ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 р.
№ 29/241
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
ТОВ "Мерітайм шиппінг ейдженсі"
Беззубченко Л.В. -(дор.№ 40 від 20.12.2007)
ДП "Маріупольський морський торговельний порт"
Кузьмишкин Д.В. -(дор.№ 01-10/02 від 03.01.2007)
розглянув касаційну скаргу
ДП "Маріупольський морський торговельний порт"
на постанову
господарського суду Донецької області
від 09 жовтня 2007
у справі
№ 29/241 господарського суду Донецької області
за позовом
ТОВ "Мерітайм шиппінг ейдженсі"
до
ДП "Маріупольський морський торговельний порт"
про
стягнення безпідставно одержаних коштів
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.10.2007
(суддя: Т.Гаврищук) позовні вимоги про стягнення грошових коштів,
що були сплачені відповідачу як податок на додану вартість у
вартості наданих останнім послуг, задоволені, з відповідача
стягнуто 51956,67 доларів США та 1578,19 грн.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що відповідачем
було надано послуги з обслуговування суден, які знаходяться під
агентуванням позивача, за які було виставлено рахунки, що оплачені
відповідачем в повному обсязі, однак будь-які послуги, що
надаються суднам, які заходять до порту для завантаження
транзитним вантажем є такими, що пов'язані з транзитним
перевезенням і за приписами п. 5.15 ст. 5, п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Відповідач в касаційній скарзі просить рішення господарського
суду скасувати, в позові відмовити.
Скаржник вважає, що суд дійшов помилкових висновків,
включивши портові збори до послуг по переміщенню вантажу
транзитом, оскільки портові збори установлюються Кабінетом
Міністрів України по єдиних тарифах з метою покриття затрат на
забезпечення безпеки судноплавства в портах і на підходах до них,
носять цільовий характер і не можуть використовуватися з іншою
метою, а порядок їх стягнення не може врегульовуватися договором
між сторонами.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги,
вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було
укладено договори за якими відповідач зобов'язався надати послуги
по обслуговуванню суден, які заходять до порту та знаходяться під
агентуванням позивача.
На виконання умов договорів відповідач в період квітень
2005 -травень 2007 надав відповідачу послуги з перевалки
транзитних вантажів суднам під іноземними прапорами, за які були
виставлені позивачу рахунки з нарахуванням на суму наданих послуг
податку на додану вартість, що оплачені позивачем в повному
обсязі.
Висновок суду щодо відсутності підстав для оподаткування
наданих портом послуг відповідає матеріалам справи та чинному
законодавству з огляду на таке.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки
оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від
оподаткування операцій визначаються Законом України "Про податок
на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який
на час надання послуг і виставлення рахунків діяв в редакції
Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний
бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів
України" ( 2505-15 ) (2505-15)
від 25.03.2005 № 2505-IУ.
Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з поставки
послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням)
пасажирів і вантажів транзитом через територію України,
оподатковуються у порядку, передбаченому п. 5.15 ст. 5 цього
Закону.
Згідно з пунктом 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування
операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів
і вантажів транзитом через територію і порти України.
Таким чином, звільняються від оподаткування податком на
додану вартість як операції з поставки послуг по перевезенню
(переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію
України, так і операції з поставки послуг, пов'язані з таким
перевезенням.
Статтею 1 Закону України "Про транзит вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
визначено, що транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана
з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту,
що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення,
транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;
учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької
діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські
агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають
(виконують) транзитні послуги (роботи), а транзитними вантажами по
ст. 5 цього Закону є насипні, наливні, навалочні, штучні,
тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення
згідно з договором (контрактом) в прямому або змішаному
(комбінованому) сполученні, котре являється частиною повного
маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами
території України.
Транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та
використання за межами митної території України і надаються
(виконуються) на підставі відповідних дво - чи багатосторонніх
договорів (контрактів) між учасниками транзиту (частина 1 статті 7
Закону України "Про транзит вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
).
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем у
виставлених рахунках неправомірно включено суму податку на додану
вартість, оскільки як зазначалося вище звільняються від
оподаткування податком на додану вартість як операції з поставки
послуг по перевезенню (переміщення) пасажирів та вантажів
транзитом через територію України, так і операції з поставки
послуг, пов'язані з таким перевезенням.
Доводи відповідача до уваги не приймаються, оскільки
відповідно до підпункту 5.1.16 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якій діяв під час виникнення
спірних правовідносин, звільняються від оподаткування операції з
поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними
відповідно до законодавства України портовими зборами.
Таким чином, суд дійшов правомірного висновку, що нарахування
відповідачем податку на додану вартість за надані фактично
позивачу послуги суперечить вимогам Законів України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та "Про транзит вантажів"
( 1172-14 ) (1172-14)
.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2007
у справі № 29/241 господарського суду Донецької області залишити
без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун