3/313-06 Про стягнення заборгованості за отриманий автомобіль - 15.01.2008 Прийняття

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року (судді: Колодій Н.А. –головуючий, Зубкова Т.П., Кагітіна Л.П.) у справі № 3/313-06 Господарського суду Херсонської області, рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2007 року у справі № 3/313-06 скасовано.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Інтернешнл Херсон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" 67728,50 грн. основного боргу, 677,29 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Авто Інтернешнл Херсон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" 338,64 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Інтернешнл Херсон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року у справі № 3/313-06 Господарського суду Херсонської області, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення норм матеріального та процесуального права та без належної правової оцінки обставин і документальних доказів у справі, що спричинило неправомірне скасування рішення суду першої інстанції.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 1/26 від 30.01.2003р., з ТОВ "Автоконтинент" на користь ТОВ "Альфа-Плюс" стягнуто заборгованість за отриманий ТОВ "Автоконтинент" автомобіль марки Mazda sd Exclusive Limited в розмірі 67728,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.02.2004р., за заявою ТОВ "Автоконтинент", змінено порядок виконання вищезазначеного рішення, шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Проте, постановою державного виконавця від 30.03.2005р., виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв’язку з відсутністю майна у боржника ТОВ "Автоконтинент".

При цьому, судами попередніх інстанції встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Автоконтинент" № 5 від 29.12.2002р., було прийнято рішення про входження до складу засновників ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" та внесення до статутного фонду товариства внеску у розмірі 564411 грн.

Згідно із актом прийому-передачі майна б/н від 01.02.2003р., ТОВ "Автоконтинент" передало, з метою формування статутного фонду ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон", частину комплексу станції технічного обслуговування, яка складається із трьох пов’язаних між собою приміщень, загальною площею 695,2кв.м., а саме: Літери А - адміністративно-виробничого корпусу, площею 219,6кв.м, Літери Б –ремонтного цеху, площею 259кв.м та Літери В –ремонтного цеху, площею 216,6кв.м, що знаходяться за адресою м. Херсон вул. Будьонного, 5.

Майно передане ТОВ "Автоконтинент" в якості внеску до установчого фонду ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" було оцінено в 564411 грн., що склало 97,16% фонду. Відповідні зміни до статуту ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" були зареєстровані 22.01.2003р., за №6237, а учасниками ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" стали Шиндер Віктор Миколайович, Шиндер Надія Іванівна, ТОВ "Автоконтинент".

Судом звернуто увагу на те, що зазначене підприємство створене за рахунок приватної власності засновників (п.1.1. статуту). Статутний фонд товариства складає 580908, 82 грн., та поділяється між засновниками наступним чином: частка засновника Шиндер Н.І. становить –1,42 відсотка, що у грошовому еквіваленті складає 8248,91грн., частка засновника Шиндер В.І. становить - 1,42 відсотка, що у грошовому еквіваленті складає 8248,91грн., та частка засновника ТОВ "Автоконтинент" становить –97,16 відсотків, що у грошовому еквіваленті складає 564411 грн., статутного фонду Товариства. При цьому, внесок ТОВ "Автоконтинент" до статутного фонду Товариства здійснюється шляхом передачі майна, згідно переліку, вартість якого складає 564 411,00 грн. Майно ТОВ "Автоконтинент" до статутного фонду Товариства відповідача було передане згідно акту прийому-передачі майна б/н від 01.02.2003р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на ч. 1 ст. 149 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 57 Закону України "Про господарські товариства"виходив з того, що зміни до статуту відповідача щодо виключення з числа учасників ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" підприємства-боржника були зареєстровані відділом державної реєстрації виконкому Херсонської міської ради 17.02.2003 року, про що свідчать "Зміни та доповнення до статуту", а відтак зазначені обставини свідчать про те, що на момент звернення позивача з позовом до ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон", серед учасників останнього вже не значилось ТОВ "Автоконтинент".

Проте, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції в силу положень ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій", ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

З огляду на вищезазначені положення нормативних актів, з метою захисту свого порушеного права та отримання суми боргу присудженого на підставі рішення Господарського суду Херсонської області у справі №1/26 від 30.01.2003р., позивач звернувся з позовом про стягнення боргу до ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон".

Відтак, посилання господарського суду першої інстанції, щодо відсутності підстав стягнення з ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" суми позовних вимог, з огляду на той факт, що на момент звернення із позовом, у складі засновників ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" відсутнє підприємство боржник –ТОВ "Автоконтинент" є помилковим.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що до відповідача внаслідок приєднання до нього ТОВ "Автоконтинент" перейшли не лише його майнові права, а й обов’язки, зокрема, борг за рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.01.2003 року про стягнення з ТОВ "Автоконтинент" на користь позивача 68523 грн., оскільки правонаступник зобов’язаний цілком виконати всі зобов’язання за угодами, укладеними право попередниками, розплатитися у повному обсязі за їх боргами з третіми особами, незалежно від того, чи досить для цього майна, що перейшло до нього, чи воно не покриває усіх вимог кредиторів.

Крім того, судом апеляційної інстанції правомірно звернуто увагу на те, що згідно змін та доповнень до статуту ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон", зареєстрованих 17.02.2003 року за № 6285 пункт 1.1. статуту відповідача викладений у наступній редакції: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Інтернешнл Херсон" в подальшому "Товариство", засноване згідно до положень Законів України "Про господарські товариства" (1576-12) , "Про підприємництво" (698-12) , "Про підприємства в Україні" (698-12) , "Про власність" (697-12) , інших нормативних актів, Установчого договору та рішення загальних зборів засновників від 07.12.2002р., протокол № 01 та від 14.01.2003р., № 02 за рахунок приватної власності громадян Шиндер Надії Іванівни та Шиндер Віктора Миколайовича, в подальшому Засновники, Учасники Товариства, для спільної виробничо–комерційної діяльності з метою одержання від неї прибутку.

Відповідно до зазначених змін до статуту відповідача ( ст. 5.2) статутний фонд розподілено між засновниками наступним чином: частка засновника Шиндер Н.І., становить –90 відсотків, що у грошовому еквіваленті складає 522817,93грн.; частка засновника Шиндер В.М., становить –10 відсотків, що у грошовому еквіваленті складає 58090,88грн.

Так, суд апеляційної інстанції проаналізувавши зміни, внесені до статуту відповідача дійшов висновку, що незважаючи на те, що ТОВ "Автоконтинент" більше не є засновником відповідача, розмір статутного фонду ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" не змінився та складає 580908,82 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із вимогами зазначеної норми статті відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції доказів, що при виході із складу засновників ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон" ТОВ "Автоконтинент" була виділена його частка внеску до статутного фонду, виплачено вартість внесеної ним частки у грошовому еквіваленті або повернуто (шляхом виділення зі складу статутного фонду) майно, яке належить йому на праві власності та внесено до статутного фонду відповідача (ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Частиною 4 статті 59 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкту.

Апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що з поданих до матеріалів справи документів (установчих документів відповідача) вбачається, що фактично ніякого виділу зі складу відповідача та створення нового суб’єкта господарювання за рахунок майна відповідача не відбулося, оскільки все майно, внесене ТОВ "Автоконтинент" в якості внеску до статутного фонду відповідача залишилося у власності відповідача.

Відповідно до листа вих. № 01-767 від 26.07.2007року Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради, 17.02.2003 року були зроблені останні зміни до статуту відповідача. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ні на момент розгляду судом першої інстанції даного спору, ні на момент апеляційного перегляду рішення господарського суду, частка ТОВ "Автоконтинент" з статутного фонду товариства відповідача не виділялася.

Врахувавши вище наведене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач по справі є майновим правонаступником ТОВ "Автоконтинент" по майновим зобов’язанням останнього в межах його внеску до статутного фонду ТОВ "Авто Інтернешнл Херсон".

Відповідно до ст. 149 Цивільного кодексу України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.

Отже, в зазначеній вище нормі встановлено порядок звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його власними боргами. Законодавство встановлює умову, за якої можлива реалізація цього права: звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статному капіталі, за його власними боргами можливе лише в разі недостатності у боржника іншого майна для задоволення вимог кредиторів

За таких обставин, з метою захисту свого порушеного права, позивач правомірно, з огляду на відсутність у ТОВ "Автоконтинент" грошових коштів та майна, що встановлено органами державної виконавчої служби, звернувся із позовними вимогами про стягнення заборгованості з відповідача. Сума заборгованості та правомірність її стягнення підтверджена рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 1/26 та складає 67 728, 50 грн., в той час, як частка ТОВ "Автоконтинент" в статутному фонді складає 564411,00 грн., а відтак стягнення з відповідача на користь позивача 67 728, 50 грн. боргу є правомірним.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно звернуто увагу на те, що у разі, якщо відповідно до приписів ст. 148 Цивільного кодексу України ТОВ "Автоконтинент" заявить про своє право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, розмір частки може бути зменшено пропорційно виплаченому боргу за рішенням по цій справі.

Звертаючись з касаційною скаргою заявник зазначив, що апеляційним судом не застосовано позовну давність з надуманих підстав –відсутності заяви про її застосування, однак колегія суддів вважає такі посилання також безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Доказів подання зави про застосування строку позовної давності до прийняття судом першої інстанції рішення по даній справі матеріали справи не містять.

Однак, враховуючи те, що заява про застосування позовної давності до вимог позивача до прийняття рішення по даній справі відповідачем зроблена не була, апеляційним судом не було порушено законодавство при прийнятті постанови.

За таких обставин, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до статей 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників позивача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.