Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

в судовому засіданні взяли участь представники:

гр. ОСОБА_1., в.о. керівника боржника - розпорядник майна;

гр. ОСОБА_2., колишній керівник боржника

У провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа № Б-7-11/283 про банкрутство ВАТ "Оріана".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2007 р. (судді: Кишинський М.І. -головуючий, Шелест С.Б., Шкіндер П.А.) відмовлено УПФ України в м. Калуші в задоволенні клопотання про розподіл коштів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 р. (судді: Михалюк О.В. -головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційне подання Прокурора м. Калуша в інтересах держави в особі УПФ України в м. Калуші залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2007 р. -без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, Прокурор м. Калуша в інтересах держави в особі УПФ України в м. Калуші звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 р. і ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2007 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання УПФ України в м. Калуші щодо зняття арешту з розрахункового рахунку ВАТ "Оріана" з метою проведення погашення поточної заборгованості перед УПФ України в м. Калуші на суму 6 270 284,64 грн.

На думку заявника касаційного подання, судами першої та апеляційної інстанції порушено ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, УПФ України в м. Калуші звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із клопотанням про зобов'язання комітету кредиторів розглянути питання погашення поточної заборгованості ВАТ "Оріана" перед Пенсійним фондом України за рахунок коштів, які надійшли за договором купівлі-продажу акцій СП "Вінісін" на розрахунковий рахунок ВАТ "Оріана" (а.с. № 2 - 4 том VI).

Відмовляючи у задоволенні такого клопотання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги УПФ України в м. Калуші фактично полягають у розподілі активів боржника в про цедурі розпорядження майном з порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 31 Закону про банкрутство.

Між тим, колегія суддів вважає правомірним висновок суду щодо відмови у задоволенні клопотання УПФ України в м. Калуші про розподіл коштів боржника, однак з інших підстав.

З матеріалів справи вбачається, що УПФ України в м. Калуші просить задовольнити грошові вимоги до боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство останнього, тобто, є поточними.

Виходячи з системного аналізу положень Закону, до визнання боржника банкрутом норми цього Закону не поширюють свою дію на поточні грошові вимоги кредиторів до боржника та, відповідно, не регулюють порядок їх оплати.

Отже, поточні грошові вимоги не підлягають задоволенню в межах справи про банкрутство до відкриття ліквідаційної процедури, коли вони переходять до категорії конкурсних вимог та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відтак, УПФ України в м. Калуші в частині вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, що виникли до порушення справи про банкрутство, є конкурсним кредитором боржника та не є учасником справи про банкрутство в частині поточних вимог, тому позбавлене можливості заявляти клопотання щодо оплати його поточних грошових вимог.

Разом з тим, така особа не позбавлена права оскаржити ухвалу про вжиття заходів щодо забезпечення грошових вимог кредиторів, якою накладається арешт на майно боржника або забороняється чи будь-яким іншим чином перешкоджається здійсненню оплати поточних вимог боржником, а також звернутися з заявою про зміну чи скасування заходів забезпечення вимог кредиторів в певній частині.

Задоволення поточних вимог не може бути обмежене судом у справі про банкрутство, оскільки такі вимоги є пріоритетними перед конкурсними та у випадку їх несплати боржником поточні кредитори вправі звернутися до суду з відповідним позовом в порядку позовного провадження.

Рішення суду про стягнення поточної заборгованості з боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство, підлягають виконанню органами державної виконавчої служби у вставленому порядку (ст. ст. 1, 12 Закону про банкрутство, ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").

У зв'язку з чим, доводи касаційного подання не спростовують висновку суду щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання УПФ України в м. Калуші про розподіл коштів для погашення поточної заборгованості боржника перед останнім.

Вимоги касаційного подання, яке внесено в інтересах держави в особі УПФ України в м. Калуші, щодо задоволення клопотання УПФ України в м. Калуші стосовно зняття арешту з розрахункового рахунку боржника з метою проведення погашення поточної заборгованості перед Пенсійним фондом України на суму 6 270 284,64 грн., не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки під час розгляду справи таке клопотання УПФ України в м. Калуші до суду першої інстанції не подавалось.

Натомість матеріали справи містять клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зняття арешту з грошових коштів боржника з метою погашення поточної заборгованості з відшкодування пільгових та наукових пенсій в сумі 9 602 800,00 грн. (а.с. № 21 - 22 том VI).

За таких обставин справи підстави для зміни або скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні, тому вони підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційне подання Прокурора м. Калуша в інтересах держави в особі УПФ України в м. Калуші залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 р. та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2007 р. у справі № Б-7-11/283 залишити без змін.