ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 р.
№ 20/285пн
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака I.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Донецької міської ради на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
11.10.2007р. та рішення господарського суду Донецької області від
23.08.2007р.
у справі №20/285пн господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамида"
до відповідачів Донецької міської ради,
Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради,
Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м.
Донецька"
третя особа Комунальне комерційне підприємство Донецької
міської
ради "Міські комунальні ресурси"
про визнання приміщень нежилими та спонукання вчинити певні
дії
за участю представників:
ТОВ "Керамида" -Кононенко В.В.;
Донецької міської ради - не з'явилися;
Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради - не
з'явилися;
КП "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" - не
з'явилися;
ККП Донецької міської ради "Міські комунальні ресурси"- не
з'явилися
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамида" звернулося
до господарського суду Донецької області з позовом та просила суд:
- визнати нежилим приміщення площею 1 984,3м-2, розташовані
за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна, 11 та 13;
- зобов'язати відповідача -Комунальне підприємство "Бюро
технічної інвентаризації м. Донецька" внести зміни до документації
щодо цільового призначення зазначеного приміщення;
- зобов'язати відповідача -Донецьку міську раду включити
вищевказані нежилі приміщення до плану приватизації.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те,
що фактично вказане приміщення, яке ним орендується, є нежилим і
підстав для відмови відповідача -Донецької міської ради від
включення його до переліку об'єктів, що підлягають приватизації,
не має. Між тим, Донецька міська рада в особі Управління
комунальних ресурсів відмовила ТОВ "Керамида" у задоволенні
відповідної заяви про включення до переліку об'єктів, що
підлягають приватизації, орендовані приміщення (а.с.5-10).
До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем
уточнено заявлені ним вимоги. Відповідно до поданої суду заяви,
позивач просить:
- визнати нежилими приміщення площею 1 984,3м-2, розташовані
за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна, 11 та 13;
- зобов'язати КП "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька"
внести зміни до документації щодо цільового призначення
вищевказаних приміщень;
-зобов'язати Донецьку міську раду, Управління комунальних
ресурсів Донецької міської ради включити зазначені нежилі
приміщення до переліку об'єктів комунальної власності, що
підлягають приватизації (а.с.84-85).
Відповідач у справі - КП "Бюро технічної інвентаризації м.
Донецька" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись
на те, що:
- позивачем самовільно здійснено перепланування приміщення,
збудовано прибудови та змінено цільове призначення приміщень;
- статус будинків не змінений в установленому порядку
(а.с.90)
До прийняття рішення по суті заявлених вимог від Донецької
міської ради та Управління комунальних ресурсів Донецької міської
ради відзивів не надійшло.
Ухвалою господарського суду Донецької області від
06.08.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Комунальне
комерційне підприємство "Міські комунальні ресурси" (а.с.79).
Рішенням господарського суду Донецької області від
23.08.2007р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду:
- визнано нежилими приміщення площею 1 984,3м-2, розташовані
за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна, 11 та 13;
- зобов'язано КП "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька"
внести зміни до документації щодо цільового призначення зазначених
приміщень;
-зобов'язано Донецьку міську раду, Управління комунальних
ресурсів Донецької міської ради включити вказані приміщення до
переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають
приватизації (а.с.93-96).
Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції
виходив з того, що:
- фактично вказані спірні приміщення є нежилими;
- Донецька міська рада в особі Управління комунальних
ресурсів неправомірно відмовила позивачу у включенні зазначених
приміщень до об'єктів комунальної власності, що підлягають
приватизації, за відсутності підстав, визначених ч.3 ст.12 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
;
-внесення змін щодо складу, технічного стану та інших
відомостей об'єктів нерухомого майна належить до компетенції бюро
технічної інвентаризації.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
11.10.2007р. рішення господарського суду Донецької області від
23.08.2007р. залишено без змін (а.с.118- 119).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
Донецька міська рада звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині
зобов'язання Донецьку міську раду та Управління комунальних
ресурсів Донецької міської ради включити спірні нежилі приміщення
до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають
приватизації, а у задоволенні таких вимог відмовити.
Вимоги поданої касаційної скарги мотивовані порушенням судами
норм матеріального права, а саме ст.ст.1,60 Закону України "Про
місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, ст.319 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
(а.с.123-124).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Одним із предметів спору у даній справі є законність дій
Донецької міської ради та Управління комунальної власності
Донецької міської ради щодо відмови у включенні до об'єктів
комунальної власності, які підлягають приватизації приміщення
площею 1 984,3м-2, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.
Лівобережна, 11 та 13.
Оспорюючи законність відмови від вчинення відповідних дій,
позивач посилається на невідповідність їх чинному законодавству.
Позов у цій частині прийнятий до розгляду господарським судом
Донецької області та розглянутий по суті. Між тим, колегія суддів
вважає, що судом першої інстанції безпідставно прийняті до
розгляду та розглянуті по суті вищевказані вимоги, які не можуть
бути предметом розгляду у господарському суді (за правилами ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
), а належать до компетенції адміністративного суду, що
залишено без уваги апеляційною інстанцією.
Так, в силу п.1 ч.1 ст.17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних
чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження
його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів
індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
суб'єктом владних повноважень є, зокрема, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при
здійсненні ними владних управлінських функцій на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве
самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до виключної компетенції міської
ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до
закону комунального майна; затвердження місцевих програм
приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які
не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та
умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення
питань про придбання в установленому законом порядку тощо.
В силу п.7 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, продаж майна, що є у комунальній власності,
здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами.
Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених
відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими,
підзвітними і підконтрольними.
За змістом ч.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
,
перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності і
підлягають приватизації відповідно до цього Закону, затверджується
місцевою радою за поданням органу приватизації. Відповідні заяви
щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації,
розглядаються органами приватизації, які або включають об'єкт до
відповідного переліку, або відмовляють.
Як встановлено судами, позивачу відмовлено у задоволенні
заяви про включення до переліку об'єктів комунальної власності,
які підлягають приватизації спірного приміщення Управлінням
комунальних ресурсів Донецької міської ради і такі дії фактично
оскаржуються у даній справі.
Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради,
відповідно до Положення про Управління комунальних ресурсів
Донецької міської ради, що затверджено рішенням Донецької міської
ради від 20.04.2005р. №19/21, здійснює підготовку та вносить на
розгляд сесії міської ради пропозиції про включення об'єктів
комунальної власності в програму приватизації, порядку та умов
відчуження комунального майна, умови використання приватизованих
об'єктів комунальної власності.
Враховуючи зазначене, справа в частині зобов'язання
відповідачів -Донецьку міську раду та Управління комунальних
ресурсів Донецької міської ради включити нежилі приміщення до
плану приватизації не підвідомча господарським судам.
Крім того, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів
нерухомого майна незалежно від форм власності в силу підпункту 10
п."б" ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
належить до компетенції виконавчих органів
сільських, селищних, міських рад.
За змістом ст.5 Закону, виконавчі органи сільської, селищної,
міської ради входять до системи місцевого самоврядування. При
цьому, згідно ст.11 Закону, виконавчими органами, зокрема, міських
рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші
створювані радами виконавчі органи.
Відповідач у справі, якому заявлені вимоги про внесення змін
до технічної документації об'єкта нерухомості -КП "Бюро технічної
інвентаризації м. Донецька" є комунальним підприємством, якому
делеговані відповідні повноваження в частині обліку та реєстрації
об'єктів нерухомого майна, які відповідно до норм чинного
законодавства належать до повноважень виконавчих органів місцевого
самоврядування.
Отже, справа в частині зобов'язання КП "Бюро технічної
інвентаризації м. Донецька" внести відповідні зміни до
реєстраційних даних непідвідомча господарським судам, а її розгляд
належить до компетенції адміністративного суду.
В силу ст.124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, юрисдикція
судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України
та судами загальної юрисдикції.
Розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції щодо
розгляду справ визначається, зокрема, нормами процесуального
права.
Відповідно до ст.1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу
суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до
господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
ТОВ "Керамида" у даній справі заявило також вимоги щодо
визнання нежилими приміщень, тобто фактично просить визнати певний
факт.
Разом з тим, вимога щодо встановлення або спростування
певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в
господарському суді, оскільки до повноважень останнього не
належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне
значення. Господарські суди порушують провадження у справах за
позовами, в основі яких правова вимога -спір про право, що виникає
з матеріальних правовідносин.
Так, відповідно до ст.12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарським судам підвідомчі:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо
приватизації майна, та з інших підстав, а також у спорах про
визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві,
крім спорів, визначених у цій нормі;
- справи про банкрутство;
- справи за заявами органів Антимонопольного комітету
України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими
актами до їх компетенції.;
-справи що виникають з корпоративних відносин.
Iз змісту вказаної норми вбачається, що господарському суду
підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у
пп.2,3 ч.1 ст.12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Отже, господарський суд
розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно
наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство;
справи за заявами органів Антимонопольного комітету України,
Рахункової палати.
Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність
чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право.
Належність спірних приміщень до жилих або до нежилих може
бути встановлено під час розгляду спору про зобов'язання включити
їх до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Разом з тим,
розгляд зазначеного спору з підстав, викладених вище, не належить
до компетенції господарських судів.
Враховуючи зазначене, провадження у даній справі порушено
судом першої інстанції безпідставно, у зв'язку з чим прийняті у
цій справі судові акти підлягають скасуванню, а провадження у
справі -припиненню на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
підлягає поверненню з державного
бюджету державне мито сплачене:
- позивачем у зв'язку з оплатою позову державним митом у
розмірі 85грн.;
- відповідачем під час оплати апеляційної та касаційної скарг
державним митом у загальній сумі 85грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.80, 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Донецької міської ради задовольнити
частково.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
11.10.2007р. та рішення господарського суду Донецької області від
23.08.2007р. у справі №20/285нд скасувати.
Провадження у справі припинити.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю
"Кераміда" державне мито, сплачене у зв'язку з оплатою позову, у
розмірі 85грн.
4.Повернути Донецькій міській раді державне мито, сплачене у
зв'язку з оплатою апеляційної та касаційної скарг, у загальному
розмірі 85грн.
5.Доручити видати довідки на виконання пп.4,5 резолютивної
частини постанови господарському суду Донецької області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак I.М.
Палій В.М.