Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С.(головуючого),

Вовка I.В.

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2007 року у справі № 7/722 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-18", третя особа- Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 139 438,50 грн. та 1 040,06 грн. інфляційних сум, на загальну суму 140 478,56 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 02771/4-08 від 15.07.2003 року з оплати отриманих послуг.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.2007 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 66 275,19 грн. основного боргу і 651,10 грн. інфляційних сум, а в решті позову відмовлено.

В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалося.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судове рішення відповідає вимогам закону і просить залишити його без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа вважає,що оскаржене судове рішення не грунтується на законі та просить його скасувати з передачою справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.07.2003 року між сторонами було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02771/4-08, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався надавати відповідачу (абоненту) послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач - оплачувати отримані послуги.

За п. 2.2 зазначеного договору споживач сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

П. 3.1 вказаного договору передбачено, що кількість поданої води визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником споживача, а за п. 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із постачального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення обсягів стоків, які потрапляють у місцеву каналізацію у відповідності з п. 2.1.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

За п. 3.4 споживач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня надання постачальником платіжних документів до банківської установи.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором з оплати отриманих послуг з постачання питної води та водовідведення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 " Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Прийняте у даній справі судове рішення цим вимогам не відповідає.

Так, дійшовши висновку про задоволення позову, суд не встановив обсягів водоспоживання і водовідведення за спірний період відповідно до умов договору та чинного законодавства, не перевірив обгрунтування розрахунків розміру заявлених до стягнення вимог і не навів розрахунків, з яких він виходив, задовольнивши грошові вимоги частково та не обгрунтував висновку щодо відмови в позові.

До того ж, призначивши у даній справі судово-бухгалтерську експертизу на предмет визначення обсягу поставленої питної води, вартості послуг з постачання питної води та водовідведення і розміру оплачених відповідачем зазначених послуг у спірний період, суд не навів правової оцінки висновку судово-бухгалтерської експертизи і не обгрунтував його відхилення відповідно до вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) .

Разом з цим, судом не було з'ясовано питання про те, в якому розмірі був чинний тариф на водопостачання і водовідведення встановлений органом місцевого самоврядування протягом часу, коли виникла спірна заборгованість.

За таких обставин, оскаржене судове рішення не можна визнати законним й обгрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2007 року скасувати, і справу № 7/722 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.