ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 р.
№ 3/64
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Закарпатського обласного
територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.
Ужгород (далі - відділення АМК)
на рішення господарського суду Закарпатської області від
17.08.2007 та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.10.2007
зі справи № 3/64
за позовом відкритого акціонерного товариства "Закарпатгаз",
м. Ужгород (далі -ВАТ "Закарпатгаз")
до відділення АМК,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача -товариство з обмеженою
відповідальністю "Енергоресурси", м. Ужгород (далі -ТОВ
"Енергоресурси"),
про визнання недійсним розпорядження № 10 адміністративної
колегії відділення АМК України та визнання недійсним рішення
адміністративної колегії відділення АМК України від 29.05.2007 №
12 у справі № 03-9/2007.
Судове засідання проведено за участю представників:
ВАТ "Закарпатгаз" -Багрія I.З., Шкурко Р.В.,
відділення АМК -Грязнова Ю.О., Жамбаєва В.О., Рожкової Д.П.,
ТОВ "Енергоресурси" - Леська С.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
17.08.2007 (суддя Мокану В.В.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2007
(колегія суддів у складі: суддя Городечна М.I. -головуючий, судді
Юркевич М.В., Кузь В.Л.), позов (з урахуванням уточнень до нього)
задоволено частково: визнано недійсним рішення адміністративної
колегії відділення АМК від 29.05.2007 № 12 у справі № 03-9/2007; в
іншій частині позову відмовлено. Судові рішення мотивовано
відсутністю в діях позивача з виготовлення та видачі технічних
умов ознак порушення конкурентного законодавства, а також
необгрунтованістю посилань ВАТ "Закарпатгаз" на порушення його
прав у зв'язку з винесенням адміністративною колегією відділення
АМК оспорюваного розпорядження.
Відділення АМК звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення зі
справи скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові
повністю. Скаргу мотивовано тим, що відповідно до приписів
підпункту 3.4.1 пункту 3.4, підпункту 3.7.1 пункту 3.7 Ліцензійних
умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і
нафтового газу, затверджених наказом Державного комітету України з
питань регуляторної політики та підприємництва від 30.09.2005 № 89
( za246-05 ) (za246-05)
(далі -Ліцензійні умови), надання технічних умов на
підключення об'єктів газопостачання замовника до розподільчого
газопроводу є невід'ємною умовою здійснення ліцензіатом основного
виду його господарської діяльності -розподілу природного і
нафтового газу.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Закарпатгаз" заперечує
проти доводів скарги і просить рішення місцевого та постанову
апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а
касаційну скаргу -без задоволення.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до адміністративних судів можуть
бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів
владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи
бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший
порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4
названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на
всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом
встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до
приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного
комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Iнформаційного листа Верховного Суду України від
26.12.2005 ( v3-2-700-05 ) (v3-2-700-05)
№ 3.2-2005 також зазначено: "Закони
України можуть передбачати вирішення певних категорій
публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад,
стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
( 2210-14 ) (2210-14)
встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають
право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України
до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання
рішення)".
Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
обставин справи правильність застосування ними норм матеріального
і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність
підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на
таке.
Судовими інстанціями з цієї справи встановлено, що:
- ТОВ "Енергоресрси" звернулося до відділення АМК із заявою
щодо зволікання ВАТ "Закарпатгаз" з видачею технічних умов на
підключення системи газопостачання ТОВ "Енергоресрси" до
газорозподільних мереж ВАТ "Закарпатгаз";
- за цією заявою розпорядженням адміністративної колегії
відділення АМК від 24.04.2007 № 10 розпочато розгляд справи №
03-9/2007 стосовно ВАТ "Закарпатгаз" у зв'язку з наявністю в діях
останнього ознак порушення законодавства про захист економічної
конкуренції, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 13,
пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної
конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
(далі -Закон);
- в ході перевірки, проведеної відділенням АМК у справі №
03-9/2007, зокрема, було встановлено, що:
ТОВ "Енергоресурси" надіслало на адресу відповідача листи від
08.11.2005 № 583, від 10.07.2006 № 392 та від 13.12.2006 № 802
щодо видачі технічних умов на підключення до розподільних
газопроводів останнього автомобільних газонаповнювальних
компресорних станцій, які проектувалися в таких місцях: с. Бедевля
Тячівського району; м. Ужгороді по вул. Баб'яка, 26; м. Мукачеві
по вул. Університетській, 128; м. Виноградові по вул. I. Франка
б/н та в м. Ужгороді по вул. Темірязєва, б/н;
ТОВ "Енергоресурси" додало до зазначених листів плани-схеми
розташування автомобільних газонаповнювальних компресорних
станцій;
ВАТ "Закарпатгаз" видало технічні умови лише щодо
газонаповнювальної компресорної станції, спроектованої в с.
Бедевля Тячівського району, та взагалі не надіслало відповіді на
інші листи ТОВ "Енергоресурси";
- за результатами розгляду зазначеної справи територіальним
відділенням АМК прийнято рішення від 29.05.2007 № 12, згідно з
яким:
встановлено, що ВАТ "Закарпатгаз" за результатами діяльності
2005-2006 років та першого кварталу 2007 року займає монопольне
(домінуюче) становище на ринку транспортування природного газу
розподільними газопроводами та постачання природного газу
населенню в межах Закарпатської області з часткою 100 відсотків;
дії ВАТ "Закарпатгаз" щодо безпідставного зволікання з
видачею технічних умов на підключення об'єктів системи
газопостачання ТОВ "Енергоресурси" визнано порушенням
законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим
пунктом 5 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону у
вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку
шляхом часткової або повної відмови від придбання або реалізації
товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи
придбання;
ВАТ "Закарпатгаз" зобов'язано припинити порушення
законодавства про захист економічної конкуренції;
за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
на ВАТ "Закарпатгаз" накладено штраф у сумі 17 000 грн.
Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття
передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання
правопорушенням.
З установлених попередніми судовими інстанціями фактичних
обставин даної справи не вбачається порушення прав та/або
охоронюваних законом інтересів ВАТ "Закарпатгаз" у зв'язку з
виданням відділенням АМК оспорюваного розпорядження від 24.04.2007
№ 10, яким розпочато розгляд справи № 03-9/2007 стосовно названого
Товариства у зв'язку з наявністю в діях останнього ознак порушення
законодавства про захист економічної конкуренції.
Саме по собі здійснення розгляду органом Антимонопольного
комітету України справи № 03-9/2007 не порушує права та
охоронювані інтереси ВАТ "Закарпатгаз". Всебічне, повне і
об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції територіальним
відділенням АМК згідно з пунктами 21, 23 Правил розгляду справ про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції
(затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від
19.04.94 № 5 в редакції розпорядження від 29.06.98 № 169-р)
проводиться службовцями названого Комітету після початку розгляду
відповідної справи.
З огляду на наведене Вищий господарський суд України
погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про відмову
в задоволенні позову про визнання недійсним розпорядження
відділення АМК від 24.04.2007 № 10.
Разом з тим, причиною спору зі справи в частині позовних
вимог про визнання недійсним рішення відділення АМК від 29.05.2007
№ 12 стало питання про наявність в діях позивача ознак порушення
законодавства про захист економічної конкуренції.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зазначено, що
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України;
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Як вбачається з прийнятих у справі судових рішень,
задовольняючи позов про визнання недійсним оспорюваного рішення
відділення АМК, судові інстанції виходили з того, що виготовлення
та видача технічних умов є окремим видом господарської діяльності
ВАТ "Закарпатгаз", який необхідно розглядати у відриві від такого
виду діяльності названого Товариства як розподіл природного і
нафтового газу.
Разом з тим, дійшовши відповідного висновку, судові інстанції
не врахували викладеного в Ліцензійних умовах, відповідно до
пункту 1.3 розділу 1 яких "Загальні положення":
розподіл (транспортування природного та нафтового газу
розподільними трубопроводами) - вид господарської діяльності з
надання послуг з транспортування природного і нафтового газу
розподільними трубопроводами замовникам, що проводиться
ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за встановленими
законодавством України правилами ціноутворення та на певній
географічній території, з метою його доставки споживачам;
технічні умови - документ, що містить комплекс вимог
технічного та технологічного характеру з проектування об'єкта
системи газопостачання замовника, виконання яких є обов'язковою
умовою для підключення до газорозподільної мережі ліцензіата.
Згідно з підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 Ліцензійних умов
ліцензіат зобов'язаний забезпечувати доступ до використання
потужностей газорозподільних мереж замовникам, які мають намір
отримувати послуги з транспортування природного газу розподільними
трубопроводами, на недискримінаційних засадах.
При цьому підключення об'єкта системи газопостачання
замовника здійснюється ліцензіатом за умови виконання замовником
технічних умов (підпункт 3.7.1 пункту 3.7 ).
Пунктом 2 статті 50 Закону передбачено, що порушеннями
законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання
монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 13 Закону
зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку,
зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або
реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації
чи придбання.
З огляду на наведене дотримання замовником (ТОВ
"Енергоресурси") технічних умов є необхідною передумовою
підключення його об'єкта газопостачання до газорозподільної
системи ліцензіата (ВАТ "Закарпатгаз"), а відтак, підготовка та
видача таких технічних умов -складова частина господарської
діяльності ВАТ "Закарпатгаз" з транспортування природного та
нафтового газу розподільними трубопроводами. Незважаючи на це,
суди дійшли необгрунтованого висновку про відсутність у діях ВАТ
"Закарпатгаз" порушення законодавства про захист економічної
конкуренції, при цьому не спростувавши висновку відділення АМК,
який в оспорюваному рішенні встановив таке порушення на підставі
належних і допустимих доказів та застосував до порушника стягнення
у вигляді штрафу.
Неврахування наведених приписів законодавства стало причиною
прийняття судовими інстанціями неправильного рішення зі справи в
частині задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону рішення та
розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів
його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Як зазначено в абзаці першому пункту 2 роз'яснення президії
Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35
( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
"Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших
органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність
його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою
визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям
відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів
підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за
результатами розгляду справи факту такого порушення не
встановлено, у господарського суду немає правових підстав для
задоволення позову.
Між тим ні місцевий, ані апеляційний господарські суди у
прийнятті рішення зі справи не зазначили обставин, які свідчили б
про порушення відділенням АМК меж наданих йому повноважень та
приписів чинного законодавства України, натомість обмежившись
аналізом господарської діяльності сторін у справі.
З урахуванням наведеного, враховуючи факт повного
встановлення попередніми судовими інстанціями обставин, що входять
до предмету доказування зі справи, але з наданням ними таким
обставинам неправильної юридичної оцінки, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень
зі справи в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення
відділення АМК від 29.05.2007 № 12 та відмови в задоволенні позову
у відповідній частині з мотивів, викладених у цій постанові.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Закарпатського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України задовольнити
частково.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від
17.08.2007 та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 10.10.2007 зі справи № 3/64 в частині позовних вимог про
визнання недійсним рішення адміністративної колегії Закарпатського
обласного територіального відділення Антимонопольного комітету
України від 29.05.2007 № 12 у справі № 03-9/2007 скасувати.
У задоволенні позову в цій частині відмовити.
3. В іншій частині рішення господарського суду Закарпатської
області від 17.08.2007 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10.10.2007 зі справи № 3/64 залишити без
змін.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов