ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 р.
№ 32/155-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.I. (головуючий),
Харченка В.М.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши у відкритому
касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елісон"
на постанову
від 25.09.2007
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 32/155-07
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотехніка"
до
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елісон"
про
стягнення 20312,80 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час
і місце слухання справи сторони повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Теплотехніка" звернулось з позовом до об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Елісон" про стягнення з відповідача
15334,99 грн. заборгованості по орендній платі, 1251,71 грн.
інфляційних втрат, 354,48 грн. річних, 2399,40 грн. штрафу та
972,22 грн. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
17.05.2007 у справі № 32/155-07 позовні вимоги задоволено
частково. Стягнено з Об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку "Елісон" на користь ТзОВ "Теплотехніка" 13682,83 грн.
заборгованості по орендній платі, 1251,71 грн. інфляційних, 354,48
грн. річних, 199,95 грн. штрафу та 500,00 грн. пені. В іншій
частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 25.09.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове
рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду першої інстанції від 17.05.2007, постанову
апеляційного суду від 25.09.2007 та прийняти нове рішення, яким в
задоволенні позову відмовити. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що
судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та
матеріального права, зокрема, ст. 33, 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу
відповідача -без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм
процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, і це відповідає
наявним матеріалам справи, 21.10.2002 між сторонами у справі був
укладений договір оренди № 21/10, згідно з умовами якого позивач
передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування
обладнання - ультразвуковий тепловодолічильник "Енергія-2000".
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався щомісячно
сплачувати орендну плату в сумі 399,90 грн. Строк дії договору був
погоджений сторонами -60 місяців з часу підписання акту
здачі-приймання. Таким чином, загальний розмір орендної плати, яку
орендар повинен сплатити орендодавцю за весь час дії договору
складає 23994,00 грн. Умовами договору також було визначено, що
орендар зобов'язався до 15 числа, наступного за звітним місяцем,
перераховувати на поточний рахунок орендодавця орендну плату, а у
разі прострочення орендного платежу більш ніж на 10 календарних
днів, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 50% від місячної
орендної плати, а у разі подальшої несплати - також і пеню в
розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Крім того, судами було встановлено, що за умовами договору
сторони передбачили право орендодавця, у разі несплати орендарем
на протязі двох місяців орендної плати, демонтувати лічильник та
обов'язок орендаря в цьому випадку компенсувати витрати на
демонтаж лічильника та поновлення тепломереж. При цьому, сторони
погодили, що не менше одного разу на рік необхідно здійснювати
повірку лічильника за рахунок коштів орендодавця; та що по
закінченні строку оренди можливий викуп лічильника орендарем у
орендодавця за його остаточною вартістю.
У цьому зв'язку, судами було встановлено, що на протязі
строку дії договору оренди відповідач сплатив на користь позивача
лише 5099,90 грн., в той час як його заборгованість перед
позивачем, станом на 01.03.2007, склала 15334,99 грн.
Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним
матеріалам справи, суди дали належну оцінку і з урахуванням вимог
ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, дійшли до правильного
висновку про наявність правових підстав для стягнення з
відповідача 13682,83 грн. заборгованості по орендній платі,
1251,71 грн. інфляційних, 354,48 грн. річних, 199,95 грн. штрафу
та 500,00 грн. пені. При цьому, апеляційним судом обгрунтовано не
прийнято до уваги посилання відповідача на те, що відповідач
сплатив за рахунок власних коштів в сумі 1652,16 грн. вартість
послуг з проведення повірки лічильника, оскільки судом першої
інстанції зменшено розмір заборгованості відповідача саме на цю
суму.
Таким чином оскаржувані судові рішення, в частині, що
стосується задоволення позову, грунтуються на фактичних обставинах
справи та не суперечать діючому законодавству.
В іншій частині, що стосується відмови у задоволенні позову,
постановлені за справою судові рішення також відповідають наявним
у ній документам та не оскаржуються жодною з сторін.
Сукупність наведеного свідчить про відсутність підстав для
задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку "Елісон" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.09.2007 та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 17.05.2007 у справі № 32/155-07 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.I.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Ткаченко Н.Г.