ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     25 грудня 2007 р.
 
     № 13/215 ( rs367043 ) (rs367043)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
     головуючого
     Овечкіна В.Е.,
     суддів
     Чернова Є.В.,
     Цвігун В.Л.,
 
     розглянув касаційну скаргу
     ПП "Сигнал"
     на постанову
     від 10.08.06 Запорізького апеляційного господарського суду
 
     у справі
     №13/215 ( rs367043 ) (rs367043)
         господарського суду Запорізької області
     за позовом
     Прокурор Ленінського району м. Запоріжжя  в  інт.  держави  в
особі Державного  управління  екології  та  природних  ресурсів  в
Запорізькій області
     до
     ПП "Сигнал"
 
     про
     стягнення    шкоди,    заподіяної     внаслідок     порушення
природоохоронного законодавства в розмірі 368234 грн.
 
     у справі взяли участь представники
 
     позивача: не з'явилися
 
     відповідача: Лобіков Д.В. № 46/07 від 23.02.2007
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням  господарського   суду   Запорізької   області   від
18.05.2006 року у справі №13/215 ( rs367043 ) (rs367043)
         (суддя Серкіз В.Г.),
залишеним   без   змін   постановою   Запорізького    апеляційного
господарського суду від 10.08.06 (колегія суддів у складі: Коробка
Н.Д., Шевченко Т.М.. Юхименко О.В.), позовні вимоги задоволенні. З
відповідача на користь Державного управління екології та природних
ресурсів  в  Запорізькій  області  стягнуто  368243  грн.   шкоди,
заподіяної внаслідок  порушення  природоохоронного  законодавства.
Судові рішення мотивовані тим, що приватне підприємство "Сигнал" в
порушення  вимог  ст.ст.   61,125   Земельного   кодексу   України
( 2768-14 ) (2768-14)
          самовільно  захопило  земельну  ділянку  0,0385  га.,
розташовану в межах прибережної захисної смуги струмка притоки  р.
Верхня Хортиця по вул. Зестафонській в м. Запоріжжя, на якому  без
дозволу контролюючих органів здійснило роботи з засипки ливньового
колектора та прилеглої  до  нього  території  доменним  шлаком  та
іншими відходами.
 
     Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач - ПП
"Сигнал", звернулось з  касаційною  скаргою,  в  якій  просить  їх
скасувати, справу  направити  на  новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції, посилаючись на порушення судами норм  матеріального  та
процесуального права. Скарга мотивована тим, що в порушення  вимог
ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          суди  неповно  дослідили  обставини
справи.  Так,  вид  земельного  угіддя,  який   застосований   при
розрахунку,  не  відповідає  фактичному.  В  розрахунку  зазначено
"Землі рекреації та  інші  відкриті  землі",  а  фактично  вказана
ділянка відноситься до  "інших  відкритих  земель  без  рослинного
покриву  або  з  незначним  рослинним  покривом"   і   приймається
відповідно до Методики "пасовища". Таким чином, на думку заявника,
в  апеляційній  скарзі  невірно  визначено   грошова   оцінка   та
коефіцієнти розрахунку шкоди. В  уточненні  до  касаційної  скарги
відповідач по справі вважає, що дана справа є  адміністративною  і
повинна розглядатися за нормами адміністративного судочинства.
 
     Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на  предмет
надання їм попередніми  судовими  інстанціями  належної  юридичної
оцінки  та  повноти   встановлення   обставин,   дотримання   норм
матеріального та процесуального права, згідно з вимогами  ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія
суддів  дійшла  висновку,  що   касаційна   скарга   не   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно ст. 111-7  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові
рішення, касаційна інстанція на  підставі  встановлених  фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені у рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
 
     Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
 
     На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької  міської
ради від 26.03.1998р № 184/29 та договору № 2177/у, укладеного між
Запорізькою міською радою та ПП  "Сигнал",  відповідач  отримав  у
постійне користування земельну ділянку  площею  0,37  га  по  вул.
Зестафонській в м. Запоріжжя для подальшого будівництва  підземних
гаражів  колективного  користування  з   використанням   надземної
території під спортивні споруди. Відповідно до  умов  договору  ПП
"Сигнал"зобов'язалося нести  відповідальність  за  збереження  меж
наданої  земельної  ділянки,  виконувати   вимоги   Держуправління
екології та природних ресурсів у Запорізькій області і нести повну
відповідальність  за  всі   збитки,   які   він   може   заподіяти
використанням  землі  не  за  прямим  призначенням  та  не  згідно
договору або внаслідок своїх неправомірних дій.
 
     Факти   порушень    земельного    законодавства    та    умов
вищезазначеного договору встановлені Актами  перевірок  дотримання
вимог  природоохоронного  законодавства,  проведених  прокуратурою
Ленінського району, спеціалістами Управління екології та природних
ресурсів в Запорізькій області і Управлінням водних ресурсів. Так,
перевірками  встановлено,  що  ПП  "Сигнал"  самовільно   захопило
земельну  ділянку  розміром  0,0385  га,   розташовану   в   межах
прибережної захисної смуги струмка-притоки р.  Верхня  Хортиця  по
вул.  Зестафонській  в  м.  Запоріжжя,  яку  засмітило   відходами
доменного  шлаку,  при  цьому  без  дозволу  контролюючих  органів
здійснило роботи з засипки ливньового колектора.
 
     Суди встановили, що звалище розташоване на землях Запорізької
міської ради.
 
     Вина відповідача в порушенні земельного та  природоохоронного
законодавства встановлена постановою Ленінського районного суду м.
Запоріжжя від 08.02.2006. Колишній  директор  ПП  "Сигнал"  визнав
свою вину в неналежній організації будівельних робіт, що  призвело
до засипки ливньового колектора та  прилеглої  території  доменним
шлаком та іншими відходами. Зазначеного постановою  до  колишнього
директора  була  застосована   амністія   і   кримінальна   справа
припинена.
 
     Довідкою Запорізького міського управління земельних  ресурсів
від  11.07.2005р.  №01-04/4194   підтверджена   вартість   спірної
земельної ділянки -42 грн. 51 коп. Зазначена вартість  зафіксована
у земельному кадастрі міського відділу земельних ресурсів. Доменні
шлаки відповідно до класифікаторів відходів Держстандарту  України
є промисловими відходами, коефіцієнт застосовано відповідно пункту
4.8 Методики визначення розмірів шкоди зумовленої  забрудненням  і
засміченням земельних ресурсів через  порушення  природоохоронного
законодавства.
 
     З  огляду   на   встановлені   обставини   судами   правильно
застосовані ст. 211 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
         та  ст.
1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
громадяни та юридичні особи за порушення земельного  законодавства
несуть цивільну адміністративну або кримінальну відповідальність.
 
     Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         майнова
шкода, завдана неправомірними рішеннями,  діями  чи  бездіяльністю
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
 
     Доводи відповідача про неповне встановлення обставин  справи,
а звідси і неправильний розрахунок суми шкоди, - колегія суддів до
уваги не приймає. Відповідно меж  перегляду  справи  в  касаційній
інстанції, встановлених ст.  111-7  Господарського  процесуального
кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  перевіряється  застосування  судами
норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених
фактичних обставин. Категорію земельної  ділянки  суди  попередніх
інстанцій   встановлювали   по    певним    доказам.    Перевіряти
достовірність доказів, надавати перевагу одним доказам над  іншими
не входить до компетенції касаційної інстанції.
 
     Щодо підвідомчості даного спору адміністративного суду. Позов
заявлений про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному
середовищу, що виключає його розгляд у  порядку  адміністративного
судочинства. У даному спорі орган місцевого самоврядування -міська
рада -не здійснює владних управлінських функцій щодо  відповідача,
тобто спір не має встановлених  нормами  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
ознак справи адміністративної юрисдикції.
 
     На підставі викладеного, касаційна інстанція дійшла висновку,
що справа розглянута судами відповідно встановленим  обставинам  і
правильним  застосуванням  норм  процесуального  та  матеріального
права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування
прийнятих у справі судових рішень відсутні
 
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,-  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну  скаргу  ПП  "Сигнал"  залишити  без   задоволення,
постанову від 10.08.06  Запорізького  апеляційного  господарського
суду у справі №13/215 ( rs367043 ) (rs367043)
         господарського суду Запорізької
області - без змін.
 
     Головуючий, суддя В.Овечкін
 
     Судді Є.Чернов
 
     В.Цвігун