ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 р.
№ 10/400-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Панової I.Ю.,
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Головного управління Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи у Дніпропетровській області
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
04.10.2007
у справі
№10/400-06 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
до
Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський
механічний завод"
1.Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області
2. Головного управління Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи у Дніпропетровській області
про
зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явилися
від відповідачів: I:
II:
Бойко Г.С. за дов. від 12.03.2007 №25
не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство
"Дніпродзержинський механічний завод" (надалі -ВАТ
"Дніпродзержинський механічний завод") в особі ліквідатора
звернулося до
Доповідач: Продаєвич Л.В.
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області (надалі -РВ ФДМУ по Дніпропетровській
області), до третьої особи -Головного управління Міністерства
України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у
Дніпропетровській області (надалі -ГУ МНС у Дніпропетровській
області) про: зобов'язання РВ ФДМУ по Дніпропетровській області у
місячний строк зняти з балансу ВАТ "Дніпродзержинський механічний
завод" наступні об'єкти нерухомості: бомбосховище № 14830,
розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул. Українська, 85;
бомбосховище № 14988, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул.
Полєва; бомбосховище № 15123, розташоване: м. Дніпродзержинськ,
вул. Дніпропетровська,2; незавершене будівництво, розташоване: м.
Дніпродзержинськ, вул. Українська, 85.
Позов обгрунтований посиланням на приписи статті 322
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 141 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статей 25-32 Закону України від
14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, пункту 4 Положення про
регіональне відділення Фонду державного майна України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994
№ 412 ( 412-94-п ) (412-94-п)
, пункту 1.4 Положення про управління державним
майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств
у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого
наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки
України 19.05.1999 № 908/68 ( z0414-99 ) (z0414-99)
, та мотивований тим, що
наявність у ВАТ "Дніпродзержинський механічний завод" зазначеного
майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства, але
знаходиться на його балансі, унеможливлює складання ліквідатором
ліквідаційного балансу та завершення ліквідаційної процедури у
передбачені строки. Крім того, позивач вказує, що при проведенні
ліквідаційної процедури не має можливості вживати заходи щодо
збереження у належному стані об'єктів цивільної оборони та
незавершеного будівництва.
У відзиві на позов РВ ФДМУ по Дніпропетровській області
зазначило, що всі захисні споруди цивільної оборони у кожному
районі стоять на обліку у відповідного територіального органу,
уповноваженого органом виконавчої влади виконувати завдання
цивільної оборони, а у разі ліквідації підприємства всі питання,
пов'язані з використанням всього майна, вирішує ліквідатор.
ГУ МНС у Дніпропетровській області у відзиві на позов просило
заяву ВАТ "Дніпродзержинський механічний завод" до РВ ФДМУ по
Дніпропетровській області задовольнити, посилаючись на те, що
захисні споруди цивільної оборони відповідно до частини 2 статті 5
Закону України від 04.03.1992 № 2163-XII "Про приватизацію
державного майна " ( 2163-12 ) (2163-12)
, частини 2 статті 4 Закону України
від 10.04.1992 № 2269-XII "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, пункту 7 Переліку майнових комплексів
державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів
основного виробництва, передача в оренду яких не допускається,
затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 №
26-92 ( 26-92 ) (26-92)
, не підлягають ні приватизації, ні передачі в
оренду, способи управління таким майном визначені у сумісному
наказі Фонду державного майна України та Міністерства економіки
України від 19.05.1999 № 908/68 ( z0414-99 ) (z0414-99)
"Про управління
державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських
товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі",
положеннями якого слід керуватися при вирішенні даного питання.
Позивачем неодноразово змінювалися позовні вимоги, заявою від
20.02.2007 товариство змінило вимоги до відповідача-I і просило
суд, застосувавши аналогію Закону України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
, зобов'язати РВ ФДМУ по Дніпропетровській області
створити комісію та у 30-ти денний строк з моменту набрання
рішенням господарського суду по даній справі законної сили
прийняти рішення, яким визначити подальший спосіб управління
майном, що перебуває на балансі позивача та має бути зняте з його
балансу у зв'язку з проведенням ліквідації підприємства, а саме:
- бомбосховище №14830, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул.
Українська, 85;
- бомбосховище №14988, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул.
Полєва;
- бомбосховище №15123, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул.
Дніпро-петровська, 2;
- незавершене будівництво, розташоване: м. Дніпродзержинськ,
вул. Українська, 85.
Позовні вимоги до відповідача - II позивачем викладені у
такій редакції: зобов'язати ГУ МНС у Дніпропетровській області
взяти на свій баланс об'єкти нерухомості, що знаходяться на
балансі ВАТ "Дніпродзержинський механічний завод", а саме:
- бомбосховище №14830, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул.
Українська, 85;
- бомбосховище №14988, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул.
Полєва;
- бомбосховище №15123, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул.
Дніпро-петровська, 2.
Ухвалою від 21.12.2006 господарський суд залучив до участі в
справі в якості відповідача - II ГУ МНС у Дніпропетровській
області, виключивши з переліку третіх осіб.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
21.02.2007 (суддя: Кощеєв I.М.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Судове рішення вмотивоване тим, що РВ ФДМУ по
Дніпропетровській області своїм наказом від 03.10.2006
№12/10-06-УДМ створило постійно діючу Комісію з розгляду питань
стосовно прийняття управлінських рішень по державному майну, яке
не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених
у процесі приватизації, яка звернулася до виконавчого комітету
Дніпродзержинської міської ради щодо вирішення питання по
незавершеному будівництву ВАТ "Дніпродзержинський механічний
завод".
Стосовно майна цивільної оборони суд зазначив, що чинне
законодавство не передбачає компетенцію Фонду державного майна
України та його регіональних відділень по вирішенню питань щодо
цього майна.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги до ГУ МНС у
Дніпропетровській області, суд послався на відсутність у
законодавстві такого обов'язку, як прийняття Управлінням на свій
баланс майна.
За апеляційною скаргою ВАТ "Дніпродзержинський механічний
завод" вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
04.10.2007 (судді: Герасименко I.М. -головуючий, Прудніков В.В.,
Лисенко О.М.) скасовано, позов, у редакції заяви про зміну
позовних вимог, задоволений, зобов'язано Головне управління
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в
Дніпропетровській області взяти на свій баланс об'єкти
нерухомості, що знаходяться на балансі ВАТ "Дніпродзержинський
механічний завод", а саме: бомбосховище №14830, розташоване: м.
Дніпродзержинськ, вул. Українська, 85; бомбосховище №14988,
розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул. Полєва; бомбосховище
№15123, розташоване: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропет-ровська,
2.
В обгрунтування висновків суд апеляційної інстанції послався
на приписи статті 9 Закону України від 24.06.2004 № 1859-IV "Про
правові засади цивільного захисту" ( 1859-15 ) (1859-15)
, пункту 1.4
Положення про управління державним майном, яке не увійшло до
статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації,
але перебуває на їх балансі, пункту 2 Положення про Головне
управління МНС України в Дніпропетровській області.
Апеляційний суд у постанові зазначив, що бомбосховища є
об'єктами цивільної оборони, тобто є об'єктами державної
власності, які мають спеціальний статус, "їх передача на баланс
саме МНС України буде сприяти утриманню їх в належному стані,
відповідно до цільового призначення, що відповідає принципам
реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення
і територій".
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою апеляційної
інстанції, ГУ МНС у Дніпропетровській області звернулося до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою про її
скасування як такої, що винесена з порушенням норм матеріального
права, та просить залишити в силі рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 21.02.2007 року.
Скаржник стверджує, що:
- у разі ліквідації підприємств, установи, організації всі
питання, пов'язані з використанням всього майна, у тому числі і
майна цивільної оборони, вирішує ліквідатор;
- "ліквідатор у процесі ліквідації підприємства, установи,
організації може вирішувати питання зняття статусу об'єкта
цивільної оборони з майна, про яке йде мова, за погодженням з
відповідальними органами виконавчої влади і після цього подальші
питання по такому майну будуть вирішуватися з Фондом державного
майна України або його регіональним відділенням";
- на даний час чіткого порядку передачі майна, яке носить
статус об'єкта цивільної оборони, не існує;
- ГУ МНС у Дніпропетровській області не наділено правами
приймати управлінські рішення щодо державного майна або бути
балансоутримувачем захисних споруд цивільної оборони, які
перебувають на балансі підприємства;
- оскаржувана постанова суперечить статті 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, вимогам статті 8 Закону України від
03.02.1993 № 2974-XII "Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 ) (2974-12)
,
статей 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та Iнструкції
щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час,
затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 №653 і зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за № 1180/13054
( z1180-06 ) (z1180-06)
.
У відзиві на касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській
області просить залишити без змін постанову апеляційного суду, а
касаційну скаргу -без задоволення, стверджує, що об'єкти цивільної
оборони -бомбосховища є об'єктами державної власності зі
спеціальним статусом, регіональне відділення не має права
вирішувати питання щодо обрання способу управління вказаними
об'єктами.
У судовому засіданні касаційної інстанції 22.01.2008 РВ ФДМУ
по Дніпропетровській області надало письмові пояснення, в яких
зазначило, що у регіональному відділенні була створена та працює
комісія (протокол від 11.06.2007) для визначення способу
управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів
товариств; на виконання ухвали суду від 17.05.2007 у цій справі
створена комісія за участю представників внутрішньої служби,
управління цивільного захисту ГУ МНС у Дніпропетровській області
для визначення способу управління об'єктами цивільної оборони і
прийнято рішення звернутися за отриманням відповідних роз'яснень
до Міністерства юстиції України; до теперішнього часу будь-які
відповіді не отримані, отже, механізм утримання, збереження та
подальшого використання об'єктів цивільної оборони, які
обліковуються на балансі товариства, залишився не врегульованим.
За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
розгляд справи був відкладений на 22.01.2008
року.
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним
чином повідомлені про час і місце засідання суду, проте, позивач
та відповідач -II не скористалися правом, наданим їм статтею 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому
засіданні представника відповідача-I, обговоривши доводи
касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її
задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою
господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2002 ВАТ
"Дніпродзержинський механічний завод" визнано банкрутом, стосовно
нього була відкрита ліквідаційна процедура.
Під час процедури ліквідації товариства встановлено, що на
його балансі знаходиться майно, яке є державною власністю та не
увійшло до статутного фонду товариства у процесі приватизації, а
саме: бомбосховища та незавершене будівництво.
Ліквідатор у даній справі, з метою вирішення питання щодо
утримання та використання державного майна, яке не увійшло до
статутного фонду товариства, звернувся до господарського суду з
позовом про зняття з балансу цього майна.
Отже, предметом спору є вирішення питання по розпорядженню
державним майном зі спеціальним статусом -об'єктами цивільної
оборони (бомбосховища), які є захисними спорудами цивільної
оборони.
Господарським судом правильно зазначено, що вказане майно у
відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
не включається
до ліквідаційної маси, а відтак, позивач не має право
розпоряджатися цим майном.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про
необхідність передачі майна на баланс ГУ МНС у Дніпропетровській
області, відзначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Цивільну оборону
України" ( 2974-12 ) (2974-12)
систему цивільної оборони складають: органи
виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено
функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням,
реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях; органи повсякденного
управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, місцевих державних
адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій
незалежно від форм власності і підпорядкування; спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень
якого віднесено питання цивільної оборони; служби цивільної
оборони тощо.
Правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту
визначаються Законами України "Про Цивільну оборону України"
( 2974-12 ) (2974-12)
та "Про правові засади Цивільного захисту"
( 1859-15 ) (1859-15)
.
Так, Законом України "Про правові засади цивільного захисту"
( 1859-15 ) (1859-15)
визначено, що єдину державну систему цивільного
захисту населення і територій складає сукупність органів
управління, сил та засобів центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які
покладається реалізація державної політики у сфері цивільного
захисту.
Згідно з приписами вказаного Закону захисні споруди
використо-вуються у мирний час в порядку, який визначається
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань цивільного захисту (частина 2 статті 9 Закону).
Відповідно до статті 27 Закону України "Про правові засади
цивільного захисту" ( 1859-15 ) (1859-15)
безпосереднє керівництво
діяльністю єдиної системи цивільного захисту покладається на
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
питань цивільного захисту.
До функцій спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань цивільного захисту згідно з частиною 2
статті 28 відноситься, зокрема, забезпечення діяльністю єдиної
системи цивільного захисту.
Відповідно до підпункту 57 пункту 4 Указу Президента від
10.10.2005 №1430/2005 "Про Положення про Міністерство України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи" ( 1430/2005 ) (1430/2005)
МНС України
відповідно до покладених на нього завдань та в межах своєї
компетенції здійснює відповідно до законодавства функції з
управління об'єктами державної власності.
Згідно із затвердженим міністром України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи Положенням про Головне управління МНС
України в Дніпропетровській області, останній є територіальним
органом управління МНС України в Дніпропетровській області, який
створюється МНС України.
Пунктом 2 Положення про Головне управління МНС України в
Дніпропетровській області від 05.10.2006 визначено, що Головне
управління є головним (провідним) органом у системі територіальних
органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації
державної політики у сфері цивільного захисту, яке відповідно до
покладених на нього завдань здійснює державний нагляд за
дотриманням нормативно-правових актів з питань цивільного захисту,
здійснює організаційні заходи щодо створення фонду захисних споруд
цивільної оборони та підтримки їх у стані готовності до
використання за призначенням та веде облік захисних споруд
цивільної оборони, які знаходяться на території області (пункт 4
даного Положення).
За таких обставин, судом зроблено обгрунтований висновок про
те, що відповідач - II є уповноваженим органом щодо розпорядження
майном зі спеціальним статусом -майно цивільної оборони, до
компетенції якого належить утримання цього майна.
Відповідно до вимог статті 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за
результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення
першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а
скаргу без задоволення.
Виходячи із наведеного, касаційна інстанція не вбачає підстав
для скасування прийнятої у справі постанови з підстав, викладених
у скарзі.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи у Дніпропетровській
області -залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.10.2007 у справі №10/400-06 -залишити без змін.
Головуючий: I.Панова
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич