ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 р.
№ 20-7/177
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
за участю представників сторін
позивача -
відповідача -
третіх осіб
розглянувши матеріали касаційної скарги
Малікова О.В. дов. № 56 від 01.01.2008
не з'явився
1.нез'явився
2. не з'явився
3. не з'явився
4.не з'явився
5. не з'явився
державного підприємства "Придніпровська залізниця"
у справі
господарського суду міста Севастополя
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
04.10.2007р.
за позовом
державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
треті особи
товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтермінал"
1) товариство з обмеженою відповідальністю "Кримбуд"
2) товариство з обмеженою відповідальністю "Iмперіал-Трейд"
3) товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфер-Юг"
4) дочірнє підприємство "ОХОРОНА" державного підприємства
Управління та експлуатації адміністративних будівель податкових
органів у місті Севастополі
5) товариство з обмеженою відповідальністю "Аксинья"
про
розірвання договору №ПР/ДН-4-05-242НЮ4161дч від 24.10.2005р.
про спільну діяльність
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.11.2007р.,
розгляд справи №20-7/177 за касаційною скаргою державного
підприємства "Придніпровська залізниця" про перегляд постанови
Севастопольського апеляційного господарського суду від
04.10.2007р. було призначено на 10.01.2008р.
09.01.2008р. до Вищого господарського суду України від
представника товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрспецтермінал", надійшло клопотання про відкладення розгляду
справи на 10.02.2008р., у зв'язку з неможливістю представника
скаржника з'явитись у судове засідання Вищого господарського суду
України по причині великої завантаженості на роботі генерального
директора Назаренка В.I., оскільки він заходиться у відрядженні.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія заявлене клопотання
задовольнила, але враховуючи вимоги ст.111-8 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та те, що двомісячний
строк розгляду касаційної скарги спливає 19.01.2008р., тому було
відкладено розгляд справи на 17.01.2008р.
16.01.2008 до Вищого господарського суду України надійшла
телеграма №11/401 135 заст. директора ТОВ "Укрспецтермінал" з
повідомленням про хворобу директора ТОВ Укрспецтермінал" Назаренко
В.I. та проханням перенести засідання суду на 11.02.2008.
Письмових заперечень на касаційну скаргу ТОВ
"Укрспецтермінал" та треті особи на стороні відповідача, які не
заявляють самостійних вимог на предмет спору, Вищому
господарському суду України не надіслали.
Оскільки відповідач ТОВ "Укрспецтермінал" знав про
призначення справи до розгляду на 17.01.2008, не надав доказів
неможливості направлення в судове засідання будь-якого іншого
свого представника, з рахуванням того, що явка представників
сторін в судове засідання не визнана обов'язковою та неможливістю
відкласти розгляд справи в межах двохмісячного строку на розгляд
касаційної скарги, встановленого ст. 111-8 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів визнала
за можливе розглянути справу у відсутності представника
відповідача та третіх осіб.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2007 року Державне підприємство "Придніпровська
залізниця" звернулось до Господарського суду м. Севастополя з
позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрспецтермінал" про дострокове розірвання Договору про спільну
діяльність від 24.10.2005, укладеного строком до 31.12.2008.
Придніпровська залізниця мотивувала позовні вимоги неналежним
виконанням умов договору про спільну діяльність,укладанням
відповідачем угод із третіми особами, які не спрямовані на
досягнення мети спільної діяльності.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 07.05.2007
Господарський суд м. Севастополя залучив до участі у справі в
якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою
відповідальністю "Кримбуд", Товариство з обмеженою
відповідальністю "Iмперіал-Трейд".
В заяві від 23.07.2007 залізниця змінює підстави позову, в
якій деталізовані факти порушення відповідачем умов договору в
частині відкриття окремого рахунку, складання балансу спільної
діяльності, та уточнює обгрунтування позовних вимог з посиланням
на право залізниці достроково розірвати договір на підставі
ст.1142 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтермінал" проти
позовних вимог заперечує, наполягає на виконанні умов Договору про
спільну діяльність, частково визнає порушення умов договору, але
невиконання окремих умов договору у встановлені строки пояснює
зволіканням та відмовою приймати рішення з боку залізниці, а
договори з третіми особами про викуп майна, переданого залізницею
у спільну діяльність, ТОВ "Укрспецтермінал" збирався здійснювати
за згодою власника.
За клопотанням відповідача Ухвалою господарського суду м.
Севастополя від 04.06.2007 додатково залучено до участі у справі
третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору
на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю
"Трансфер-Юг", ДП "Охрана" ДП Управління та експлуатації
адміністративних будівель податкових органів в м. Севастополі,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксінья".
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 22.08.2007 (
суддя Iлюхіна Г.П.) в задоволенні позовних вимог про дострокове
розірвання договору відмовлено з посиланням на те, що Договір про
спільну діяльність є неукладеним у зв'язку з невизначеністю тих
умов, які сторони повинні були узгодити шляхом укладання
додаткових угод до договору, а також відсутністю згоди органу,
уповноваженого управляти державним майном -Міністерства транспорту
та зв'язку України на зміну правового статусу державного майна,
переданого залізницею у спільну діяльність.
Севастопольський апеляційний господарський суд, розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрспецтермінал", Постановою від 04.10.2007 резолютивну частину
рішення господарського суду м. Севастополя про відмову в позові
залишив без змін, але змінив його мотивувальну частину: визнав
договір про спільну діяльність укладеним та відсутність підстав
для його дострокового розірвання.
Не погоджуючись із постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду, державне підприємство "Придніпровська
залізниця" звернулось з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій, з посиланням на порушення
норм матеріального та процесуального права, просить постанову
апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду
першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, заслухавши
пояснення присутнього представника позивача, проаналізувавши на
підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи,
предметом позову є дострокове розірвання договору про спільну
діяльність.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2005 між ТОВ
"Укрспецтермінал" та державним підприємством "Придніпровська
залізниця" укладено договір № ПР/ДН-4-05-242/НЮ 4161дч про спільну
діяльність строком дії до 31.12.2008 (далі - Договір про спільну
діяльність).
Пунктом 1.1 Договору про спільну діяльність передбачено, що
сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи
на основі об'єднання майна (вкладів) сторін в сфері виробництва,
реалізації будівельних матеріалів, надання послуг з метою
одержання прибутку та досягнення такої мети: введення в
експлуатацію терміналу на виробничій території майданчика по
розвантаженню 20-тонних контейнерів на станції
Севастополь-вантажний Придніпровської залізниці.
Згідно пункту 1.2 Договору спільна діяльність здійснюється на
основі Програми робіт, перелічених в додатковій угоді, в якій
обумовлені порядок, строки, етапи та інші умови сумісної
діяльності.
Договором встановлено, що керівництво спільною діяльністю за
Договором, а також ведення спільних справ, бухгалтерського та
податкового обліку доручається стороні 2 - ТОВ "Укрспецтермінал",
яка діє на підставі довіреності залізниці.
Згідно із пунктом 4.1 Договору про спільну діяльність грошові
та майнові внески сторін, їх розміри та частки обумовлюються
поетапно шляхом складання додаткової угоди, яка є невід'ємною
складовою даного договору. Визначення кінцевого внеску та часток
сторін, а також їх розподіл у відсотковому відношенні повинно бути
здійснено після введення до експлуатації терміналу, але не пізніше
01.05.2006. Залізниця вносить майнове право на використання
майданчика для розвантаження 20-тонних контейнерів, а
ТОВ"Укрспецтермінал" вносить ємності для збереження цементу
вартістю 1540000 грн. та бетонозмішувач вартістю 900000 грн.
Договором передбачено, що грошові кошти та майнові внески
сторін, а також майно, створене або придбане сторонами в
результаті спільної діяльності складає їх спільну часткову
власність; майно кожної сторони, яке використовується при
здійсненні спільної діяльності, є власністю цих сторін та
обліковується в їх балансі в установленому законодавством порядку.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що всі доходи, що
отримуються у результаті спільної діяльності, використовуються в
першу чергу на відшкодування поточних матеріальних витрат,
понесених Стороною 1-залізницею на виготовлення та реалізацію
продукції.
Пунктом 7.4 Договору встановлено, що фактичний обсяг
діяльності з його розподілом витрат та перелік витрат між
сторонами визначається у балансі (витрати на купівлю матеріалів,
транспортні витрати, вартість комунальних послуг, оплата праці,
придбання та ремонт приладів, устаткування, приміщення) та
затверджується додатковою угодою. Зміни до переліку витрат також
обумовлюються додатковою угодою.
Додатковою угодою № 1 від 03.07.2006 залізниця внесла у
спільну діяльність внесок: пакгауз (склади №№ 1 та 2) на станції
Севастополь-вантажний балансовою вартістю 4882,89 грн., Додатковою
угодою № 2 від 12.09.2006 залізниця та товариство ще передали у
спільну діяльність нерухоме майно, зазначене в угоді. Розмір
часток учасників спільної діяльності не визначений.
22.11.2005 та 01.06.2006 залізниця надавала представнику ТОВ
"Укрспецтермінал" довіреності №№ 746 та 281 на ведення переговорів
та укладання угод з замовниками, підрядниками, проведення робіт по
підготовці матеріалів по здачі та вводу в експлуатацію терміналу,
здійснення ведення бухгалтерської та податкової звітності спільної
діяльності та надання необхідної звітності, у тому числі і
декларацій про ПДВ та прибуток згідно із Договором про спільну
діяльність.
Листи ТОВ "Укрспецтермінал" від 19.10.2005, 19.12.2005,
01.03.2006, 07.04.2006, 30.10.2006, які направлені на адресу
Кримської дирекції залізничних перевезень, яка не є стороною
Договору про спільну діяльність, та листи від 24.07.2006,
15.11.2006, 25.12.2006, 10.01.2007 на адресу Придніпровської
залізниці судом першої інстанції не прийняті як належні докази по
справі, оскільки ТОВ "Укрспецтермінал" не надав належних та
допустимих доказів їх направлення стороні : рекомендованою
кореспонденцією, цінним листом, чи під розпис нарочним.
Судом першої інстанції надана правова оцінка протоколам нарад
залізниці від 12.01.2007 та 31.01.2007 як одностороннім внутрішнім
документам залізниці, оскільки доказів виконання питань наради
сторонами не надано. Протоколи нарад залізниці не є додатковими
угодами до Договору про спільну діяльність у розумінні ст.181
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
06.03.2006 Договір про спільну діяльність взятий на облік в
Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя.
09.03.2006 між ТОВ "Укрспецтермінал" та СП "Ніагара" укладено
договір по бурінню свердловини.
05.04.2006 між ТОВ "Укрспецтермінал" та ПП "Аксенова I.В."
укладено договір по ремонту обладнання для ремонту козлового
крану.
23.06.2006 ТОВ "Укрспецтермінал" направило начальнику
залізниці листи №№ 33, 37 з проханням розглянути питання щодо
відчуження шляхом продажу об'єктів, які перебувають на балансі
Кримської дирекції залізничних перевезень: козлового крану,
підкранової колії, контейнерного майданчику, прохідної
контейнерного майданчику, майстерні контейнерного майданчику,
огороження, пакгаузу, які знаходяться на станції
Севастополь-вантажний та є внеском залізниці в спільну діяльність.
19.02.2007 ТОВ "Укрспецтермінал" уклав з ТОВ "Кримбуд"
договір на надання послуг по прийманню та відправці, промиванню та
очистці, по навантаженню та розвантаженню вагонів , а також забезпечення збереження сипучих та інших
будівельних матеріалів на майданчику на станції
Севастополь-вантажний, де умовами договору передбачено переважне
право замовника на викуп використовуваної території.
Аналогічні договори у умовою переважного права викупу
території укладені з ТОВ "Iмперіал-трейд" 01.03.2007, СП "Ніагара"
09.03.2006, ПП "Аксенова I.В." 05.04.2006.
Звіти про фінансові результати ф.2 за 2006 рік та баланс за 1
квартал 2007 року свідчать про наявність прибутку за 2006 рік по
результатам спільної фінансово-господарської діяльності в сумі
48000 грн.
19.02.2007 відповідач ТОВ "Укрспецтермінал" отримав свідоцтво
№ 100022916 про реєстрацію платника податку на додану вартість по
договору про спільну діяльність.
У квітні 2007 року службою ревізії і контролю
фінансово-господарської діяльності складено Акт, яким встановлено,
що за договором про спільну діяльність Придніпровська залізниця
несе витрати, а ТОВ "Укрспецтермінал" доходи.
07.03.2007 залізниця направила відповідачу пропозицію про
дострокове розірвання Договору про спільну діяльність з посиланням
на пункт 9.4 Договору, яким передбачено право на дострокове
розірвання договору за мотивами змін економічної ситуації,
безперспективності та недоцільності ведення спільної діяльності на
принципах самофінансування та самоокупності. У цьому випадку
сторона,яка бажає розірвати договір, повинна повідомити другу
сторону за 3 місяці до дати розірвання договору. Залізниця
посилалась на те, що сторони відповідно до пункту 4.1 Договору не
визначили до введення терміналу в експлуатацію, але не пізніше
01.05.2006, кінцеві внески та частки сторін та їх розподіл у
відсотковому відношенні, ведення спільної діяльності є на цей
момент недоцільним та безперспективним для позивача, у зв'язку з
чим неможливо досягти мети, що визначена договором : на складено
та взаємно не погоджено баланс спільної діяльності, не проведено
відповідної реєстрації у встановлений строк, відсутнє
техніко-економічне обгрунтування проекту спільної діяльності.
14.03.2007 відповідач повідомив про свою категоричну незгоду
з достроковим розірванням Договору про спільну діяльність.
14.06.2007 залізниця направила відповідачу Акт про припинення
дії Договору про спільну діяльність з посиланням на п.9.4 Договору
: сторона, яка бажає розірвати Договір, повинна повідомити другу
сторону за 3 місяці до дати розірвання договору; взаємовідносини
сторін оформлюються шляхом укладення додаткової угоди або
складання Акту про припинення дії Договору. Акт відповідачем не
підписаний.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач вважає,що
відповідач використовує майно залізниці в своїх цілях, а не для
досягнення мети Договору. Відповідач вважає, що залізниця також
порушувала свої зобов'язання по Договору, чим спричинила
несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем.
Судами попередніх інстанцій правильно визначено
законодавство, яке регулює спірні правовідносини : статті 626,
627, 638, 651, 1130-1143 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
статті 180-181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Стаття 626 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює,
що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з
усіх істотних умов договору.
Iстотними умовами договору є умови п ро предмет договору,
умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для
договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою
хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладання господарських договорів врегульовано
ст.180-181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, згідно з
якими господарський договір за загальним правилом викладається у
формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого
печатками. Господарський договір вважається укладеним, якщо між
сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди
щодо його істотних умов. Iстотними є умови, визнані такими за
законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови,
щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у
будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов
господарського договору, такий договір вважається неукладеним (
таким, що не відбувся).Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії
щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються
нормами Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Спільна діяльність суб'єктів господарювання регулюється
ст.ст.1130-1143 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. За
договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються
спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної
мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може
здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте
товариство) або без об'єднання складів учасників. Договір про
спільну діяльність укладається у письмовій формі.
Ст.1131 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що
умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація
спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий
статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат
та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші
умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не
встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Стаття 1133 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначає
вклади учасників як все те, що учасники вносять у спільну
діяльність (спільне майно),в тому числі грошові кошти, інше майно,
професійні та інші знання тощо.
Ст.1134 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що внесене
учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право
власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім
спільним майном. Користування спільним майном учасників
здійснюється за їх спільною згодою.
Суд першої інстанції на підставі матеріалів справи дійшов
висновку про те, що обидві сторони порушували умови Договору про
спільну діяльність через невизначеність тих умов, які сторони
повинні були узгодити шляхом укладення Додатків до договору,
передбачених пунктами 1.2, 4.1, 7.4 Договору про спільну
діяльність.
Залізницею передано в спільну діяльність державне майно по
остаточній балансовій та нульовій, а не ринковій вартості без
експертної оцінки та без згоди органу, уповноваженому управляти
державним майном, у даному випадку Міністерства транспорту та
зв'язку України.
Сторонами не визначена частка, розмір, в тому числі у
відсотках, внеску сторін у спільну діяльність, від якої залежить
розподіл прибутку та покриття витрат. Сторони до 01.05.2006 не
досягли мети Договору і не уклали Додатків до договору, які
повинні були укласти згідно з пунктами 1.2, 4.1, 7.4 Договору.
В пунктах 1.2, 4.1, 7.4 Договору про спільну діяльність
сторони передбачили укласти Додаткові угоди із визначенням
Програми робіт, де повинно бути обумовлено порядок, строки, етапи
та інші умови спільної діяльності; грошові, майнові внески, їх
розмір, частки сторін у відсотковому відношенні; затвердження
Балансу фактичного обсягу діяльності з розподілом витрат та
Переліком витрат (витрати на купівлю матеріалів, транспортні
витрати, вартість комунальних послуг, оплата праці, придбання та
ремонт приладів, устаткування, приміщення), без яких виконання
Договору про спільну діяльність неможливо. Додаткові угоди №№ 1 та
2 зазначених відомостей не містять.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про
те, що без визначення обов'язкових умов договору у додаткових
угодах вважати Договір про спільну діяльність укладеним не можна,
а відтак, підстави про задоволення позовних вимог про дострокове
розірвання договору відсутні, оскільки розірвати можна тільки
укладену угоду.
Скасовуючи мотивувальну частину рішення та приймаючи інші
мотиви для відмови в задоволенні позову, апеляційна інстанція
посилається на те, що Договір про спільну діяльність є укладеним,
визнає належними доказами листи відповідача без доказів їх
надсилання позивачеві, протоколи оперативних нарад залізниці
розцінює як виконання умов Договору по спільну діяльність та згоду
з його вимогами, чим припускається порушення вимог статті 34
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
належності та допустимості доказів.
Визнаючи наявність Додаткових угод № 1 та № 2 до Договору про
спільну діяльність, про що зазначено і в рішенні суду першої
інстанції, апеляційна інстанція не спростовує висновок
господарського суду про відсутність додаткових угод, передбачених
пунктами 1.2, 4.1, 7.4 Договору про спільну діяльність.
Колегія апеляційного господарського суду погоджується із
висновками господарського суду про те, що дії сторін по виконанню
умов договору, свідчать про виконання не в повному обсязі та не в
належному порядку, однак, підстав для розірвання спірного Договору
і задоволення позову апеляційний суд не знаходить.
Крім того, апеляційна інстанція вважає безпідставним
застосування судом першої інстанції статті 83 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки відсутні
клопотання сторін у справі про захист прав і законних інтересів
шляхом визнання вказаного Договору неукладеним, у зв'язку з чим
судова колегія дійшла висновку про перевищення судом першої
інстанції меж розгляду позовних вимог.
З таким висновком апеляційного суду Судова колегія Вищого
господарського суду погодитись не може.
Згідно з пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд вправі виходити за
межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: якщо це
потрібно для захисту і законних інтересів позивача або третьої
особи з самостійними вимогами на предмет позову, і за наявності
відповідного клопотання заінтересованої сторони. Рішення, яке
приймається при виході суду за межі позовних вимог, зазначається в
резолютивній частині судового рішення.
Щодо визнання договору неукладеним, то господарський суд не
повинен зазначати про це у резолютивній частині рішення; про
визнання договору неукладеним зазначається виключно у
мотивувальній частині рішення як про обставину, встановлену
господарським судом .
За таких умов колегія визнає, що судом першої інстанції не
перевищено свої повноваження та не перевищено меж розгляду
позовних вимог.
Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За результатами перевірки у касаційному порядку встановлено,
що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій
справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повнотою і
їм дана належна правова оцінка,а також правильно застосовані норми
законодавства, однак переглядаючи в апеляційному порядку рішення
суду першої інстанції, апеляційною інстанцією неправильно
застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим висновки
суду апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд
касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування
постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення
суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська
залізниця" задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 04.10.2007р. по справі № 20-7/177 скасувати.
Рішення господарського суду міста Севастополя від по справі №
20-7/177 залишити в силі.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська