Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

в провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа про банкрутство державного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс"(далі -боржника), порушена за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Рельдо", яка здійснюється за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі -Законом).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр"№42 від 05.03.2005.

Ухвалою суду від 25.05.2007 визнано грошові вимоги ряду кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів.

11.06.2007 від розпорядника майном боржника до суду надійшли: протокол загальних зборів кредиторів від 07.06.2007 про обрання комітету кредиторів, протокол зборів комітету кредиторів від 07.06.2007 з клопотанням перед судом про введення процедури санації боржника (т.6 а.с. 13-15).

Ухвалою суду від 18.09.2007 введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 апеляційні скарги Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - інспекції) та боржника залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 18.09.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 15-17 Закону, статей 4-2, 4-3, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого превалюють в застосуванні над нормами господарсько-процесуального кодексу, як спеціальні норми права.

Формування реєстру вимог кредиторів відбувається в порядку, передбаченому статтями 14, 15 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

За приписами частини 2 статті 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів та призначається дата проведення зборів кредиторів. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при п рийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Отже, законодавцем визначено проведення попереднього судового засідання у справі про банкрутство, як такого, що завершує розгляд конкурсних вимог кредиторів шляхом прийняття відповідної ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів та не передбачено процесуальних можливостей розгляду спірних вимог кредиторів після винесення такої ухвали, за винятком процедури перегляду за нововиявленими обставинами. Норми, які регулюють порядок розгляду спірних вимог кредиторів є за своєю правовою природою процесуальними, позаяк їх застосування здійснюється за принципом: що не передбачено нормою права,- то не дозволено.

Згідно з частинами 1, 2, 8 статті 16 Закону учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини 1 цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини 4 цієї статті. Прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, про вибори членів комітету кредиторів; про визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, про дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів належить до компетенції комітету кредиторів.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Комітет кредиторів є органом самоврядування конкурсних кредиторів та стороною у справі про банкрутство. Законодавство про банкрутство не передбачає можливостей відсторонення конкурсного кредитора від участі в зборах кредиторів, обранні комітету кредиторів.

Відтак, у випадку неповідомлення всіх конкурсних кредиторів у порядку, визначеному статтею 16 закону, рішення зборів кредиторів, зокрема про формування комітету кредиторів, не можуть бути належними доказами у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону за клопотанням комітету кредиторів господарський суд має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

За приписами частини 2 статті 34 Закону обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судами, на виконання статті 14 Закону, інспекцією подано до господарського суду Луганської області заяву з грошовими вимогами до боржника №3917/10 від 01.04.2005 про визнання його грошових вимог в розмірі 2549419,95 грн., та внесення їх до реєстру вимог кредиторів боржника (т.4 а.с. 1-67), які розглядались судами як такі, що не визнавались боржником.

Справа в цій частині неодноразово переглядалась судами. Постановою ВГСУ від 29.11.2006 року скасовано постанову Луганського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 та скасовано ухвалу господарського суду Луганської області від 21.07.2006 в частині визнання грошових вимог Стахановської ОДПІ (том 4 (продовження), а.с. 64-67). Ухвалою Верховного суду України 01.02.2007 Стахановській ОДПІ відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної постанови. При винесенні судового акту касаційним судом було зазначено про порушення судами статті 43 ГПК України та необхідність дослідження судами доказів кредитора про подання ним грошових вимог з дотриманням строку, передбаченого статтею 14 Закону .

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.03.2007 було залишено без розгляду заяву інспекції. Постановою суду апеляційної інстанції від 08.05.2007 ухвалу суду від 26.03.2007 було залишено без змін. Постановою ВГСУ 08.08.2007 зазначені судові рішення скасовано, направлено на новий судовий розгляд грошові вимоги інспекції. Згідно штампу на Постанові ВГСУ матеріали справи разом з постановою надійшли до господарського суду Луганської області 23.08.2007(том 5, а.с. 64-66). Однак, спірні грошові вимоги конкурсного кредитора до розгляду не призначались, незважаючи на те, що ухвалою суду 06.07.2007 вже було призначено судове засідання по введенню санації боржника на 31.07.2007 (том 6, а.с.46-48), яке відкладено судом на 18.09.2007року.

26.08.2007 супровідним листом №20/29-б матеріали справи у 5-ти томах (1-4, 4-продовження, 5) були направленні до Луганського апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 25.05.2007.

Ухвалою суду від 18.09.2007 введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 Ухвала суду про введення санації боржника прийнята за відсутності розгляду по суті спірних вимог конкурсного кредитора Стахановської ОДПІ, вимоги якого у випадку їх визнання були б пріоритетними по відношенню до вимог всіх інших кредиторів 4 черги, які включені до реєстру вимог кредиторів та сформували комітет кредиторів боржника без повідомлення та участі скаржника у перших зборах кредиторів (том 6, а.с. 11). Відтак, рішення перших зборів кредиторів 07.06.2007 про формування комітету кредиторів не можна вважати належним доказом формування органу самоврядування конкурсних кредиторів, як таке, що прийнято з порушенням процедури, передбаченої статтею 16 Закону. За таких підстав не може вважатися належним доказом прийняття комітетом кредиторів боржника про введення санації у справі рішення обраного 07.06.2007 комітету кредиторів про введення санації боржника (том 6, а.с. 13-15).

Відтак, без завершення розгляду по суті спірних вимог інспекції господарський суд неправомірно перейшов з процедури розпорядження майном до процедури санації, яка не передбачає можливостей розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів; процедура санації боржника введена судом всупереч встановленому Законом про банкрутство порядку (з такими висновками погодився Верховний Суд України в Постанові №06/017 від 27.12.2005 у справі №01/1494), при проведенні зборів кредиторів боржника порушено права потенційного конкурсного кредитора (інспекції), яка має переважне право на задоволення грошових вимог у випадку їх визнання в порівнянні з вимогами інших кредиторів 4 черги, які включені до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала суду про введення процедури санації є за своєю правовою природою судовим рішенням, що завершує хід процедури розпорядження майном та розпочинає процедуру відновлення платоспроможності боржника з одночасним задоволенням вимог конкурсних кредиторів за умови ініціювання такої процедури органом колективного самоврядування конкурсних кредиторів -комітетом кредиторів, в ухвалі необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні ( Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 (v0011700-76) ).

Апеляційним судом не звернуто уваги на порушення процедури прийняття рішення про введення санації за відсутності завершення розгляду конкурсних грошових вимог на стадії розпорядження майном та не виправлено порушеннь статті 34 ГПК України при оцінці рішень зборів кредиторів про обрання комітету кредиторів та рішення самого комітету кредиторів про введення санації боржника.

З врахуванням викладеного оскаржувані ухвала господарського суду Луганської області від 18.09.2007 та постанова Луганського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 не можна вважати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Луганської області в іншому складі суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 та ухвалу господарського суду Луганської області від 18.09.2007 скасувати, справу №20/29-б направити для розгляду до господарського суду Луганської області на стадії розпорядження майном в іншому складі суду.