ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 р.
№ 6/110-42/39
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргу
Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної в
м. Києві ради
на рішення
господарського суду м. Києва від 06.03.2007р.
у справі
№6/110-42/39
за позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
до
Комунального підприємства "ЖЕО -109" Голосіївської районної в
м.Києві ради
про
визнання договору укладеним,
У судовому засіданні була оголошена перерва з 13.12.2007р. до
20.12.2007р.
за участю представників:
- позивача: Бескоровайний О.В., дов. №Д07/2 від 03.01.2007р.;
- відповідача: Бабич В.М. дов. №191 від 02.04.2007р.;
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006 року позивач - Акціонерна енергопостачальна
компанія "Київенерго" звернулась до господарського суду з позовом
до відповідача - комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської
районної в м. Києві ради про визнання договору № 40345 від
07.12.2005р. на постачання електричної енергії укладеним з
урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, а також
зобов'язання відповідача підписати зазначений протокол. Позовні
вимоги мотивовані тим, що позивач не може погодити преамбулу
вказаного вище договору, а також пункти 1, абз.1 п.2, 2.2.4,
4.2.2, 7.6, 9.2, назву додатку №2Д та абзац 1 п.5 цього додатку в
редакції, запропонованій відповідачем, у зв'язку з невідповідністю
останніх нормам чинного законодавства.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2006р. позов
задоволено повністю. Визнано договір №40345 від 07.12.2005р. на
постачання електричної енергії укладеним в редакції акціонерної
енергопостачальної компанії "Київенерго" з урахуванням протоколу
узгодження розбіжностей.
Постановою Вищого господарського суду України від
21.12.2006р. у справі №6/110 касаційну скаргу Комунального
підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної в м. Києві ради на
рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2006р. у справі
№6/110 задоволено частково. Рішення господарського суду м. Києва
від 12.07.2006р. у справі №6/110 - скасовано. Справу №6/110
передано на новий розгляд до господарського суду м.Києва в іншому
складі суддів.
За результатами нового розгляду зазначеної справи,
господарським судом м.Києва прийнято рішення від 06.03.2007р. у
справі №6/110-42/39 (суддя Паламар П.I.), яким позов задоволено;
визнано договір №40345 від 07.12.2005р. на постачання електричної
енергії між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго"
та Комунальним підприємством "ЖЕО -109" Голосіївської районної в
м.Києві ради укладеним в редакції Акціонерної енергопостачальної
компанії "Київенерго" згідно протоколу узгодження розбіжностей;
стягнуто з Комунального підприємства "ЖЕО -109" Голосіївської
районної в м.Києві ради на користь Акціонерної енергопостачальної
компанії "Київенерго" 85 грн. витрат по сплаті державного мита,
118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду КП "ЖЕО-109"
Голосіївської районної в місті Києві ради звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду м.Києва від 06.03.2007р.,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права та передати справу на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
скористалась правом, передбаченим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить
рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2007р. залишити без
змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача,
перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судом касаційної інстанції за результатами розгляду
касаційної скарги Комунального підприємства "ЖЕО-109"
Голосіївської районної в місті Києві ради була прийнята постанова
від 21.12.2006р. у справі №6/110, в якій суд касаційної інстанції
перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції
обставин справи, надану юридичну оцінку цим обставинам, повноту їх
встановлення у рішенні, перевіривши застосування судом першої
інстанції норм матеріального та процесуального права, з'ясував
наступне.
29.09.2005р. Голосіївською районною в місті Києві радою було
прийнято рішення №38/31 "Про управителів будинків комунальної
власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва
та окремі права у взаєминах з виробниками, виконавцями та
споживачами послуг".
Відповідно до п. 1 вказаного рішення відповідача було
визначено управителем будинків комунальної власності
територіальної громади Голосіївського району міста Києва, які
передані йому на обслуговування в частині укладення договорів з
виробниками, виконавцями та споживачами житлово-комунальних
послуг. При укладенні договорів з виробниками, виконавцями та
споживачами житлово-комунальних послуг відповідач повинен
дотримуватися норм чинного законодавства (п. 2).
Комунальне підприємство "ЖЕО-109" Голосіївської районної в
місті Києві ради звернулося до позивача з пропозицією укласти
договір на постачання електричної енергії.
Зазначений договір та додатки до нього було підписано
відповідачем з протоколом розбіжностей.
АЕК "Київенерго" 07.12.2005р. за результатами розгляду
пропозицій відповідача направив останньому протокол узгодження
розбіжностей до договору про постачання електричної енергії, у
якому погоджено п.2.2.3, а також викладено заперечення стосовно
преамбули, п.1, абз.1 п.2, п.2.2.4, п.4.2.2, п.7.6, п.9.2, назви
додатку №2Д та абзац 1 п.5 цього додатку.
Комунальне підприємство "ЖЕО-109" Голосіївської районної в
місті Києві ради відповіді позивачеві не надало.
При здійснення касаційного провадження, суд касаційної
інстанції встановив припущення місцевим господарським судом цілої
низки порушень норм матеріального права.
Зокрема, суд не врахував особливості діяльності відповідача,
визначені рішенням Голосіївської районної у м. Києві ради від
29.09.2005р. №38/31, та його Статутом, та не з'ясував: наявності у
відповідача права власності на будинки комунальної власності, до
яких поставляється електроенергія, а також, чи використовується
відповідачем поставлена електроенергія до цих будинків для його
власних потреб; особу, яка є балансоутримувачем житлового фонду.
Водночас, суд не з'ясував наявності у відповідача мереж для
відпуску електроенергії приєднаним до них вторинним споживачам
(населенню), а також наявності у відповідача ліцензії на передачу
та постачання електричної енергії, як того вимагає стаття 13
Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р.
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(із змінами і доп.).
Щодо викладення пункту 2.2.4 вказаного договору у редакції
позивача, суд першої інстанції не з'ясував та не надав оцінку
запропонованій відповідачем редакції цього пункту договору.
Судом не були враховані "Правила користування електричною
енергією для населення", затверджені постановою Кабінету Міністрів
України від 26 липня 1999р. N1357 ( 1357-99-п ) (1357-99-п)
(із змінами і
доп.), якими визначені особливості користування електричною
енергією населенням, зокрема укладення договорів
енергопостачальником з кожним наймачем (власником) квартири у
багатоквартирному будинку.
Щодо викладення п.4.2.2 в редакції позивача, суд не врахував
приписи Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з
громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за
житлово-комунальні послуги" від 13.11.1996р. ( 486/96-ВР ) (486/96-ВР)
та не
надав правової оцінки правовідносинам, які виникають між позивачем
та споживачами електроенергії (населенням).
Щодо викладення п.7.6 в редакції позивача, суд не врахував
приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від
24.06.2004р. ( 1875-15 ) (1875-15)
, яким визначені основні засади
організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері
надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми
виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та
обов'язки та не надав правової оцінки правовідносинам, які
виникають між позивачем та споживачами електроенергії
(населенням).
Щодо викладення п.9.2 в редакції позивача, суд не з'ясував
наявності у відповідача мереж для передачі електричної енергії.
Щодо назви додатку №2Д до вказаного договору, суд не врахував
узгодженості сторін відносно однакової редакції цієї назви
додатку, викладеної у протоколі узгодження розбіжностей до
договору постачання електричної енергії від 7.12.2005р. №40345.
Погоджуючись з редакцією абзацу першого пункту 5 додатку 2Д
до зазначеного договору, викладеною позивачем, суд дійшов
передчасного висновку без з'ясування наявності у відповідача
електролічильників щодо спожитої електроенергії населенням.
Поряд з цим, суд не врахував приписи запроваджені статтею 26
Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р.
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(із змінами і доп.), якою визначені обов'язки та
відповідальність споживачів енергії.
Не з'ясовано судом віднесення до складу витрат відповідача на
утримання будинків і прибудинкових територій витрат на
експлуатацію будинкового господарства, до яких відносяться витрати
на освітлення, на експлуатацію (утримання та обслуговування)
ліфтів, запроваджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22
червня 1998р. N939 (із змінами і доп.).
Судом не надана правова оцінка твердженням щодо необхідності
врахування положень, запроваджених рішенням Київської міської ради
від 24.11.2005р. №427/2888 ( ra0427023-05 ) (ra0427023-05)
"Про визначення
виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді
комунальної власності територіальної громади м. Києва" та
Голосіївської районної у м. Києві ради від 14.03.2002р. №8/09 "Про
формування комунальної власності територіальної громади
Голосіївського району м. Києва".
Судом не враховано ч.6 ст.179 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
відповідно до якої суб'єкти господарювання, які забезпечують
споживачів, зазначених у частині першій цієї статті,
електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів
транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші
суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої
продукції (послуг).
В порушення ст.111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в якій
встановлена обов'язковість вказівок, що містяться у постанові
касаційної інстанції, для суду першої інстанції під час нового
розгляду справи, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного
рішення, задовольнив вимоги позивача про визнання договору №40345
від 07.12.2005р. укладеним в редакції позивача з урахуванням
протоколу розбіжностей, не з'ясував зазначені судом касаційної
інстанції обставини, не надав їм належної правової оцінки, тому
дійшов невірного висновку.
Тоді як, статтею 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
на господарський
суд покладається обов'язок всебічно, повно та об'єктивно
розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи спір, суд, в порушення ст.ст.38, 43, 65, 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не встановив істотні обставини справи.
Враховуючи, що судове рішення ухвалене з порушенням норм
процесуального права, а обставини, які мають істотний вплив на
правильність застосування норм матеріального права, не з'ясовані,
судове рішення визнати законним не можна, тому воно підлягає
скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до місцевого
господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві
обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та
постановити законне й обгрунтоване рішення, оскільки рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив
справу у відповідності з нормами матеріального права, а
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки
суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст.111-9,-
ст.ст.111-10 -111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Комунального підприємства "ЖЕО-109"
Голосіївської районної в м. Києві ради задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 06.02.2007р. у
справі №6/110-42/39 скасувати.
Справу №6/110-42/39 передати на новий розгляд до
господарського суду м.Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя:
О. Кот
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук