ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 р.
№ 26/67
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
М. Остапенка,
Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Страхова компанія
"Єврорезерв"
на постанову
від 04.10.2007 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 26/67
за позовом
ЗАТ "Страхова компанія "Єврорезерв"
до
Українського державного підприємства "Укрхімтрансаміак"
про
стягнення 1429033,04 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Педенко Є.М. (дов. від 20.12.2007 року)
відповідача
Гаврилова В.А. (дов. від 27.12.2007 року),
Немирська I.А. (дов. від 16.05.2007 року)
У судовому засіданні 20.12.2007 р. оголошено перерву до
17.01.2008 р.
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
29.12.2005 р. між ЗАТ "Страхова компанія "Єврорезерв"
(позивачем) та Українським державним підприємством
"Укрхімтрансаміак" (відповідачем) було укладено договір
страхування майна №1/291205.
Відповідно до п. 1.1 договору страховик взяв на себе
зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову
виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язався сплачувати
страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови
договору.
Відповідно до п. 5.1 вказаного договору страхова сума
визначена за домовленістю між страховиком та страхувальником, на
підставі його заяви, в розмірі первісної вартості майна на момент
укладання цього договору страхування. Первісна вартість майна
вказана в додатках № 1 та № 2, завірених підписами керівника,
головного бухгалтера і печаткою страхувальника.
Згідно п. 5.5 зазначеного договору страховий платіж, за
визначений період страхування становить 2836850,75грн. і підлягав
сплаті страхувальником в розстрочку шляхом перерахування на
поточний рахунок страховика. Вказані платежі повинні були бути
внесені наступним чином: п. 5.5.1 договору - до 27.01.2006р. в
сумі 709 213, 25 грн., п. 5.5.2 договору - до 28.04.2006р. в сумі
709 212, 50 грн., п. 5.5.3 договору - до 31.07.2006р. в сумі 709
212, 50 грн., п. 5.5.4 договору - до 31.10.2006р. в сумі 709212,
50 грн.
На виконання умов п. 5.5.1 та п. 5.5.2 договору, відповідач,
у встановлені договором строки, перерахував на поточний рахунок
позивача страхові платежі на загальну суму 1 418 425 грн.
Разом з тим, умови п. 5.5.3 та п. 5.5.4 договору позивачем не
виконано, що стало підставою для звернення позивача до суду з
позовом про стягнення з відповідача страхових платежів на загальну
суму 1 418 424 грн. та 3% річних від простроченої суми за весь час
прострочення у сумі 10 609, 04 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2007 року
(суддя Пінчук В.I.) позовні вимоги у справі № 26/67 були
задоволені з огляду на недопустимість односторонньої відмови від
зобов'язання (ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.10.2007 року (колегія суддів: Отрюх Б.В., Верховець А.А.,
Тищенко А.I.) рішення господарського суду по даній справі
скасовано, в позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що положеннями ч.1 ст.997 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та ч.3 ст. 28 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
прямо передбачено припинення дії договору страхування
у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені
договором строки, а сторони в п.9.2 договору погодили випадки, в
яких дія договору страхування припиняється, несплата відповідачем
страхових платежів у встановлені договором строки є
правоприпиняючим юридичним фактом.
Твердження позивача щодо того, що останній незважаючи на
несплату відповідачем чергових третього та четвертого страхових
платежів, продовжував виконувати свої зобов'язання по договору
майнового страхування, на думку суду апеляційної інстанції, є
безпідставним, не підтвердженим жодними доказами та таким, що
суперечить п. 9.1.1 договору страхування №1/291205 від
29.12.2005р., відповідно до якого страховик несе відповідальність
за договором страхування прямо пропорційно сплаченим
страхувальником страховим платежам.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ЗАТ "Страхова
компанія "Єврорезерв" просить постанову скасувати, а рішення
залишити без зміни. При цьому посилається на неправильне
застосування господарським судом апеляційної інстанцій при
винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального права, зокрема
ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, та порушення
процесуальних норм, що полягало у допущені описок у тексті
постанові та прийнятті постанови на підставі припущень.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Відповідно ч. 1 до ст. 997 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
договір страхування припиняється у випадках,
встановлених договором та законом.
Згідно п.3 ч.1 статті 28 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, дія договору страхування припиняється та втрачає
чинність за згодою сторін, а також, зокрема, у разі несплати
страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки.
При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо
перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за
письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня
пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено
умовами договору.
При укладенні договору сторони в пп. 3 п. 9.2 розділу 9
договору погодили, що дія договору страхування припиняється і
втрачає чинність у разі несплати страхувальником страхових
платежів у встановлені договором строки. При цьому договір
вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або
черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою
страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої
вимоги страхувальнику.
Сторони при укладенні зазначеного договору погодили випадки,
при настанні яких дія договору припиняється, а несплата
страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки
є одним із таких випадків.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком
суду апеляційної інстанції про те, що дія договору майнового
страхування № 1/291205 від 29.12.2005р. була припинена з
31.07.2006р.
У зв'язку з наведеним, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що постанова у справі відповідає законодавству,
фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її зміни чи
скасування немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "Єврорезерв" залишити
без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.10.2007 року у справі №26/67 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко