ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 р.
№ 3/238/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця О.В.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
не з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання
справи
Гусак О.М. -дов № 176 від 20.07.07
Закритого акціонерного товариства будівельної компанії
"Глиноземпромбуд"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду
від
18.09.2007 року
у справі
господарського суду
№ 3/238/07
Миколаївської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаград и К"
до
Закритого акціонерного товариства будівельної компанії
"Глиноземпромбуд"
про
стягнення 30690,79грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаград и К"
звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом
про стягнення з Закритого акціонерного товариства будівельної
компанії "Глиноземпромбуд" суми основного боргу в розмірі 30690,79
грн. за договором підряду № 57 від 10.10.2006 року. Позовні вимоги
обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання за
спірним договором щодо
Доповідач Гоголь Т.Г.
прийняття виконаних робіт та їх оплати у встановлений строк.
Господарський суд Миколаївської області рішенням від
07.06.2007 року (суддя Смородінова О.Г.) позов Товариства з
обмеженою відповідальністю "Мегаград и К" задовольнив. Стягнув з
Закритого акціонерного товариства будівельної компанії
"Глиноземпромбуд" на користь позивача борг у розмірі 30690,79
грн., посилаючись на те, що позивачем у січні 2007 року виконані
роботи за договором підряду №57 від 10.10.2006 року на загальну
суму 70690,79 грн., про що свідчить акт приймання виконаних
підрядних робіт за січень 2007 року. Проте замовник (відповідач у
справі) борг не оплатив, що свідчить про порушення ним статті 193
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статті 526 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Судові витрати суд поклав на
відповідача.
Одеський апеляційний господарський суд постановою від
18.09.2007 року (судді Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Лавренюк
О.Т.) рішення господарського суду Миколаївської області від
07.06.2007 року залишив без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з ухваленими судовими актами, Закрите
акціонерне товариство будівельна компанія "Глиноземпромбуд"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської
області від 07.06.2007 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 18.09.2007 року у даній справі скасувати,
ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних
вимог, посилаючись на те що оскаржувані судові акти ухваленні з
порушенням норм матеріального права, а саме статей 180, 318
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статей 638, 875, 877,
879 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. В касаційній скарзі
відповідач посилається на те, що акт приймання виконаних підрядних
робіт за січень 2007 року позивачем не було складено та направлено
на його адресу, а відтак прийняття виконаних підрядних робіт в
порядку, встановленому договором №57 від 10.10.2006 року, не
відбулося. Натомість наданий до матеріалів справи акт приймання
виконаних підрядних робіт за січень 2007 року не відповідає формі
№КБ-2в, яка передбачена пунктом 3.3 договору підряду; акт
приймання виконаних підрядних робіт за січень 2007 року, про який
йдеться в оскаржуваних судових рішеннях, не був підписаний його
уповноваженим представником, що підтверджує відсутність
передбачених договором підстав для оплати відповідачем за виконані
роботи грошових коштів у розмірі 70690,79 грн.; договір підряду
№57 від 10.10.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою
відповідальністю "Мегаград и К" та Закритим акціонерним
товариством будівельною компанією "Глиноземпромбуд", не відповідає
вимогам чинного законодавства, оскільки у ньому відсутні такі
істотні умови договору, як строк завершення виконання будівельних
робіт, порядок матеріально-технічного, проектного та іншого
забезпечення будівництва, режим контролю якості робіт і матеріалів
замовником, страхування ризиків, фінансові гарантії, за таких
обставин такий договір є неукладеним .
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаград и К" своїм
правом на надання відзиву на касаційну скаргу не скористалось.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи в
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами попередніх судових інстанцій було
встановлено, що 10.10.2006 року між Закритим акціонерним
товариством будівельною компанією "Глиноземпромбуд" (замовник) та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаград и К"
(підрядник) укладено договір, відповідно до умов якого замовник
доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню
робіт з обладнання монолітних залізобетонних фундаментів на
об'єкті "Торговий дім в мікрорайоні Богоявленське" згідно з
робочими кресленнями та технічними умовами (пункт 1.1 договору).
Пунктами 2.1 та 2.2 договору сторони передбачили, що вартість
робіт, доручених підряднику за договором, складає 166602,00 грн.,
проте договірна ціна є динамічною та коригується згідно з
фактичними виконаними обсягами робіт.
Виконання робіт повинно проводитися з матеріалів замовника,
підрядник виконує усі види робіт з дотриманням будівельних норм та
правил, діючих на території України, та гарантує якість виконаних
робіт протягом 10 років з моменту підписання акта
прийому-передачі. Приймання виконаних робіт проводиться замовником
за актами виконаних робіт форми КБ-2в, виявлений при цьому брак
усувається за рахунок підрядника в строк, вказаний в акті, який
підписаний обома сторонами з додаванням виконавчих схем, актів на
приховані роботи (розділ 3 договору).
Стосовно порядку розрахунків сторони визначились, що замовник
перераховує підряднику аванс у розмірі 10000,00 грн., після чого
підрядник приступає до роботи, замовник перераховує платежі за
виконані роботи на підставі акта (форма КБ-2в, КБ-3), підписаного
уповноваженими представниками сторін протягом 10 денного строку,
кінцевий розрахунок за виконані роботи з підрядником здійснюється
через 10 днів після підписання акта приймання -передачі робіт
(пункти 4.1 -4.3 договору). Пунктом 6.4 сторони встановили строк
дії договору -з моменту
підписання договору до повного виконання зобов'язань.
Правовідносини що склалися між сторонами у справі унормовані
главою 61 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, в якій йдеться
про підряд, як окремий вид договірного зобов'язання, та,
відповідно, про будівельний підряд, як його різновид.
Згідно з вимогами статті 875 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за договором будівельного підряду підрядник
зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або
виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної
документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові
будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену
проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не
покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені
будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду
укладається на проведення нового будівництва, капітального
ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств,
будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних,
пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з
місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду
застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено
законом.
Аналогічні норми містяться в статті 318 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних
для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси
другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не
допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім
випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або
відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за
іншим договором не було виконано належним чином.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий та
апеляційний господарські суди виходили з доведеності позивачем
факту виконання у січні 2007 року підрядних робіт за договором №
57 від 10.10.2006 року.
Проте, упродовж всього розгляду справи відповідач наполягав
на відсутності підстав для оплати спірної суми. Він, зокрема,
стверджував, що саме позивач порушив умови договору не направивши
на його адресу акти приймання форми КБ-2в, КБ-3 як то передбачено
договором № 57 від 10.10.2006 року (пункти 3.3,4.2), що
підтверджують як сам факт виконання так і об'єм виконаних робіт.
Окрім того, його представник заперечував проти проведення спірних
робіт у січні 2007 року у вказаному позивачем обсязі та на
зазначену суму. Ці обставини попередніми судовими інстанціями
досліджені повністю не були.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести обставини на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В
розумінні наведеної норми, тягар доведення факту виконаних робі за
договором підряду покладається на підрядника (позивача у справі).
У разі необхідності визначення вартості проведених будівельних
робіт господарський суд не позбавлений права на призначення
відповідної експертизи як то передбачено статтею 41 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Касаційна інстанція не приймає посилання скаржника на те, що
спірний договір будівельного підряду не відповідає вимогам чинного
законодавства, а, відтак, є неукладеним. Цей довід був розглянутий
Одеським апеляційним господарським судом. В ході розгляду справи
суд дійшов висновку про відповідність договору підряду № 57 від
10.10.2006 року вимогам статті 318 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
. Крім того зобов'язання за вказаним договором були
прийняті сторонами до виконання, зокрема, як встановили попередні
судові інстанції, позивач частково перерахував кошти на рахунок
позивача у сумі 40000,00 грн.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази, а відтак, враховуючи повноваження суду касаційної
інстанції, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню,
а справа направленню до господарського суду Миколаївської області
на новий розгляд.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, 111-5 ,
111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Миколаївської області від
07.06.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 18.09.2007 року у справі № 3/238/07 скасувати, справу
скерувати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської
області.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
будівельної компанії "Глиноземпромбуд" - задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець