ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2008 р.
№ 45/233
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б.
Ходаківська I.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Державної податкової адміністрації у Запорізькій області
на
рішення господарського суду м. Києва від 04.06.2007 р. та
постанову від 13.09.2007 Київського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 45/233 господарського суду м. Києва
за позовом
ДПА у Запорізькій області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейське
консалтингове агентство"
про
зобов'язання до укладення договору про надання інформаційних
послуг
За участю представників сторін:
від позивача -не з'явилися
від відповідача -Мовчан А.О., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2007 р. у
справі №45/233, залишеним без змін постановою від 13.09.2007
Київського апеляційного господарського суду, у задоволенні позову
ДПА у Запорізькій області до ТОВ "Європейське консалтингове
агентство" про зобов'язання укласти договір відмовлено повністю.
ДПА у Запорізькій області звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
рішення господарського суду м. Києва від 04.06.2007 р. та
постанову від 13.09.2007 р. Київського апеляційного господарського
суду з підстав неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні
вимоги задовольнити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач діє в межах та на
виконання ст.ст. 2, 4-1, 4-2, 17-3, п. 2 ст. 8 Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від
22.02.2000 р. ( 1490-14 ) (1490-14)
№ 1490 і висновку Тендерної палати та
зазначає, що на даний час існує лише одна інформаційна система у
мережі Iнтернету - "Портал "Державні закупівлі України", власником
якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейське
консалтингове агентство" та просить зобов'язати відповідача
укласти договір про надання інформаційних послуг на умовах
позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у зв'язку із
незгодою з редакцією відповідача договору про надання
інформаційних послуг, не підписано запропонований відповідачем
проект договору та із супровідними листом від 21.12.2006 № 4337/
10/01-213 "Про укладання договору" було надіслано 21.12.2006
відповідачеві примірники проектів договорів у редакції позивача.
Відповіді на пропозицію позивача від 21.12.2006 укласти
договір від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи
в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. -
Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
договір укладається шляхом пропозиції однієї
сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту)
другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір є
укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію
укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції
про те, що відповідачем не акцептовано оферту позивача, у зв'язку
із чим договір у редакції, запропонованій позивачем, є
неукладеним.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 179 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
при
укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст
договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони
мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що
не суперечать законодавству; укладення господарського договору є
обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному
замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта
господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма
вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних
категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або
органів місцевого самоврядування.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями із матеріалів
справи не вбачається обставин, за наявності яких згідно зі статтею
179 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
укладення договору на умовах позивача є
обов'язковим для сторін.
Частиною 8 ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що у
разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов
господарського договору, то такий договір вважається неукладеним
(таким, що не відбувся).
Отже, укладення договору можливе лише у редакції погодженій
обома сторонами.
Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за
державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
не встановлена обов'язковість
укладення між позивачем та відповідачем договору про надання
інформаційних послуг на суму 800 грн., тому відсутні підстави
стверджувати, що укладення цього договору на умовах позивача є
обов'язковим на підставі зазначеного Закону.
Висновок Тендерної палати України також не свідчить про
обов'язковість укладення договору для обох сторін, оскільки такі
наслідки видання висновку законодавчо не закріплені.
Окрім того, судом вірно зазначено, що оскільки після
прийняття оскаржуваного рішення у цій справі, сторонами укладено
договір № 3/06-26 від 07.06.2007 р. про надання інформаційних
послуг внаслідок прийняття відповідачем пропозиції позивача,
надісланої ним в іншій редакції ніж пропонувалось 21.12.2006 р.,
то договір № 3/06-26 від 07.06.2007 не є підставою, передбаченою
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, для припинення провадження у
справі № 45/233.
Беручи до уваги всі вищевикладені обставини в їх сукупності,
колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду
відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав
для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторони
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову від 13.09.2007 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 45/233 господарського суду м. Києва
залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська