ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 р.
№ 24/209-9/117
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді
Шевчук С.Р.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Самусенко С.С.,
розглянув
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007р.
та рішення
господарського суду м. Києва від 08.05.2007р.
у справі
№24/209-9/117
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД"
до
Приватного підприємства "Тармон"
про стягнення 97487,49грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Єгорова Т.О., дов. б/н від 01.01.2008р.;
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"МСБУД" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного
підприємства "Тармон" про стягнення пені в сумі 97487,49грн. за
період з 20.08.2005р. по 06.02.2006р. В обгрунтування заявлених
вимог позивач послався на те, що за договором №138/ПС-203-05 від
09.06.2005р. в редакції додаткових угод відповідач повинен був
виконати підрядні роботи в строк до 20.08.2005р., але взяті на
себе зобов'язання належним чином не виконав, оскільки роботи здав
позивачу лише 06.02.2006р., у зв'язку з чим відповідно до ст.ст.
525, 526, 883 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідач повинен сплатити
позивачу пеню у сумі 97487,49грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.2006р. у
справі №24/209 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного
підприємства "Тармон" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "МСБУД" пеню в розмірі 3742грн.70коп., державне
мито у сумі 102грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.10.2006р. у справі №24/209 апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю "МСБУД" задоволено. Рішення
господарського суду міста Києва від 06.06.2006р. у справі №24/209
скасовано повністю. Прийняте нове рішення, яким позов задоволено
повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Тармон" на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" 97487,11грн. пені,
974,88грн. витрат по оплаті державного мита, 118грн. витрат по
оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Приватного підприємства "Тармон" на користь Товариства
з обмеженою відповідальністю "МСБУД" 487,44грн. витрат по оплаті
державного мита за подання апеляційної скарги. Накази на виконання
даної постанови та поворотний наказ відповідно до ст.122 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
доручено видати господарському суду міста
Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від
30.01.2007р. у справі №24/209 касаційну скаргу Приватного
підприємства "Тармон" задоволено частково, рішення господарського
суду м. Києва від 06.06.2006р. та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. у справі №24/209
скасовано, а справу №24/209 передано в господарський суд м. Києва
на новий розгляд в іншому складі суддів.
За результатами нового розгляду зазначеної справи,
господарським судом міста Києва прийнято рішення від 08.05.2007р.
у справі №24/209-9/117 (суддя Жирнов С.М.), яким у задоволенні
позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" до
Приватного підприємства "Тармон" про стягнення 97487,49грн. пені
за несвоєчасне виконання зобов'язання відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.09.2007р. у справі №24/209-9/117 (колегія суддів у складі
головуючого судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В.,
Михальської Ю.Б.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "МСБУД" залишено без задоволення, а рішення
господарського суду міста Києва від 08.05.2007 по справі
№24/209-9/117 -без змін. Матеріали справи №24/209-9/117 повернуті
господарському суду м. Києва.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МСБУД" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить зазначені судові акти скасувати та прийняти у справі нове
рішення про задоволення позовних вимог позивача, а також
відшкодувати відповідачу за рахунок позивача державне мито у сумі
488грн. Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм
матеріального та процесуального права,
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.06.2005р. між
сторонами укладено договір субпідряду №138/ПС-173-05, відповідно
до пунктів 1.1, 1.2 якого субпідрядник (відповідач) зобов'язується
на свій ризик, своїми силами і засобами на замовлення
генпідрядника (позивач) виконати та здати в установлений строк
визначений договором на об'єкті Адміністративно-побутовий корпус
заводу м'ясних півфабрикатів АТЗТ "Мироновський хлібопродукт" м.
Миронівка Київської області наступні види робіт: поставку
сандвіч-панелей та витратних матеріалів; монтування
сандвіч-панелей та з'єднувальних планок, герметизація стиків, а
генпідрядник зобов'язується прийняти фактично виконані роботи і
своєчасно здійснити їх оплату на умовах даного договору.
Згідно пунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 цього договору термін
поставки сандвіч-панелей, всіх витратних матеріалів встановлених
згідно Додатку №1 до даного Договору на об'єкт складає не пізніше
40 (сорока) днів з моменту перерахування на розрахунковий рахунок
відповідача першої попередньої оплати в розмірі 40% (сорока
відсотків) від вартості матеріалів, вказаних в додатку №1 до
даного Договору. Друга попередня оплата в розмірі 50% (п'ятдесят
відсотків) від вартості матеріалів, вказаних в Додатку №1 до
даного Договору, перераховується на розрахунковий рахунок
відповідача на підставі письмового підтвердження про готовність
сандвіч-панелей до транспортування на будівельну площадку
позивача. Остаточно розрахуватись за виконання робіт позивач
зобов'язується не пізніше семи робочих днів після завершення всіх
робіт та передачі їх позивачу по акту приймання-передачі.
Попередню оплату за проведення монтажних робіт в розмірі 30%
(тридцяти відсотків) вартості робіт, вказаних в додатку №2
Генпідрядник (позивач) перераховує субпідряднику (відповідачу) не
пізніше сорока днів з дати перерахування першої попередньої
оплати, вказаної в п.2.1.1 даного Договору. Строк виконання
монтажних робіт складає 70 (сімдесят) днів з моменту перерахування
першої попередньої оплати згідно пункту 2.1.1 даного Договору, за
умови вільного доступу до місця виконання будівельних робіт, та
перерахування на розрахунковий рахунок відповідача попередньої
оплати згідно пункту 2.1.2 даного Договору.
Згідно додатку №1 до цього договору (перелік сандвіч-панелей
та витратних матеріалів для монтажу холодильних камер) вартість
сандвіч-панелей та витратних матеріалів становить 1003763,94грн.
Згідно додатку №2 до даного договору договірна ціна на монтаж
сандвіч-панелей та з'єднувальних планок для виконання монтажних
робіт становить 146360,08грн.
Угодою від 18.08.2005р. про внесення доповнень до цього
договору у зв'язку з простроченням субпідрядником виконання робіт,
генпідрядник відмовляється від частини договору, а саме: з
субпідрядника знімаються обов'язки з виконання частини робіт щодо
проведення монтування сандвіч-панелей та з'єднувальних планок,
герметизації стиків, що передбачені додатком №2. З дати укладання
даної угоди, додаток №2 до даного договору втрачає свою силу і
замість нього вступає в силу додаток №4, який є невід'ємною
частиною даного договору. Субпідрядник зобов'язаний зменшити
вартість виконання робіт по додатку №4 із розрахунку вартості всіх
робіт, передбачених додатком №2, помноженої на 0,1% та на
кількість днів прострочення зобов'язань по даному договору до дати
підписання даної угоди. Подальше зменшення суми виконаних робіт по
додатку №4 відбувається із розрахунку вартості всіх робіт,
виконаних після підписання даної угоди і передбачених додатком №4
помноженої на 0,1% та на кількість днів прострочення зобов'язань
по даному договору (доповнено пунктом 7.7 договору).
В Додатку №4 до Договору вказано найменування робіт -монтаж
сандвіч-панелей та монтаж нащельників, визначена вартість цих
робіт в сумі 105561,17грн.
Судами встановлено, що згідно виписок банку від 10.06.2005р.
позивач перерахував відповідачу 401505,58грн. попередньої оплати
за сандвіч-панелі для монтажу згідно Договору, від 08.07.2005р. -
476806,21грн. попередньої оплати за сандвіч-панелі для монтажу
згідно Договору, від 25.08.2005р. - 31670грн. попередньої оплати
за монтаж сандвіч-панелей згідно Договору.
14.11.2005р. сторони підписали Угоду №2 про внесення
доповнень до договору субпідряду №138/ПС-173-05 від 09.06.2005р.,
відповідно до якої, зокрема: договір доповнено пунктом 13.3
наступного змісту: "Додаток №3. Протокол узгодження оплат по
договору №138/ПС-173-05 від 09.06.2005 року. Умови даного додатку
мають перевагу над усіма іншими умовами договору №138/ПС-173-05
від 09.06.2005р.".
Згідно Протоколу узгодження оплат по договору субпідряду
№138/ПС-173-05 від 09.06.2005р. суми оплати, які повинен здійснити
генпідрядник, становлять: 10.06.2005р. -396178,68грн.,
11.07.2005р. -481668,37грн., 26.08.2005р. -31301,46грн.
06.02.2006р. сторонами підписаний Акт приймання виконаних
підрядних робіт (будівельних, монтажних, ремонтних та інших
будівельних робіт, передбачених контрактом (договором) підряду)
типової форми №КБ-2в з переліком найменування робіт і витрат, а
також Довідку про вартість виконаних підрядних робіт типової форми
№КБ-3.
Розрахунок пені з 20.08.2005р. по 06.02.2006р. в сумі
97487,49грн. здійснений позивачем, виходячи з суми 1109325,11грн.
(вартість сандвіч-панелей та витратних матеріалів в сумі
1003763,94грн. (додаток №1 до Договору) + 105561,17грн. (договірна
ціна на монтаж сандвіч-панелей та з'єднувальних планок для
виконання монтажних робіт (додаток №4 до Договору).
З аналізу положень ч.1 ст.626, ст.ст.628, 837-839, 843-844 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, суди дійшли висновку, що підряд -це договір,
за яким підрядник зобов'язується виконати на свій ризик за
винагороду визначену роботу за завданням замовника з його чи своїх
матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану
роботу, зазначивши, що предметом цього договору є
індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї
чи іншої матеріалізованої форми.
Як вказано господарськими судами попередніх інстанцій,
відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики
України та Державного комітету України з будівництва та
архітектури від 21.06.2002р. №237/5 ( v0237202-02 ) (v0237202-02)
типовими
формами первинних облікових документів у будівництві є №КБ-2в "Акт
приймання виконаних підрядних робіт" та №КБ-3 "Довідка про
вартість виконаних підрядних робіт". Акт приймання виконаних
підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних
обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані
підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних
робіт (форма №КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником
генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику). Довідка
за формою №КБ-3 складається для визначення вартості виконаних
обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані
підрядні роботи з будівництва.
Пунктом 3.3 договору підряду передбачено, що генпідрядник
проводить розрахунки за виконані роботи субпідрядника протягом 10
банківських днів після підписання актів фактично виконаних робіт
форми №КБ-2В і №КБ-3. Кожен акт оплачується в розмірі 70%
(сімдесят відсотків) від вартості, зазначеної в цьому акті.
За порушення строків виконання робіт пунктом 7.2 даного
договору встановлено відповідальність у вигляді пені у розмірі
0,1% від невиконаного (недовиконаного) об'єму робіт за кожен день
затримки, але не більше 10% договірної ціни по договору.
На підставі зазначеного, судами попередніх інстанцій
правильно з'ясовано, що вартість самих сандвіч-панелей і вартість
витратних матеріалів не може бути включена до вартості невиконаних
(недовиконаних) робіт, а ціни згідно Додатку №1 до договору
підряду вказані з урахуванням доставки на об'єкт, але
безпосередньо ціна доставки окремо не визначена.
Відповідно до статті 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, статті 526 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і
вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що одностороння
відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Врахувавши вимоги пунктів 2.1.1, 2.1.3 договору підряду,
місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, дійшов висновку, що перша попередня оплата за
сандвіч-панелі згідно виписки банку була проведена 10.06.2005р. в
сумі 401505,58грн., із зазначенням, що попередня оплата за монтаж
сандвіч-панелей мала б бути здійснена до 20.07.2005р., однак
згідно виписки банку була проведена 25.08.2005р. в сумі 31670грн.
Враховуючи угоду №2 від 14.11.2005р. до договору підряду, з
Протоколом узгодження оплат по Договору із зазначенням дат оплат
(Додаток №3), суди правильно встановили, що роботи з монтування
сандвіч-панелей та з'єднувальних планок, герметизація стиків мали
бути виконані до 04.11.2005р. включно, тоді як усі роботи за цим
договором за актами форми КБ-2В та КБ-3 були здані відповідачем
позивачу 06.02.2006р.
Договірна ціна на монтажні роботи згідно додатку №4 до
Договору становила 105561,17грн. (пункт 3.1.1 Договору), проте
окремого кошторису суду не надано.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що з наявних у
справі документів неможливо встановити обсяг невиконаних робіт і,
відповідно, вартість невиконаних робіт за кожен день затримки,
необхідні для нарахування пені відповідно до пункту 7.2 договору
підряду, із зазначенням, що у матеріалах справи міститься лист
позивача №117, в якому позивач вказує, що роботи восени 2005р. не
були виконані в повному обсязі згідно умов договору №138ПС-173, на
цій підставі було підписано тільки ті акти виконаних робіт, які
були зроблені на момент підписання.
