ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 р.
№ 23/197
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий
Ріг"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.07
у справі
№ 23/197
господарського суду
Донецької області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг"
до
Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний
завод"
про
зобов'язання укласти договір
за участю представників від:
позивача
Вдовенко М.В. (дов. від 20.06.07)
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг"
звернулося до суду з позовом про стягнення з
відповідача -Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський
коксохімічний завод" 1150,34 грн. вартості нестачі продукції, яка
визначена шляхом перевірки ваги тари вагонів після вивантаження
продукції, про що складені відповідні акти.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.07 в
задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 23.10.07 рішення
господарського суду Донецької області від 10.08.07 залишено без
змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Суб'єкт касаційного оскарження Відкрите акціонерне товариство
"Арселор Міттал Кривий Ріг" вважає, що постанова Донецького
апеляційного господарського суду винесена з порушенням норм
матеріального права, а саме: невірного застосування приписів
інструкції П-6, зокрема п.14, ст. 655 та 692 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, та ст. 226 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, а отже, з
урахуванням допущених порушень, просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду та ухвалити рішення
про стягнення на користь позивача вартості нестачі в сумі 1150,34
грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором поставки
продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,
зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність
покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших
цілях, не пов'язаних з особистим сімейним, домашнім або іншим
використанням, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити
за нього певну грошову суму.
За умовами договору № 1185/05СБ/5128 від 29.12.05, який був
укладений між сторонами, позивачу здійснювалась поставка коксового
дріб'язку. Приймання коксосового дріб'язку визначено за правилами
Iнструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення і товарів народного споживання за кількістю,
затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від
15.06.65 № П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судових актах,
29.06.06 за накладними № 48264128, 48264102, 48264103, 48264104,
48264105, відповідач у вагонах № 66240813, 66558461, 66206749,
65292724, 65288185, відвантажив позивачу коксовий дріб'язок.
При прийманні позивачем товару за участю представника
громадськості в вагонах, що поставлені позивачу, була виявлена
нестача товару в кількості 4,25 т. Це твердження зафіксоване в
акті № 813 від 29.06.06 про приймання продукції за кількістю.
Кількість недопоставленої продукції за правилами п.14
Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
проводиться шляхом перевірки ваги
брутто в момент отримання продукції і ваги і ваги тари після
звільнення її з під продукції.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в
задоволенні вимог про стягнення вартості недопоставленого
коксового дріб'язку, прийшли до висновку, що позивачем порушено
приписи інструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
, - оскільки акти про
зважування тари № 813/1, 813/2 складені через добу після приймання
продукції і не містять даних про час і день вивантаження
продукції. Окрім того, в акті приймання продукції за кількістю №
813 відсутня відмітка про те, яку ж вагу тари було зазначено в
графі "вага за перевантаження".
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій
прийшли до вірного висновку про неправомірність вимог позивача по
стягненню збитків у вигляді вартості нестачі отриманої продукції
саме з вини відповідача в розмірі 1150,34 грн., позивач не довів у
відповідності до приписів ст. 32, 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
наявність збитку, а Вищий
господарський суд України, в силу застережень ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності
переоцінки судом касаційної інстанції наявних у справі доказів,
яким надано оцінку господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій. З огляду на викладене, постанова Донецького
апеляційного господарського суду від 23.10.07 відповідає вимогам
чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з
чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Арселор
Міітал Кривий Ріг" залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.07 по справі
№ 23/197 - без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко