ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 р.
№ 10/83
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
за участю представників сторін
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційної скарги
пр. Пащук В.В. -дов. №838 від 17.09.07р.
пр. Ніколенко В.В. -дов. №35 від 15.01.07р.
пр. Шевчук В.I. -дов. №1448 від 14.12.07р.
державного підприємства "Придніпровська залізниця"
у справі
господарського суду Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2007р.
за позовом
державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс"
про
стягнення 18 395,00грн.
В С Т А Н О В И В:
У березні 2007 року державне підприємство "Придніпровська
залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з
позовом до товариства з обмеженою відповідальністю
"Димитроввантажтранс" про стягнення з відповідача на користь
позивача штрафу за неправильно зазначений маси вантажу у
залізничній накладній №48752026 у розмірі 18 395,00грн.
У відзиві на позовну заяву Відповідач просив суд відмовити
Позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі посилаючись
на те, що на його думку, у Позивача відсутні будь-які підстави для
звернення з позовом до Відповідача в рамках договору перевезення з
підстав, викладених у відзиві.
Рішенням господарського суду Донецької області від
09.08.2007р. (суддя Приходько I.В.) позовні вимоги задоволено в
повному обсязі, посилаючись на те, що Позивачем доведений факт
невірного зазначення маси вантажу в залізничній накладній
Відповідачем, а тому відповідно до п.п.118, 122 Статуту залізниць
України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількості
місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, крім
заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі
п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, товариство з
обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" звернулось до
Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,
в якій просило скасувати рішення господарського суду та прийняти
нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у
повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом
першої інстанції норм матеріального права.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця", подало
відзив на апеляційну скаргу, у якому просило скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" залишити без
задоволення, оскільки оскаржуване рішення відповідає нормам
матеріального та процесуального права.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
02.10.2007р. (судді Шевкова Т.А., Діброва Г.I., Стойка О.В.)
рішення суду попередньої інстанції змінено в частині стягнення
штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній
накладній у розмірі 18 395,00грн., посилаючись на те, що Позивач
не потерпів збитків при невірно вказаній Відповідачем масі
вантажу, тому судом апеляційної інстанції зменшено розмір штрафу
та визначено до стягнення 1 839,50грн.
В касаційній скарзі державне підприємство "Придніпровська
залізниця" просить скасувати постанову Донецького апеляційного
господарського суду, а рішення господарського суду Донецької
області залишити в силі, посилаючись на те, що при прийняті
постанови апеляційним господарським судом неправильно застосовані
норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення присутніх представників сторін,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується
матеріалами справи, що згідно залізничної накладної №48752026
товариство з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс"
13.10.2006р. зі станції Красноармійськ Донецької залізниці
здійснило відправлення вагонів №№65807679, 65365033, 67889436 з
вантажем концентрат вугільний вологий на станцію Бурштин
Львівської залізниці.
Правильність внесення до накладної № 48752026 відомостей
підтвердив своїм підписом представник відправника Орлова, що
відповідає вимогам п.2.3 Правил оформлення перевізних документів.
По прибуттю вантажу на станцію Чаплине Придніпровської
залізниці було проведено перевірку маси вантажу на 150-тоних
вагах, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні
№67889436 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній
№48752026.
Даний факт зафіксований актом загальної форми №3725 від
14.10.2006р.
15.10.2006р. станцією Чаплине Придніпровської залізниці було
здійснене контрольне переважування вагону №67889436 на 150-тонних
тензометричних вагонних вагах, які належать станції Чаплине, та
встановлено, що вага брутто даного вагону -87 850кг, тара с брусу
вагону -22 000кг, нетто -65 850кг, тобто менше даних, вказаних у
накладній, на 3 150кг, тоді як вказана маса вантажу 69000кг.
Таким чином, фактична маса вантажу у вагоні виявилась менше
даних, зазначених у накладній, про що був складений комерційний
акт №БН749549/255 від 15.10.2006р.
Відповідно даних комерційного акту №БН749549/255 від
15.10.2006р. навантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів на
20-30см, люки зачинені, течі вантажу немає, вагон без дверей.
Відповідно до п.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил
приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається
відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у
накладній.
Відповідно п.2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних
документів графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в
кг, визначена відправником" -вказується маса вантажу у кілограмах,
заповнюються вантажовідправником.
Судами встановлено, що перевірка маси вантажу здійснена
відповідно порядку, встановленому п. 22 Правил видачі вантажів.
Статтею 34 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства
повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.9 Правил складання актів у комерційному акті
детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких
виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути
причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи
вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не
збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не
вносяться. Усі графи бланка комерційного акту мають бути
заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість
повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи
правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також
про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що
перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного
завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається,
яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали
комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не
відповідають дійсності, несуть установлену законодавством
відповідальність.
Комерційний акт №БН749549/255 від 15.10.2006р. складений у
відповідності до вимог, пред'явлених до його складання Правилами
складання актів, тому даний акт був визнаний судами належним
доказом факту неправильного зазначення маси вантажу у залізничній
накладній.
Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що
можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці,
вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час
залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або
актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відправник несе перед залізницею відповідальність за
наслідки, які виникли, оскільки відповідно до п.24 Статуту
залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за
всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в
накладній.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт невірного
зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу
підтверджений матеріалами справи та правильно встановлено
господарським судом, тому погодився із господарським судом у
відношенні того, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що
підлягають задоволенню: вантажовідправник повинен нести
передбачену п.п.118, 122 Статуту залізниць України
відповідальність у вигляді сплати штрафу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що
розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він
значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин,
які мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.233 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам
господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника
зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, приймаючи рішення, має
право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,
пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила
зобов'язання.
Враховуючи той факт, що порушення зобов'язання у даній справі
не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, тому
суд апеляційної інстанції мав право зменшити належні до сплати
штрафні санкції до 1 839,50грн.
Статтею 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин та враховуючи, що господарськими судами
досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова
оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови
Донецького апеляційного господарського суду у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська
залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
02.10.2007р. по справі №10/83 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська