10/173 Про визнання права власності на тимчасові споруди - 20.12.2007 Прийняття

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.06.2006 р. (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено повністю, визнано право власності на тимчасові споруди, що зведені за адресою: м. Полтава, вул. Н.Базар, 16, а саме: пункт охорони ринкового майданчику-1, павільйони торгові-4 за Полтавським споживчим товариством "Кооператор-2" та стягнуто з Колективного підприємства "Управління ринків Полтавської облспоживспілки" на користь Полтавського споживчого товариства "Кооператор-2" витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Полтавська обласна спілка споживчих товариств у своїй касаційній скарзі, поданій до Вищого господарського суду України, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2006 р. у справі № 10/173, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального та матеріального права, зокрема, прийняте рішення від 08.06.2006 року стосується її прав і обов’язків, оскільки на момент винесення рішення саме облспоживспілка здійснювала господарську діяльність на території ринкового майданчику за адресою: м. Полтава, вул. Новий Базар, 16. Крім того, і на сьогоднішній день скаржник сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою по вул. вул. Новий Базар, 16, що підтверджується податковим розрахунком земельного податку та платіжними дорученнями про сплату земельного податку.

На думку скаржника, господарським судом Полтавської області не було це враховано і не було залучено до участі у справі, що згідно зі ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

У відзиві на касаційну скаргу Колективне підприємство "Управління ринків Полтавської обласпоживспілки" просить суд залишити без змін рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2006р., а касаційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств - без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу Виконавчий комітет Полтавської міської ради просить суд залишити без задоволення касаційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств, а рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2006р. без змін.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду Полтавської області від 08.06.2006 р., колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 27.05.1998р. № 124 Колективному підприємству "Управління ринків Полтавської обласпоживспілки" було дозволено спроектувати та обладнати ринковий майданчик по вул. Новий Базар, 16, за умови відселення сімей з житлового будинку по вул. вул. Новий Базар, 16, його послідуючого знесення, а також знесення інших споруд за цією адресою.

Для виконання цього рішення було виготовлено архітектурно-планувальне завдання, яке 21.08.1998р. було затверджене начальником Головного управління у справах містобудування та архітектури. Робочий проект ринкового майданчика 24.07.2000р. було погоджено з Головним управлінням у справах містобудування та архітектури.

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.04.2001р. № 127 "Про дозвіл на завершення освоєння ділянки по вул. Н. Базар, 16 з обладнанням майданчику" було передбачено освоєння з почерговим обладнанням ринкового майданчику, наступним оформленням відповідної документації, введенням в експлуатацію та переведенням на нього торгівлі усіма видами непродовольчих товарів.

Рішенням міськвиконкому від 12.09.2001р. за № 267 відповідачу було надано дозвіл на відселення мешканців житлового будинку № 16 по вул. Н. Базар, 16 та зобов'язано придбати житло мешканцям зазначеного будинку.

01.07.2002р. Колективне підприємство "Управління ринків Полтавської обласпоживспілки" уклало договір з Полтавським споживчим товариством "Кооператор-2" про дольову участь у будівництві ринку № 1.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Судом встановлено, що існують підстави для визнання права власності на зазначені споруди, оскільки позивач виконував свої договірні зобов'язання перед відповідачем згідно договору про дольову участь у будівництві ринку.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

За змістом ст. 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.

Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що винесення вказаного рішення суду без участі Полтавської облспоживспілки стало підставою для заволодіння Полтавським споживчим товариством "Кооператор-2" ринковим майданчиком по вул. Новий Базар, 16 та всім майном, яке на ньому знаходиться і належить Полтавській облспоживспілці. Зокрема на території ринкового майданчика по торгівлі металевими виробами встановлені криті столи, капітальна будівля трансформаторної підстанції, які належить Полтавській облспоживспілці.

Як зазначає скаржник, реєстрація Колективного підприємства "Управління ринків Полтавської обласпоживспілки" відбулася 21.07.2003р., а станом на 1998-2002 р.р. існувало Управління ринків Полтавської обласпоживспілки, яке згідно п. 1.1. Статуту Управління ринків Полтавської обласпоживспілки (1992 р.) належало Полтавській облспоживспілці.

Тобто, оскаржуване рішення прямо стосується Полтавської облспоживспілки, інтереси якого захищаються законодавством України, однак його не було залучено до участі у цій справі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що господарським судом Черкаської області в порушення ст. 43 ГПК України не були всебічно і повно розглянуто обставини справи, та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні господарського суду, передбачених ч.2 ст. 111-5 ГПК України, відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого, відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2006р. у справі № 10/173 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2006р. у справі № 10/173 скасувати, а справу № 10/173 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.