ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2008 р.
№ 9/97-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Мамонтової О.М.
суддів Хандуріна М.I.
Катеринчук Л.Й.
За участю представників :
від позивача не з'явилися
від першого відповідача Капустій Б.В. (дов. № 2 від
08.01.08р.)
другого відповідача не з'явилися
третього відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого
(ліквідатора) Управління матеріально-технічного забезпечення
Державної холдінгової компанії "Шахтарськантрацит" на рішення
господарського суду Вінницької області від 15.02.07р. та постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 24.05.07р.
у справі № 9/97-07
за позовом Управління матеріально-технічного забезпечення
Державної холдінгової компанії "Шахтарськантрацит" м. Шахтарськ
до першого відповідача Відкритого акціонерного товариства
Могилів-Подільський машинобудівний завод імені С.М. Кірова, м.
Могилів-Подільський;
другого відповідача Закритого акціонерного товариства КБ
"Приватбанк", м. Дніпропетровськ;
третього відповідача Павлоградської філії Закритого
акціонерного товариства КБ "Приватбанк", м. Павлоград
про стягнення 74 500 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Вінницької області від
15.02.07р. у справі № 9/97-07 (суддя Балтак О.О.) відмовлено в
задоволенні позовних вимог Управління матеріально-технічного
забезпечення Державної холдінгової компанії "Шахтарськантрацит" до
Відкритого акціонерного товариства Могилів-Подільський
машинобудівний завод імені С.М. Кірова, Закритого акціонерного
товариства КБ "Приватбанк" та Павлоградської філії Закритого
акціонерного товариства КБ "Приватбанк" про стягнення 74 500 грн.
заборгованості.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
24.05.07р. (головуючий Зарудяна Л.О., судді Вечірко I.О., Ляхевич
А.А.) вказане рішення скасовано щодо відмови у задоволенні
позовних вимог до третього відповідача, провадження у справі в цій
частині припинено, в іншій частині рішення суду у даній справі
залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішенням та постановою,
арбітражний керуючий (ліквідатор) Управління
матеріально-технічного забезпечення Державної холдінгової компанії
"Шахтарськантрацит" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
рішення від 15.02.07р. та постанову від 24.05.07р. скасувати та
прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського
суду України від 14.01.08р. розгляд касаційної скарги здійснено
колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О. М.,
судді - Хандурін М. I. і Катеринчук Л. Й.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на
підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
дійшла висновку що касаційна скарга позивача не підлягає
задоволенню, з огляду на слідуюче.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.06р. Управління
матеріально-технічного забезпечення Державної холдінгової компанії
"Шахтарськантрацит" звернулося з позовом до Відкритого
акціонерного товариства Могилів-Подільський машинобудівний завод
імені С.М. Кірова, Закритого акціонерного товариства КБ
"Приватбанк" та Павлоградської філії Закритого акціонерного
товариства КБ "Приватбанк" про стягнення 74 500грн. вартості
державної власності.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Згідно залізничних накладних № 41380412, № 41381224 від
23.01.96р. і від 19.02.06р. Донецьким металургійним заводом
Могилів-Подільському машинобудівному заводу імені С.М. Кірова був
відвантажений металопрокат. У відповідності до листа Управління
матеріально-технічного забезпечення Шахтарського виробничого
об'єднання з видобутку вугілля "Шахтарськвугілля" № 4225 від
26.01.96р. за підписом заступника директора по комерційній частині
I.Я. Бойко, ВАТ "Могилів-Подільський машинобудівний завод імені
С.М. Кірова" платіжними дорученнями: № 227 від 30.01.96р. на суму
1 000 000 000 крб., № 288 від 02.02.96р. на суму 1 000 000 000
крб., № 319 від 07.02.96р. на суму 2 225 000 000 крб., № 596 від
07.03.96р. на суму 500 000 000 крб., № 684 від 21.03.96р. на суму
1 000 000 000 крб., № 717 від 22.03.96р. на суму 1 000 000 000
крб., № 931 від 12.04.96р. на суму 725 000 000 крб. загалом
перерахувало на розрахунковий рахунок ЗАТ КБ "Приватбанк" кошти в
сумі 7 450 000 000 крб., що дорівнює 74 500 грн., за призначенням
платежу: оплата за металопрокат згідно із замовленням 2170436 та
відповідно рахунку 31/706-58.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що кожна сторона повинна довести ті
обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і
заперечень.
На вимогу судів першої та апеляційної інстанцій сторонами у
справі не були надані первинні бухгалтерські документи,
підтверджуючі, що відвантажений металопрокат був власністю
Управління матеріально-технічного забезпечення Державної
холдінгової компанії "Шахтарськантрацит", а також докази,
підтверджуючі підстави стягнення коштів з другого відповідача.
Відтак, господарські суди дійшли вірного висновку, що
наявність заборгованості першого і другого відповідачів перед
позивачем за отриманий металопрокат матеріалами справи не
підтверджується і суду не доведена.
Відповідно до частини першої ст. 21 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами в судовому
процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та
організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Частинами 1 і 2 статті 1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні),
громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення
юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації),
мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених
законодавчими актами України, до господарського суду мають право
також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є
суб'єктами підприємницької діяльності.
Отже, апеляційний господарський суд правильно, керуючись п. 1
ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, припинив провадження у справі в частині позовних
вимог до Павлоградської філії ЗАТ КБ "Приватбанк", яка не є
юридичною особою.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з
дотриманням норм процесуального права, підстави для їх скасування
відсутні.
Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:-
Касаційну скаргу арбітражного керуючого (ліквідатора)
Управління матеріально-технічного забезпечення Державної
холдінгової компанії "Шахтарськантрацит" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
24.05.07р. у справі № 9/97-07 залишити без змін.
Справу № 9/97-07 повернути до господарського суду Вінницької
області.
Головуючий суддя О.М. Мамонтова
Судді: М.I. Хандурін
Л.Й. Катеринчук