ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 р.
№ 7/125-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
комерційного товариства закритого типу "Цвек-Д"
Причепа I.М. -(дор.№ 280 від 14.12.2007)
ТОВ "Оріон"
Акопян С.Г. -(директор)
розглянув касаційну скаргу
Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного
комерційного товариства закритого типу "Цвек-Д"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 08 жовтня 2007
у справі
№ 7/125-07 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного
комерційного товариства закритого типу "Цвек-Д"
до
Новомосковської міської ради
третя особа
ТОВ "Оріон"
про
визнання права користування земельною ділянкою
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
23.07.2007 (суддя: Л.Коваль) провадження у справі за позовом про
визнання права користування земельною ділянкою припинено з підстав
непідвідомчості спору господарському суду.
Ухвала суду мотивована тими обставинами, що вирішення спору
про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою
впливає на права та обов'язки фізичної особи Акопян С.Г., за яким
рішенням третейського суду визнані права на ту ж земельну ділянку,
майно, яке знаходиться на ній, та який, як фізична особа не може
бути залучений до участі у справі, оскільки не може бути стороною
за приписами ст. 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 08.10.2007 (судді: П.Павловський, В.Швець, О.Чус)
зазначена ухвала господарського суду залишена без зміни з
аналогічних мотивів та підстав.
Позивач в касаційній скарзі просить апеляційну постанову та
ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, справу
передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій
порушили приписи норм процесуального права, висновки про наявність
прав у фізичної особи не грунтуються на встановлених судом
фактичних обставинах, оскільки реєстрація права власності за
фізичною особою скасована, рішення третейського суду не встановлює
преюдиційність фактів щодо наявності у фізичної особи прав
власності, які можуть бути порушені при вирішені даного спору.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги,
вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимога про визнання за
позивачем права користування земельною ділянкою та передачу її
позивачу в оренду.
Припиняючи провадження у справі, господарський суд виходив з
того, що в даному випадку спір, який виник між юридичними особами,
йому не підвідомчий, оскільки він стосується прав фізичної особи,
яку необхідно залучити до участі у справі.
Такого висновку господарські суди дійшли з огляду на ті
обставини, що за інформацією КП "Новомосковське міжрайонне бюро
технічної інвентаризації" на спірній земельній ділянці знаходяться
об'єкти нерухомого майна, 11/18 часток майнового комплексу
належать фізичній особі, реєстрація права власності фізичної особи
проведено на підставі рішення третейського суду від 10.05.2007, в
межах справи третейським судом за фізичною особою вирішувалося
питання права власності на земельну ділянку.
Пунктом 3 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
передбачено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові
права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують
вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до
закону, або свідчать про наявність і інших, передбачених законом
підстав.
Стаття 19 цього ж Закону встановлює перелік документів для
державної реєстрація прав на нерухоме майно до яких також
відносяться рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно,
обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав
власності на нерухоме майно (далі -Тимчасове положення),
затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003
року № 6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 28.01.2003 року № 66/7387 та п. 10 Додатку № 1 до
вказаного пункту, передбачено, що для реєстрації виникнення,
існування, припинення прав власності на нерухоме майно та
оформлення прав власності на нерухоме майно до БТI разом із заявою
про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі
документи, зокрема: рішення судів, третейських судів про визнання
права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення
факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Рішення третейського суду про визнання права власності на
нерухоме майно є підставою для прийняття рішення уповноваженим
органом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно з видачею
свідоцтва про право власності власнику у відповідності з пунктами
2.1, 3.1 Тимчасового положення.
Згідно зі статтею 55 Закону України "Про третейські суди"
( 1701-15 ) (1701-15)
, рішення третейського суду виконуються зобов'язаною
стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в
рішенні.
Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує
вчинення дій органами державної влади, органами місцевого
самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови
видачі компетентним судом виконавчого документа.
Разом з тим, відповідне рішення третейського суду від
10.05.2007, яким обгрунтовано висновки суду, в матеріалах справи
відсутнє, як і відповідні докази видачі виконавчого документа на
його виконання.
Судом не з'ясовано обставин щодо знаходження на спірній
земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що належить фізичній
особі, підстав реєстрації її прав на об'єкти у встановленому
порядку, місця розташування відповідних об'єктів згідно
кадастрового плану земельної ділянки, в порушення вимог ст. 38 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідні докази судом витребувані не були.
Судами не надано належної оцінки довідці КП "Новомосковське
міжрайонне бюро технічної інвентаризації" щодо скасування
реєстрації права власності майна за номером 19149378.
Iз змісту позовної заяви вбачається, що позивач свої вимоги
адресував місцевій раді, отже позивачем і відповідачем у даній
справі заявлено особи, які відповідно до ст.1 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є сторонами у господарському процесі, а заявлений
спір, згідно ст.12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
-підвідомчий
господарським судам України.
Таким чином, висновки господарського суду не грунтуються на
всебічно з'ясованих фактичних обставинах та правильному
застосуванні норм ст.ст. 32, 34, 38, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
на припущеннях щодо вірогідного впливу судового рішення на права
та інтереси фізичної особи, тому у господарського суду не було
достатніх підстав для припинення провадження у справі з наведених
судом мотивів.
За таких обставин оскаржувані апеляційна постанова та ухвала
у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 08.10.2007 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської
області від 23.07.2007 у справі № 7/125-07 господарського суду
Дніпропетровської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун