ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2008 р.
№ 33/224
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Iнвест К" м.
Донецьк
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від 03.10.2007р.
у справі
господарського суду Донецької області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Кеш та партнери" м.
Донецьк
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Iнвест К" м.
Донецьк
про
стягнення 6148 грн. 90 коп.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Середюк О.А. за дов. від 27.12.2007р. №87
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Кеш та партнери" звернулось до господарського суду
Донецької області з позовом до ТОВ "Прогрес Iнвест К" про
стягнення заборгованості в розмірі 5643 грн. 50 коп., у тому
числі, основний борг за договором на абонементне юридичне
обслуговування -4600 грн. 00 коп., пеня в розмірі -185 грн. 38
коп., штраф -760 грн. 00 коп., інфляційні -65 грн. 40коп. та 3%
річних -32 грн. 72 коп. На підставі ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з
відповідача донараховану суму штрафних санкцій у розмірі 505 грн.
40 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.07
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 03.10.2007р. у справі №33/224, позовні
вимоги ТОВ "Кеш та партнери" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ
"Прогрес Iнвест К" на користь позивача суму боргу -4600 грн. 00
коп., пеню -306 грн. 43 коп., 3% річних -55 грн. 40 коп.,
інфляційні -231 грн. 00 коп., штраф -760 грн. 00 коп., судові
витрати у розмірі -212 грн. 99коп. В задоволені решти позовних
вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані приписами ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 525, 526, 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та умовами укладеного між сторонами договору на
абонементне юридичне обслуговування пролонгованого на наступний
календарний рік на тих самих умовах, згідно яких на адресу
позивача направлялись акти здачі-прийняття виконаних робіт, які
відповідно до п.п. 4.5 договору вважаються узгодженими та
прийнятими, якщо відповідач не підписує акт виконаних робіт та
звіт в термін зазначений в договорі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням та постановою у даній
справі, ТОВ "Прогрес Iнвест К" звернулось з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України в якій просить їх скасувати та
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
мотивуючи скаргу тим, що рішення та постанова прийняті з
порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема
п.п. 1, 5 ст. 203, 548, п. 3 ст. 614, ч. 2 п.1 ст. 638, ст.ст.
906, 907 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 180, 207,
231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 38
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач своїм процесуальним правом на участь в судовому
засіданні касаційної інстанції не скористався.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір є
обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Попередніми судами встановлено, що 01.11.2006 року між
позивачем та відповідачем у справі укладено договір №АЮО-17 на
абонементне юридичне обслуговування (далі Договір), який за своєю
правовою природою є договором про надання послуг згідно з умовами
якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання
по абонементному обслуговуванню в об'ємі і на умовах, передбачених
даним договором, а відповідач зобов'язується оплатити позивачу
зазначену послугу згідно вартості, про яку домовились в Додатку №1
до договору, який є його невід'ємною частиною (а.с.27, п.п.1.1,
п.п.1.2 договору) та діє до 31.12.2006 року.
Судами також встановлено, що на підставі п. 9.2 Договору він
є пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Пунктом 4.3 Договору, передбачено, що клієнт сплачує вартість
абонементного обслуговування шляхом передплати безготівкового
перерахування на розрахунковий рахунок виконавця до 1 числа
кожного місяця обслуговування. Приймання - передача робіт
здійснюється кожного місяця до 5 числа наступного за наданням
послуг місяця на підставі акта виконаних робіт та звіту, в якому
позивач звітує про витрачений час на здійснення робіт за даним
договором.
Відповідно до пункту 4.5 Договору, у випадку, якщо Клієнт не
підписує акт виконаних робіт та звіт в терміни, визначені вище,
роботи вважаються узгодженими та прийнятими сторонами.
На виконання умов договору ТОВ "Кеш та партнери" на адресу
ТОВ "Прогрес Iнвест К" направлялись акти здачі - прийняття
виконаних робіт, що підтверджується наданими до справи актами,
фіскальними чеками на їх відправку та описами вкладення.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що
відповідачем перераховано позивачу за лютий 2007р. 400 грн. 00
коп., замість 1000 грн. 00 коп., та не перерахована сума
заборгованості за період з березня 2007р. по червень 2007р. в
розмірі 4600 грн. 00 коп., яка позивачем заявлена до стягнення.
Пунктом 5.2 Договору встановлена відповідальність сторін за
невиконання грошових зобов'язань, передбачених пунктами 4.3 та 4.8
цього договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки
Національного банку України за кожен день прострочення та штрафу в
розмірі 10% від суми зобов'язання.
Внаслідок несвоєчасного та неналежного виконання відповідачем
зобов'язань за Договором відповідно до його умов позивачем
нарахована пеня і штраф, а на підставі ст. 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
3% річних та інфляційні, правильність розрахунку яких
судами перевірено та призначено до сплати частково.
Таким чином, місцевим господарським судом та апеляційним
господарським судом встановлені обставини справи, що
підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну
оцінку, правом переоцінки яких касаційна інстанція не наділена.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення
та неправильного застосування господарським судом норм
матеріального та процесуального права, та не заперечує
правильність і законність оскаржуваних судових актів, які
відповідають чинному законодавству України і обставинам справи,
підстав для скасування яких колегія не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.10.2007р. у справі № 33/224 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко