2007р. (головуючий, суддя Галушко Н.А., судді  Процик  Т.С.,
Юрченко Я.О.) здійснено заміну позивача ЗАТ "Український кредитний
банк"   м.Київ   його    правонаступником    ЗАТ    "Акцент-Банк",
м.Дніпропетровськ. Ухвалу суду першої інстанції  від  03.08.2007р.
залишено без змін (а.с.35-37 т.4).
 
     Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою
суду  апеляційної   інстанції,   позивач   звернувся   до   Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій  просить
їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм  матеріального
та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
 
     Колегія суддів, беручи  до  уваги  межі  перегляду  справи  у
касаційній  інстанції,  обговоривши  доводи   касаційної   скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування
судом норм матеріального та  процесуального  права  при  ухваленні
оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою,  що
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно  до  п.5  ч.1  ст.81   ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарський суд залишає позов без  розгляду,  якщо  позивач  без
поважних  причин  не   подав   витребувані   господарським   судом
матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача
не з'явився на виклик  у  засідання  господарського  суду  і  його
нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
 
     Так, за  змістом  названої  норми,  підставою  для  залишення
позову без розгляду є сукупність наступних обставин:
 
     - додаткові документи вважаються витребуваними,  тільки  якщо
про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
 
     - витребувані документи чи явка представника позивача  дійсно
необхідні для вирішення спору;
 
     - позивач не подав витребувані документи чи не направив свого
представника в засідання господарського суду без поважних причин.
 
     Між тим, залишаючи позов без розгляду, суд  першої  інстанції
не встановив, чи дійсно витребуваний у позивача  новий  розрахунок
розміру пені,  а  саме  його  обгрунтування,  був  необхідний  для
вирішення спору і його неподання перешкоджало розгляду  справи  по
суті.
 
     У разі неподання позивачем обгрунтування нарахування пені  за
період з 30.12.2004р. по 30.12.2005р. (а.с.3  т.1,  113-114  т.2),
суд першої інстанції мав можливість самостійно дати правову оцінку
вже наявному у матеріалах справи попередньому  розрахунку  розміру
пені з огляду на вказівки  постанови  Вищого  господарського  суду
України від 12.06.2007р. та ухвалити  відносно  позовних  вимог  в
частині стягнення пені відповідне рішення.
 
     За  таких  обставин,  висновок  суду  першої  інстанції   про
залишення позову в частині вимог про  стягнення  283  612,30  грн.
пені без розгляду не  можна  визнати  законним,  обгрунтованим  та
таким, що відповідає нормам процесуального справа. У зв'язку з цим
оскаржувані  ухвала  суду  першої  інстанції  та  постанова   суду
апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею  справи  в
частині позовних вимог про стягнення пені до  господарського  суду
Закарпатської області на розгляд по суті.
 
     Iнші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, колегія
суддів   відхиляє,   оскільки    порушені    скаржником    питання
досліджувалися судом апеляційної інстанції та було встановлено, що
ухвала суду першої інстанції від 24.07.2007р. направлена на адресу
позивача 27.07.2007р.
 
     Окрім того, суд  апеляційної  інстанції,  керуючись  вимогами
статті  101  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  перевіряє  законність   і
обгрунтованість рішення місцевого господарського  суду  в  повному
обсязі. Як вбачається з матеріалів  справи,  представник  позивача
був присутній під час розгляду справи судом апеляційної  інстанції
та не був позбавлений можливості обговорення усіх обставин  справи
та надання суду відповідних доказів.
 
     Керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9  -111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія
суддів
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
     1.  Касаційну  скаргу   Закритого   акціонерного   товариства
"Акцент-Банк" задовольнити.
 
     2.  Ухвалу  господарського  суду  Закарпатської  області  від
03.08.2007р. (про залишення позову в частині  стягнення  пені  без
розгляду)  та  відповідну   постанову   Львівського   апеляційного
господарського суду від 09.10.2007р. у справі №16/99 скасувати.
 
     3. Направити справу в частині стягнення пені  на  розгляд  по
суті до господарського суду Закарпатської області.
 
     Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
 
     Суддя I.М.Васищак
 
     Суддя В.М.Палій