ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 р.
№ 42/140
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів:
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув
касаційну скаргу
акціонерної компанії "Харківобленерго"
на постанову
від 02.10.2007
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 42/140 господарського суду м. Києва
за позовом
акціонерної компанії "Харківобленерго"
до
про
відкритого акціонерного товариства "Українська
інноваційно-фінансова компанія"
стягнення 163 196,68 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Швецов М.В. дов. від 04.04.07, Солдатенко А.М.
дов. від 12.06.07
від відповідача Зубченко С.М. дов. від 29.03.07
ВСТАНОВИВ:
В березні 2007 року акціонерна компанія "Харківобленерго"
звернулась до господарського суду з позовом до відкритого
акціонерного товариства "Українська інноваційно-фінансова
компанія" про стягнення заборгованості за транзит (передачу)
електричної енергії у грудні 2005 року в сумі 163 196,68 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначала, що в порушення умов
укладеного між сторонами договору № 112/10/23/12 на транзит
(передачу) електричної енергії мережами АК "Харківобленерго" від
23.12.2003 відповідач не сплатив вартість послуг з передачі
(транспортування) електроенергії отриманої споживачами ВАТ
"Балцем" та ЗАТ "Харківський плитковий завод" від електричних
мереж іншої електропередавальної організації у грудні 2005 року,
заборгувавши позивачу 163 496,68 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.05.2007 (суддя
Паламар П.I.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
02.10.2007 (судді: Андрієнко В.В. -головуючий, Студенець В.I.,
Малетич М.М.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін,
господарські суди виходили з того, що позивачем не подано доказів
надання відповідачу послуг з передачі локальними електричними
мережами приєднаним споживачам у заявленому розмірі.
В касаційній скарзі акціонерна компанія "Харківобленерго"
просить скасувати рішення господарського суду та постанову
апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення яким
повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення
норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова
апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог
матеріального та процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, згідно ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на підставі
встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування
судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права. Касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2003 між АК
"Харківобленерго" та ВАТ "Українська інноваційно-фінансова
компанія" укладено договір № 112/10/23/12 на транзит (передачу)
електричної енергії мережами АК "Харківобленерго". Предметом
договору є передача електроенергії ВАТ "Українська
інноваційно-фінансова компанія", згідно оформленого
"Повідомлення", по електричних мережах АК "Харківобленерго" до
споживача, що знаходиться в договірних відносинах по постачанню
електричної енергії із АК "Харківобленерго".
Пунктом 2.1 договору встановлено, що сторони здійснюють свої
взаємовідносини відповідно до Закону України "Про
електроенергетику" від 16.10.1997 ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, "Правил
користування електричною енергією", затверджених НКРЕ № 28
( z0417-96 ) (z0417-96)
від 31.07.1996 (у редакції постанови НКРЕ № 928
( z0903-02 ) (z0903-02)
від 22.08.2002), "Умов та правил здійснення
підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевим
(локальним) електромережам", затверджених НКРЕ № 15 ( z0433-96 ) (z0433-96)
від 13.06.1996, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 1 додаткової угоди № 6 до договору № 112/10/23/12 від
23.12.2003 на транзит (передачу) електричної енергії мережами АК
"Харківобленерго" термін дії договору № 112/10/23/12 від
23.12.2003 продовжено до 31.12.2005.
Згідно п. 13 Положення про Національну компанію регулювання
електроенергетики України нормативно-правові акти (постанови та
розпорядження) НКРЕ України, прийняті в межах її повноважень, є
обов'язковими для виконання підприємствами, установами,
організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на
оптовому ринку електроенергії.
Постановою НКРЕ України від 01.08.2001 № 801 ( v0801227-01 ) (v0801227-01)
затверджено Процедуру встановлення або перегляду тарифів для
ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними)
електромережами та з постачання електроенергії за регульованим
тарифом.
Відмовляючи в позові, судові інстанції вимог даної процедури
не врахували, хоча вона є обов'язковою для розрахунку плати за
користування місцевими (локальними) електричними мережами.
Згідно з положеннями ст. 8 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
державне регулювання цін і тарифів
здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін
(тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень
від державних фіксованих цін і тарифів.
Урядом України можуть вводиться інші методи державного
регулювання цін і тарифів.
Отже, тарифи з передачі електричної енергії місцевими
(локальними) електричними мережами підлягають регулюванню, а
відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності
з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними
мережами, затверджуються НКРЕ (п.3.7.1 Умов та Правил).
Обов'язок формування енергопостачальником роздрібної ціни
визначений Законом. Однак, формування ціни не суперечить
законодавчій політиці регулювання цін і тарифів з боку держави.
Крім того, в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи суди не
з'ясували обставину, пов'язану з підписанням акту прийому-передачі
електричної енергії з оптового ринку електричної енергії в грудні
2005 ВАТ "Українська інноваційно-фінансова компанія", акціонерною
компанією "Харківобленерго" та ДП "Енергоринок".
Враховуючи викладене, постановлені судові рішення неможна
визнати законними та обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене
і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами
справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго"
задовольнити частково.
Постанову від 02.10.2007 Київського апеляційного
господарського суду та рішення від 22.05.2007 господарського суду
м. Києва у справі № 42/140 скасувати, справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
С у д д і В.Рибак
М.Черкащенко