ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 р.
№ 11/269
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційної скарги
не з'явився
Iгнатова Н.О. дов. № н-01/1567 від 16.05.2007
державного підприємства "Донецька залізниця"
у справі
господарського суду Донецької області
на рішення
господарського суду Донецької області від 12.10.2007р.
за позовом
закритого акціонерного товариства
"Донецьксталь" -металургійний завод"
до
державного підприємства "Донецька залізниця"
про
стягнення 153,60грн.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2007 року Закрите акціонерне товариство
"Донецьксталь"- металургійний завод" звернувся до господарського
суду Донецької області з позовом до Державного підприємства
"Донецька залізниця" про стягнення 153,60 грн. списаної залізницею
з попередньої оплати позивача плати за користування вагонами.
Позовні вимоги обгрунтовані підписанням відомості
користування вагонами із запереченнями в частині нарахування
153,60 грн. плати за користування вагонами за час простою вагону в
очікуванні прибуття представника станції для перевірки маси
вантажу, за що у відповідності із п.11 Правил видачі вантажів
плата за користування не нараховується.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.10.2007
(суддя Чернота Л.Ф.) позовні вимоги задоволені : стягнуто з
Донецької залізниці 153,60 грн. та судові витрати.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, державне
підприємство "Донецька залізниця" подало до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на рішення суду, просить його
скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних
вимог відмовити.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначив про
неправильне застосування норм матеріального права, а саме, вважає,
що підстави звільнення вантажоодержувача від плати за користування
вагонами, передбачені у п.121 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
та п.16 Правил користування вагонами, є вичерпними, а
посилання суду на п.11 Правил видачі вантажів як на підставу
звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами
залізниця вважає необгрунтованим.
Позивач не скористався правими, наданими ст.22 Господарського
процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, не направив в судове засідання
відзиву на касаційну скаргу та свого представника.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанцій встановлено і це підтверджується
матеріалами справи, що 26.12.2006 між сторонами укладений договір
№ 400/13147 про організацію перевезень вантажів і проведення
розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
08.03.2007 на адресу позивача за залізничною накладною №
48564661 у складі групи прибув вагон № 64099948 з вугіллям
кам'яним. У графі 1 накладної "заявки та відмітки відправника"
зроблено запис " груз промаркирован продольними бороздами", під
час передачі вагонів та огляді їх у комерційному відношенні було
виявлено відсутність маркування вантажу, що згідно із ст.52
Статуту залізниць України є підставою для видачі вантажу
залізницею з перевіркою його маси.
Відповідно до штампу на зворотній стороні накладної на
приймально-здавальні шляхи заводу вагон був поданий 08.03.2007 в
2-20 години. Зважування вагону здійснено у присутності
представника ст. Донецьк на під'їзній колії на вагах ЗАТ
"Донецьксталь"- металургійний завод" 08.03.2007 в 10-10 годин.
Недостача вугілля у вагоні склала 7080 кг, за фактом недостачі
складений комерційний акт № 255379/4 від 08.03.2007
Згідно відомості плати за користування вагонами № 1803389
вагон зарахований залізницею у користування металургійному заводу
з моменту передачі його на під'їзну колію 08.03.2007 в 2 години 20
хвилин. Представник ЗАТ "Донецьксталь"- металургійний завод"
підписав відомість плати за користування вагонами із зауваженнями,
якими не визнано час користування вагоном 7 годин 50 хвилин та
нараховану плату за цей час 128 грн..
Загальна сума плати за користування вагонами за відомістю №
1803389 складає 18559,60 грн., яка списана Технологічним центром
по обробці перевізних документів (ТехПД) з особового рахунку ЗАТ
"Донецьксталь"- металургійний завод" у повному обсязі нарахувань,
в тому числі і підписаних із зауваженнями, що підтверджено
переліком ТехПД № 222 від 20.03.2007.
Згідно п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів
отримані від платника кошти ТехПД зараховує на особовий рахунок
платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових
документів за здійснені перевезення і надані послуги.
Списування грошей з рахунку проводиться на підставі
перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за
користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці
платежі за додаткові послуги, штрафи включаються в накопичувальні
картки. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції
і платника.
Нарахування, щодо яких платник висловив зауваження,
заперечення або застереження, не вважаються узгодженими. Залізниця
не має права списувати із сум попередньої оплати, які знаходяться
на особовому рахунку платника у ТехПД нараховані платежі на
підставі первинних документів, підписаних вантажоодержувачем із
застереженнями. У разі недосягнення домовленості спірні питання
вирішуються в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
Позивач ЗАТ "Донецьксталь"- металургійний завод" направив
залізниці претензію № 17/232 від 25.07.2007 з вимогою перерахувати
суму необгрунтовано утриманих грошових коштів 153,60 грн. з ПДВ,
яка залишена залізницею без відповіді.
Пункт 11 Правил видачі вантажів передбачає, що якщо при
передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження,
ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому
рухомому складі, - видача вантажу провадиться за участю
представника залізниці із складанням у відповідних випадках
комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до
перевірки вантажу і до прибуття представника станції для перевірки
вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу.
Таким чином, посилання залізниці в касаційній скарзі на те,
що підстави звільнення вантажоодержувача від плати за користування
вагонами, передбачені у п.121 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
та п.16 Правил користування вагонами, є вичерпними,
не суперечить п.11 Правил видачі вантажів і не спростовує висновки
суду першої інстанції, оскільки пунктом 11Правил видачі вантажів
встановлено, що до прибуття представника станції для перевірки
вантажу вагони не вважаються переданими в користування одержувачу,
а підстави передбачені у п.121 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
та п.16 Правил користування вагонами, мають на увазі
звільнення від плати за користування вже переданих в користування
вагонів.
Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин та враховуючи, що господарським судом
досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова
оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення
господарського суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця"
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від
12.10.2007р. по справі №11/269 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська