ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 грудня 2007 р.
 
     № 07-10/961
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Перепічая В.С.(головуючого),
 
     Вовка I.В.
 
     Гончарука П.А.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Дочірньої   компанії"Газ   України"    Національної    акціонерної
компанії"Нафтогаз України" на  постанову  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду від 11 липня 2007 року у справі №
07-10/961 за позовом Дочірньої компанії"Газ України"  Національної
акціонерної   компанії"Нафтогаз   України"   до    Чорнобаївського
державного комунального підприємства теплових мереж про  стягнення
суми, -
 
     Встановив:
 
     У  лютому  2006   року   дочірня   компанія   "Газ   України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до
господарського   суду   Черкаської   області    з    позовом    до
Чорнобаївського  державного  комунального  підприємства   теплових
мереж про стягнення основного боргу за поставлений природний газ у
розмірі 192496,23 грн., пені у розмірі 35533,67 грн.,  інфляційних
в сумі 59434,77 грн., 3 % річних в сумі 24244,81 грн., 7 %  штрафу
в  розмірі  13472,85  грн.,  посилаючись  на  неналежне  виконання
відповідачем  умов  договору  на  постачання  природного  газу   №
06/03-856-ТЕ-36 від 24 січня 2003 року в частині розрахунків.
 
     Справа розглядалась судами неодноразово.
 
     Останнім рішенням господарського суду Черкаської області  від
3 квітня 2007  року,  залишеним  без  змін  постановою  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від  11  липня  2007
року,  позов   задоволено   частково.   Стягнуто   з   відповідача
25742,60грн. основного  боргу,  5719,42  грн.  інфляційних  втрат,
1613,77 грн. -3 % річних. У решті позову відмовлено.
 
     У касаційній скарзі  позивач  просить  скасувати  прийняті  у
справі судові рішення в частині суми  зменшення  основного  боргу,
інфляційних втрат, 3  %  річних  та  відмови  в  задоволені  пені,
посилаючись на порушення та неправильне застосування  судами  норм
матеріального та процесуального права, та в цій  частині  прийняти
нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
 
     У  запереченнях  на  касаційну  скаргу   відповідач   просить
залишити   касаційну   скаргу   без   задоволення,   вказуючи   на
безпідставність доводів касаційної скарги,  а  прийняті  у  справі
судові рішення без змін.
 
     Розгляд справи перенесено з 12 на 26 грудня 2007 року.
 
     Заслухавши   пояснення   представника   позивача,    вивчивши
матеріали  справи,  обговоривши  доводи   касаційної   скарги   та
заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
 
     Як вбачається  з  матеріалів  справи  та  встановлено  судами
попередніх  інстанцій,  24січня  2003  року,  між   позивачем   та
відповідачем було укладено договір №06/03-856-ТЕ-36 на  постачання
природного  газу  для  виробництва  теплової  енергії  для  потреб
населення, бюджетних установ та  організацій  разом  з  Додатковою
угодою до нього №1від 28 лютого 2003 року.
 
     Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору,  позивач  взяв  на
себе зобов'язання продати в 2003 році, а  відповідач  прийняти  та
оплатити природний газ на умовах, передбачених цим договором.  При
цьому, умовами договору було вказано, що предметом даного договору
є отримання відповідачем природного газу виключно для  задоволення
потреб  населення,  бюджетних  установ   та   організацій   (п.1.3
договору).
 
     Як  встановлено  попередніми  судовими  інстанціями,  позивач
протягом  січня-квітня  та  жовтня-грудня  2003  року  передав,  а
відповідач прийняв 2133,698 тис. кубічних метрів природного  газу,
на загальну суму 336057,45 грн.
 
     28  лютого  2003  року  між  позивачем  і  відповідачем  була
укладена Додаткова угода №1 до договору від  24  січня  2003  року
№06/03-856-ТЕ-36, якою сторони, зокрема, встановили ціну  за  1000
кубічних метрів газу у розмірі 157,50 грн. без  врахування  тарифу
на транспортування газу по території України (том 1,  арк.  справи
17).
 
     Пунктом 6.1 Договору від 24 січня 2003 року  №06/03-856-ТЕ-36
передбачено, що  відповідач  зобов'язаний  здійснювати  остаточний
розрахунок за фактично  спожиті  ним  обсяги  природного  газу  та
отримання  послуг  з  його  транспортування   на   підставі   акту
приймання-передачі  до  6  числа  місяця,  наступного  за  звітним
місяцем.
 
     При цьому, пунктом 6.4 вказаного договору встановлено,  що  в
платіжних  дорученнях  відповідач  обов'язаний   вказувати   номер
договору, дату його підписання, призначення платежу. Поряд з  цим,
за наявності у відповідача боргу за даним  договором  позивач  має
право зарахувати кошти, що надійшли від відповідача, як  погашення
заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди, незалежно від
вказаного у платіжному дорученні призначення платежу.
 
     Предметом  даного  спору  є  вимоги  позивача  про  стягнення
192496,23 грн. основного боргу , пені  у  розмірі  35533,67  грн.,
інфляційних в сумі 59434,77 грн., 3 % річних в сумі 24244,81 грн.,
7 % штрафу в розмірі  13472,85  грн.  з  посиланням  на  неналежне
виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу
№ 06/03-856-ТЕ-36 від 24 січня 2003 року
 
     При розгляді даної справи попередні судові інстанції належним
чином  з'ясували  та  перевірили  доводи  та  заперечення   кожної
сторони, обгрунтували висновки, викладені у судових рішеннях.
 
     Ними детально перевірені обставини, на які посилався позивач,
як на підстави своїх вимог, і обгрунтовано, з посиланням на вимоги
чинного законодавства та зібрані  докази  визнані  такі  посилання
безпідставними.
 
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх
судових інстанцій.
 
     Встановивши,  що  відповідачем  безпідставно  не  прийнято  в
рахунок оплати за природний газ 166726,63  грн.,  суди  попередніх
інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що  сума  заборгованості
відповідача перед позивачем становить 25742,60 грн., яка  підлягає
стягненню з відповідача з урахуванням перерахованих судом штрафних
санкцій.
 
     Належним чином перевірені  судом  та  обгрунтовано  відхилені
вимоги про стягнення 7 % штрафу в розмірі 13472,85 грн..
 
     За таких обставин суд вважає, що оскаржувані  судові  рішення
відповідають фактичним обставинам та  наявним  матеріалам  справи,
грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з
дотриманням процесуальних норм, а тому підстав для  їх  зміни  або
скасування не вбачається.
 
     Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,   111-11,-
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України -
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу Дочірньої компанії"Газ України" Національної
акціонерної компанії"Нафтогаз України" залишити без задоволення, а
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 11 липня 2007 року у справі № 07-10/961 -без змін.
 
     Головуючий Перепічай В.С.
 
     Судді Вовк I.В.
 
     Гончарук П.А.