ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 р.
№ 12/169
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк
I.М. -головуючий, судді Бакуліна С.В. і Дерепа В.I.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група", м. Київ
(далі -ТОВ "Українська Музична Видавнича Група")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.09.2007
зі справи № 12/169
за позовом ТОВ "Українська Музична Видавнича Група"
до телерадіокомпанії "Студія 1+1" у формі товариства з
обмеженою відповідальністю, м. Київ (далі -ТРК "Студія 1+1"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні позивача -асоціація "Дім Авторів Музики в
Україні", м. Київ,
про стягнення компенсації за порушення виключних майнових
авторських прав у сумі 3 311 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" - Iськової Ю.П.,
ТРК "Студія 1+1" - Варічевої Л.С.,
асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" - Iськової Ю.П.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до
господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень
до нього) до ТРК "Студія 1+1" про:
стягнення з відповідача компенсації за порушення авторських
прав у сумі 3 311 000 грн.;
заборону використовувати музичні твори "Ты где-то" (автор
музики Усачов Ю.О., автор тексту Польна Э.Л.), "Глупые люди"
(автор музики Чантурія Е.М., автор тексту Єсенін П.В.), "А мы
любили" (автор музики Чантурія Е.М., автор тексту Єсенін П.В.),
"Любовь, которой больше нет" (автор музики Дробиш В.Я., автор
тексту Дробиш О.I.), "Да-ди-дам" (автор музики Дробиш В.Я., автор
тексту Дробиш О.I.), "Метко" (автор музики Усачов Ю.О., автор
тексту Польна Э.Л.), "Первый раз" (автор музики Тюрін В.В., автор
тексту Тюріна I.А.), "Просто любить тебя" (автор музики Дробиш
В.Я., автор тексту Дробиш О.I.), "Свет моей любви"(автор музики
Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.I.), "Часики" (автор музики
Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.I.) і "Берега любви" (автор
музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.I.), виключні майнові
права на який належать відповідачеві, без виплати авторської
винагороди асоціації "Дім Авторів Музики в Україні".
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2007
(суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 12.09.2007 (колегія суддів у
складі: суддя Григорович О.М. - головуючий, судді Гольцова Л.А.,
Рябуха В.I.), у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення
мотивовано тим, що, сповіщаючи музичні твори, відповідач діяв у
межах вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права"
( 3792-12 ) (3792-12)
та умов ліцензійної угоди, а тому не повинен нести
відповідальність за порушення прав третіх осіб при їх публічному
сповіщенні.
ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову апеляційного господарського суду з цієї справи
та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу
мотивовано, зокрема, тим, що суди, приймаючи рішення зі справи,
прийняли як належний доказ не авторські договори чи договори з
суб'єктами авторських прав на відповідний твір, а ліцензійний
договір на аудіовізуальний твір.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
обставин справи правильність застосування ними норм матеріального
і процесуального права, заслухавши пояснення представників
учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для часткового задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- 22.12.2006 позивачем та товариством з обмеженою
відповідальністю "Первое музыкальное издательство" (Росія)
укладено договір № 4001/07, згідно з пунктами 2.1, 2.7 якого ТОВ
"Українська Музична Видавнича Група" набуло виключне майнове право
на використання музичних творів шляхом їх відтворення,
розповсюдження, публічного показу, публічного виконання,
публічного сповіщення та ін., а також право здійснювати будь-які
юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням твору;
- згідно з пунктом 2.6 Договору позивач може надати право на
проведення зборів за публічне виконання творів організації, що
управляє майновими правами авторів на колективній основі;
- позивач передав у колективне управління майнові авторські
права на твір третій особі -асоціації "Дім Авторів Музики в
Україні" згідно з договором від 26.04.2005 № 5/05МП;
- компанією "Innova Fіlm GmbH" та компанією "STELSON
ENTERPRISES LIMITED" укладено договір від 14.11.2006, згідно з
яким компанія "Innova Fіlm GmbH" отримала виключні права на
багаторазовий телевізійний показ на території України телепередачі
"Песня года";
- компанією "Innova Fіlm GmbH" та ТРК "Студія 1+1" укладено
ліцензійну угоду від 01.03.2006 та додаток № 8 до неї, згідно з
якими компанія "Innova Fіlm GmbH" надала відповідачеві виключне
право на сповіщення телепрограми "Хороші пісні". Крім того,
ліцензіар (компанія "Innova Fіlm GmbH") гарантував ліцензіату,
який є законним володільцем передаваних за цією угодою прав, що
такі права вільні від зобов'язань перед третіми особами, а також
те, що в творах немає будь-яких матеріалів, які порушують
авторські та/або суміжні права;
- 01.01.2007, 04.01.2007, 05.01.2007 і 06.01.2007 під час
демонстрації в ефірі на телеканалі "Студія 1+1" телепередачі
"Песня года" відбулося сповіщення спірних музичних творів.
Причиною даного спору є намагання ТОВ "Українська Музична
Видавнича Група" отримати компенсацію за порушення виключних
майнових авторських прав.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про
авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12)
якщо інше не
передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору,
автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у
створення аудіовізуального твору і передали майнові права
організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи
продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати
проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження,
публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення,
а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на
окреме публічне виконання музичних творів, включених до
аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне
виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального
твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат
його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору
зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і
виплачується організаціями колективного управління або іншим
способом.
Проте судом апеляційної інстанції не було досліджено фактичні
обставини, пов'язані з передачею авторами спірного музичного твору
відповідних майнових прав організації, що здійснила виробництво
аудіовізуального твору ("Песня года"), чи продюсеру цього
аудіовізуального твору, що унеможливлює перевірку правильності
висновків судових інстанцій щодо правомірності використання ТРК
"Студія 1+1" спірних музичних творів (в тому числі й у складі
аудіовізуального твору).
Таким чином, попередні судові інстанції припустилися
неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) щодо прийняття судового рішення
суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини
першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, що відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для часткового скасування
оскаржуваних судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий
розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно
встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати належну
правову оцінку всім доказам та доводам сторін і вирішити спір
відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 111-7 -111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Українська Музична Видавнича Група" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2007 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.09.2007 зі справи № 12/169 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста
Києва.
Суддя I. Бенедисюк
Суддя С. Бакуліна
Суддя В. Дерепа