Проте погодитись з такими висновками судів попередніх
інстанцій неможливо з наступних підстав.
Пунктом 7.2 даного договору сторони встановили, що за
порушення строків виконання робіт з вини Субпідрядника останній
сплачує пеню Генпідряднику в розмірі 0,1% від невиконаного
(недовиконаного) об'єму робіт, за кожен день затримки, але не
більше 10% від договірної ціни договору.
Строк виконання монтажних робіт складає 70 (сімдесят) днів з
моменту перерахування першої попередньої оплати згідно пункту
2.1.1 даного Договору, за умови вільного доступу до місця
виконання будівельних робіт, та перерахування на розрахунковий
рахунок відповідача попередньої оплати згідно пункту 2.1.2 даного
Договору (п.2.1.3 договору).
Судами вірно встановлено, що перша попередня оплата за
сандвіч-панелі була проведена 10.06.2005р. у сумі 401 505,58грн.;
попередня оплата за монтаж сандвіч-панелей згідно виписки банку
була проведена 25.08.2005р. у сумі 31670грн.; враховуючи угоду №2
від 14.11.2005р. до договору підряду, з Протоколом узгодження
оплат по Договору із зазначенням дат оплат (Додаток №3), суди
правильно встановили і, що роботи з монтування сандвіч-панелей та
з'єднувальних планок, герметизація стиків мали бути виконані до
04.11.2005р. включно, тоді як усі роботи за цим договором за
актами форми КБ-2В та КБ-3 були здані відповідачем позивачу
06.02.2006р.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що договірна
ціна на монтажні роботи згідно додатку №4 до Договору становила
105561,17грн.
Водночас, встановивши дати здійснення вказаних попередніх
оплат, дату, по яку мали бути виконанні обумовлені договором
роботи, дату, до якої заявлено позивачем стягнення пені, по яку
невиконанні обумовлені договором роботи, суди не визначили обсягу
невиконаних робіт, обумовленого договором та період затримки
виконання зазначених робіт, необхідний для розрахування пені,
обумовленої п.7.2 договору, зі здійсненням її розрахунку.
В порушення ст.111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в якій
встановлена обов'язковість вказівок, що містяться у постанові
касаційної інстанції, для судів першої та апеляційної інстанцій
під час нового розгляду справи, суди попередньої інстанції при
прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, відмовили позивачу у
задоволенні позовних вимог про стягнення пені за прострочення
виконання робіт, не з'ясували зазначені судом касаційної інстанції
обставини, не надали їм належної правової оцінки, тому дійшли
невірного висновку.
При повторному розгляді даної справи суди попередніх
інстанцій не з'ясували дотримання відповідачем строку виконання
монтажних робіт, визначеного п.2.1.3 даного договору, тоді як
виклали умови визначення строку виконання монтажних робіт,
визначені цим пунктом договору, без надання оцінки твердженням
відповідача, викладеним у відзиві на позов щодо стягнення пені на
підставі п.7.2 цього договору з врахуванням правильно визначеного
судами строку виконання монтажних робіт, обумовленого договором,
та вартості монтажних робіт, обумовленої цим договором.
Тоді як, статтею 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
на господарський
суд покладається обов'язок всебічно, повно та об'єктивно
розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи спір, суд, в порушення с т.ст.38, 43, 65, 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не встановив істотні обставини справи.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду
України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про
помилковість тверджень суду першої інстанції, що дострокове
перерахування коштів позивачем, яке здійснено без отримання
повідомлення відповідача, здійснено ним поза межами цього
договору, із правильним зазначенням судом апеляційної інстанції,
що договором не встановлено заборону дострокового виконання
зобов'язань.
Враховуючи, що судові рішення та постанова ухвалені з
порушенням норм процесуального права, а обставини, які мають
істотний вплив на правильність застосування норм матеріального
права, не з'ясовані, рішення та постанову визнати законними не
можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві
обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та
постановити законне й обгрунтоване рішення, оскільки рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив
справу у відповідності з нормами матеріального права, а
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки
суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст.111-9,-
ст.ст.111-10-111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"МСБУД" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.09.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від
08.05.2007р. у справі №24/209-9/117 скасувати.
Справу №24/209-9/117 передати на новий розгляд до
господарського суду м. Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя
С. Шевчук
Судді
С. Владимиренко
С. Самусенко