1001.37107.1
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( скасовано постановою Верховного Суду України (rs1649255) )
20 грудня 2007 р.
№ 104/9-02/19-03/12/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Кочерової Н.О.,
суддів:
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Кладько Д.А.;
від відповідача -
Чеберяк М.А.;
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Iнституту гідротехніки та меліорації Української
академії аграрних наук
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 03.09.2007р.
у справі
№104/9-02/19-03/12/14 господарського суду Київської
області
за позовом
ТОВ "НВП "Укрвермікуліт"
до
Iнституту гідротехніки та меліорації Української
академії аграрних наук
про
стягнення 162 052,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Дослідно-виробничого підприємства Iнституту гідротехніки та меліорації про стягнення неустойки, відшкодування збитків та повернення безпідставно отриманих коштів на суму 162052,60 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем підрядних робіт згідно договору № 4 від 08.10.2001 року.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Київської області від 03.05.2007р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2007р., позов було задоволено, стягнуто з Iнституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт" 80000,00 грн. збитків, 66826,80 грн. безпідставно отриманих коштів, 1094,40 грн. витрат пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи та 1463,58 грн. державного мита.
У поданій касаційній скарзі Iнститут гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права та відмовити ТОВ "НВП "Укрвермікуліт" у позові.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення позивача в судовому засіданні та скаржника, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
Відповідно до Договору підряду на будівельно-монтажні роботи від 08.10.2001 р. № 4 (далі - Договір) зобов'язання щодо здійснення допоміжних робіт та реконструкції і капітального ремонту адміністративного будинку позивача на суму 200000 грн. взяло на себе Дослідно-виробниче підприємство Iнституту гідротехніки та меліорації, правонаступником якого згідно постанови Президії Української академії аграрних наук №21 від 27.11.2003 року, наказу Української академії аграрних наук №119 від 08.12.2003 року та наказу Iнституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук №193 від 12.12.2003 року "Про реорганізацію Дослідно-виробничого підприємства Iнституту гідротехніки та меліорації" є Iнститут гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук.
Пунктом 4.1 Договору строк виконання робіт встановлено з 08.10.2001 року по 31.12.2001 року.
Однак, в межах встановленого строку відповідачем було виконано лише частина робіт на суму 40119,60 грн. в жовтні 2001 року, 97999,20 грн. в листопаді 2001 року, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, тобто відповідачем виконані роботи на загальну суму 138118,80 грн.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що витрати по договору встановлюються у вигляді динамічної договірної ціни.
Відповідно до п. 3.4 Договору взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт між сторонами здійснюються з щомісячним уточненням їх вартості на підставі локальних кошторисів, виходячи із фізичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів та обгрунтованих цін та тарифів. Зі змісту наведених положень вбачається, що вартість виконаних робіт підлягає коректуванню і вартість робіт зафіксована в актах приймання виконаних робіт не є остаточною.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2133 від 26.10.2004 року, наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України, реальна вартість виконаних відповідачем робіт за жовтень та листопад 2001 року, наведених у відповідних актах, які знаходяться у матеріалах справи, в цінах, діючих на жовтень-листопад 2001 року, складає 71292,00 грн. замість 138118,80 грн., як то зазначено в актах приймання виконаних робіт.
За приписом ст. 469 ЦК УРСР (1540-06) особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.
Таким чином, судові інстанції правомірно прийшли до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 66826,80 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 203 ЦК УРСР (1540-06) в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Враховуючи наведене, судові інстанції також правомірно прийшли до висновку про задоволення позовних вимог і в частині відшкодування збитків у розмірі 80000,00 грн., які пов'язані із сплатою позивачем штрафу за неналежне виконання ним умов договору комісії від 15.10.2001року, що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 26.12.2002р. (а.с. 27, т. 1), оскільки підставою цього стало неналежне виконання відповідачем зобов'язання за Договором підряду на будівельно-монтажні роботи від 08.10.2001 р. № 4.
Зазначене свідчить про повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, що спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2007р. у справі №104/9-02/19-03/12/14 -без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко