ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2008 р.
№ 13/236-07
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Тетерів", смт Iванків Iванківського району
Київської області (далі -ТОВ "Тетерів")
на рішення господарського суду Київської області від
25.06.2007 та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 22.10.2007
зі справи № 13/236-07
за позовом дочірнього підприємства із 100% іноземною
інвестицією "Бурда-Україна", м. Київ (далі -ДП "Бурда-Україна")
до ТОВ "Тетерів"
про стягнення 13 129, 99 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ДП "Бурда-Україна" -Петришиної I.М.,
ТОВ "Тетерів" -Бойчука Д.Л.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ДП "Бурда-Україна" звернулося до господарського суду
Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Тетерів" 13 129,
99 грн. основного боргу за договором від 30.09.2005 № 478 про
розміщення реклами (далі -Договір).
Рішенням зазначеного місцевого господарського суду від
25.06.2007 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
22.10.2007 (колегія суддів у складі: суддя Жук Г.А. -головуючий,
судді Агрикова О.В., Мазур Л.М.), позов задоволено: з ТОВ
"Тетерів" на користь ДП "Бурда-Україна" стягнуто 13 129, 99 грн.
основного боргу; на відповідача віднесено судові витрати зі
справи. Рішення господарських судів обгрунтовано неналежним
виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати послуг
з розміщення реклами.
ТОВ "Тетерів" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та
постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу
передати на новий розгляд до місцевого господарського суду,
посилаючись на порушення господарськими судами норм процесуального
права, зокрема, статей 22 та 64 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
У відзиві на касаційну скаргу ДП "Бурда-Україна" заперечує
проти доводів скарги і просить судові рішення зі справи залишити
без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
обставин справи правильність застосування ними норм матеріального
і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 30.09.2005 ТОВ "Тетерів" (замовник) та ДП "Бурда-Україна"
(виконавець) уклали Договір, за умовами якого виконавець
зобов'язується розмістити в своїх журналах рекламу замовника, а
замовник -прийняти роботу і своєчасно її оплатити;
- 01.02.2006 сторони підписали акт виконаних робіт № 325 за
Договором на суму 13 129, 99 грн.;
- ТОВ "Тетерів" зазначене грошове зобов'язання не виконало.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 529 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір є
обов'язковим для виконання сторонами.
За приписом статей 610, 611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
порушенням
зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,
визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі
порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені
договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Стаття 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що боржник,
який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані
цим збитки.
Відповідно до статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
З врахуванням зазначеного попередні судові інстанції дійшли
обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення
позову.
Причиною касаційного оскарження судових рішень зі справи є
питання щодо наявності доказів про надіслання відповідачеві ухвали
про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду.
За приписом статті 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення та
ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в
судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх
прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено
цим Кодексом.
Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалу
місцевого господарського суду з цієї справи від 04.06.2007 про
порушення провадження у справі і призначення її до розгляду було
надіслано на адресу відповідача у строк, встановлений статтею 87
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, про що свідчить відмітка на звороті
останнього аркушу зазначеного судового акта.
Крім того, частиною третьою статті 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися
належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до
прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати
заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх
обставин справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі перегляду справи апеляційний господарський
суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно
розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник
обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з
причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не
зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє
законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду
у повному обсязі.
Отже, відповідач у справі не був позбавлений можливості
навести безпосередньо суду апеляційної інстанції мотиви повного
або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на
законодавство, а також надати відповідні докази.
Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неповідомлення ТОВ
"Тетерів" про час та місце проведення засідання місцевого
господарського суду від 25.06.2007 зі справи, а також щодо
позбавлення відповідача права надати заперечення та докази на
підтвердження своєї правової позиції з даного спору є
необгрунтованими.
Враховуючи викладене, рішення місцевого та постанова
апеляційного господарських судів підлягає залишенню без змін як
такі, що прийняті з повним дотриманням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 - ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Київської області від 25.06.2007
та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 22.10.2007 зі справи № 13/236-07 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Тетерів" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов