ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2008 р.
№ 8/186пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г.,
Михайлюка М.В.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СіА" на
постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31
липня 2007 року у справі № 8/186пн Господарського суду Луганської
області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СіА",
м. Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Техпромсоюз", м. Луганськ, за участю третіх осіб, які не
заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача: 1) Луганське міське комунальне підприємство "Бюро
технічної інвентаризації", м. Луганськ; 2) Відкрите акціонерне
товариство "Родовід Банк", м. Луганськ, про визнання права
власності,
за участю представників сторін:
позивача -ТОВ "СіА" -Каверин Е.Н. (дов. № 23-08/01 від
23.08.2007 р.);
відповідача -ТОВ "Техпромсоюз" -Зацепін О.В. (дов. від
22.12.2007 р.);
третьої особи -ВАТ "Родовід Банк" -Сорока К.I. (дов. № 862
від 25.10.2007 р.);
Дзюрман О.А. (дов. № 79 від 12.02.2007 р.);
встановив:
У квітні 2007 року позивач -Товариство з обмеженою
відповідальністю "СіА" пред'явив у господарському суді позов до
відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсоюз"
про визнання права власності.
Вказував, що на підставі договору купівлі-продажу № 7 від 17
серпня 2006 року Товариству з обмеженою відповідальністю "СіА"
належить на праві власності нежитлове приміщення загальною площею
423 кв.м. та окремо стоячий склад паливно-мастильних матеріалів,
які знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Лутигинська, 1-г.
Посилаючись на ту обставину, що відповідач -ТОВ
"Техпромсоюз", в порушення вимог ст.ст. 657 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
ухиляється від своїх зобов'язань нотаріально оформити договір
купівлі-продажу, позивач просив визнати за ним право власності на
не житлове приміщення загальною площею 423 кв. м. та окремо
стоячий склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ), що знаходяться
за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугинська, 1 "г".
Рішенням Господарського суду Луганської області від 22 травня
2007 року (суддя Середа А.П.) позовні вимоги задоволено.
Постановлено визнати за ТОВ "СіА" право власності на житлове
приміщення загальною площею 423 кв. м. та окремо стоячий склад
паливно - мастильних матеріалів (ПММ), розташованих за адресою: м.
Луганськ, вул. Лутугинська, 1 "г".
Рішення мотивоване посиланнями на ст. 638, 655, 656 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, у відповідності до яких, сторонами досягнуто
згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, зокрема про
предмет договору, його ціну, момент виникнення права власності та
на ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої суд може визнати
договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов
договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося
повне або часткове виконання договору.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13 червня
2007 року виправлено описку у пункті 2 резолютивної частини
рішення Господарського суду Луганської області від 22 травня 2007
року.
Після виправлення "описки" за ТОВ "СіА" визнано право
власності на нежитлові приміщення загальною площею 369,7 кв.м.,
які знаходяться за адресою: місто Луганськ, вул. Лутугинська, 1
"г" та окремо стоячий склад паливно-мастильних матеріалів площею
75,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул.
Лутугинська, 1.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
31 липня 2007 року (колегія суддів у складі: Лазненко
Л.Л. -головуючий, Медуниці О.Є., Перлова Д.Ю.) рішення скасовано.
У задоволені позову відмовлено.
Постанова мотивована тим що договір купівлі-продажу № 7 від
17 серпня 2006 року є неукладеним, оскільки сторонами у належній
формі не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Крім того
судом зазначено, що згідно статуту відповідача його директор не
мав повноважень на укладення договору купівлі-продажу № 7 від 17
серпня 2006 року, оскільки прийняття рішення про відчуження майна
товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків
майна Товариства покладено Статутом на загальні збори учасників
товариства.
У касаційній скарзі ТОВ "СіА", посилаючись на порушення судом
норм матеріального права та неправильне застосування норм
процесуального права, просить скасувати постанову Луганського
апеляційного господарського суду від 31 липня 2007 року та
залишити в силі рішення місцевого суду у даній справі.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам,
оскільки грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відносини
між сторонами у даній справі визначені укладеним між сторонами, у
простій письмовій формі, договором купівлі-продажу № 7 від 17
серпня 2006 року, згідно умов якого ТОВ "Техпромсоюз" в особі
директора Шапошникова О.С. (продавець) продав, а ТОВ "СіА" в особі
директора Наконечного С.В. (покупець) сплатив вартість виробничих
приміщень площею 428 00 кв.м., що знаходяться за адресою: м.
Луганськ, вул. Лутигинська, 1-г.
Згідно п. 5.12, п. 5.14 Статуту ТОВ "Техпромсоюз" директор
товариства вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком
тих, що належать до компетенції зборів учасників, без згоди яких
від імені товариства повноважний укладати договір на суму до 100
відсотків статутного номіналу товариства включно.
Суд встановив, що загальна вартість договору купівлі-продажу
№ 7 від 17 серпня 2006 року становить 150 500 грн., статутний
номінал встановлено в розмірі 7 400 грн.
З огляду на те, що прийняття рішення про відчуження майна
товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків
майна Товариства покладено Статутом на загальні збори учасників
товариства, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого
висновку, що директор ТОВ "Техпромсоюз" -Шапошников О.С. не мав
необхідного обсягу цивільної дієздатності згідно ч. 2 ст. 203 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
для укладення договору № 7 від 17 серпня 2006
року.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин, який
вчиняє юридична особа, має бути підписаним особами, уповноваженими
на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими
актами цивільного законодавства та скріплені печаткою.
Водночас суд зазначив, що у тексті договору № 7 від 17 серпня
2006 року відсутні істотні умови, а саме: не визначено, які саме
приміщення та їх складові частини є предметом договору, за якою
площею та з чого визначена загальна площа цих приміщень; не
обумовлено строк і спосіб виконання зобов'язання; не визначені
права та обов'язки сторін за договором, умови та строк передачі
майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
істотними
умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені
законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а
також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін
має бути досягнуто згоди.
Переглядаючи судове рішення в апеляційному провадженні
Луганським апеляційним господарським судом вірно зазначено про
помилковість висновку місцевого суду щодо визнання договору
купівлі-продажу дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, про що зазначено лише в мотивувальній частині
оскарженого рішення по справі, оскільки по-перше: сторонами у
належній формі не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах та
по-друге, між сторонами у справі не відбулося повного або
часткового виконання договору.
За приписами ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі
недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення
договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо
усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими
доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але
одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд
може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне
нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
При цьому апеляційним судом встановлено, що позивачем у
справі не надано суду доказів проведення між юридичними особами
розрахунків по договору купівлі-продажу або передачі виробничих
приміщень по договору за відповідними актами прийому-передачі,
згідно ст. 630 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Посилання позивача на розписку як доказ проведення між
сторонами у справі розрахунків за спірним договором, судом
апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки з її
тексту вбачається, що грошові кошти передавалися безпосередньо
фізичними особами, що засвідчує існування між ними
цивільно-правових відносин та передбачає для них можливість на
свій особистий погляд і розсуд реалізувати свої права, при
наявності спору.
Крім того, під час розгляду справи в апеляційному проваджені
судом встановлено, що на час прийняття місцевим господарським
судом оскарженого рішення, тобто 22 травня 2007 року, майно, на
яке визнано право власності за позивачем, згідно договору від 10
квітня 2007 року, знаходиться в іпотеці, що підтверджується,
зокрема, протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Техпромсоюз"
про передачу майна в іпотеку № 1 від 20 лютого 2007 року, витягом
про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів
нерухомого майна № 13665943 від 27 липня 2007 року, витягом про
реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів
нерухомого майна (реєстрація вилучення запису) № 13665971 від 27
липня 2007 року, договором іпотеки від 10 квітня 2007 року,
витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження
об'єктів нерухомого майна (№ 12018003 від 10 квітня 2007 року).
Таким чином, станом на 22 травня 2007 року спірне по справі
майно знаходилося під забороною відчуження, а відчуження предмету
іпотеки можливо лише за згодою іпотекодержателя.
Дані висновки апеляційного господарського суду грунтуються на
всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи і правильній
юридичній оцінці наявних у ній доказів, а тому ухвалена ним
постанова є законною та обгрунтованою.
Доводи касаційної скарги про помилковість висновку суду
апеляційної інстанції щодо відсутності повноважень директора ТОВ
"Техпромсоюз" на укладення договору № 7 від 17 серпня 2006 року не
заслуговують на увагу та не спростовують правильності висновків
суду апеляційної інстанції про те, що прийняття рішення про
відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і
більше відсотків майна Товариства покладено Статутом на загальні
збори учасників товариства.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"СіА" залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31
липня 2007 року у справі № 8/186пн залишити без змін.
Судді:
Н. Дунаєвська
М. Михайлюк
С. Самусенко