ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 р.
№ 20-10/138-5
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Бахчисарайський райагрохім"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2007 року
за заявою
ТОВ "Виджио"
про
затвердження мирової угоди
у справі
№ 20-10/138-5 господарського суду міста Севастополя
за позовом
ВАТ "Бахчисарайський райагрохім"
до
ТОВ "Виджио"
про
стягнення суми,
за участю представників сторін від:
позивача:
Дудкін В.С. –за довіреністю від 03.12.2007р.
відповідача:
Водяхін С.А. – за довіреністю від 18.12.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.08.2007р. (суддя Євдокимов І.В.) затверджено мирову угоду між ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" і ТОВ "Виджио" на наступних умовах: 1.Кредитор звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до боржника про стягнення заборгованості в розмірі 162000,00грн. 2.Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України кредитор звільняє боржника від його зобов'язань в сумі 133500,00грн. 3.Таким чином заборгованість боржника перед кредитором залишається в розмірі 28500,00грн. 4.Сума в розмірі 28500,00грн. внесена на поточний рахунок кредитора. 5.Кредитор вважає зобов'язання боржника перед ним виконаними належним чином, у зв'язку з чим, відмовляється від своїх вимог про погашення заборгованості в розмірі 162000,00грн. 6.Сторони матеріальних претензій друг до друга не мають. 7.Зміни та доповнення до умов даної угоди не вирішуються без згоди сторін. 8.Дана мирова угода складена у двох екземплярах, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2007р. (судді Борисова Ю.В. –головуючий, Плут В.М., Горошко Н.П.) ухвалу господарського суду міста Севастополя від 09.08.2007р. скасовано. Постановлено нову ухвалу і викладено в новій редакції: затверджено мирову угоду між ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" і ТОВ "Виджио" на наступних умовах: 1.Кредитор звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до боржника про стягнення заборгованості в розмірі 162000,00грн. 2.Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України кредитор звільняє боржника від його зобов'язань в сумі 133500,00грн. 3.Таким чином заборгованість боржника перед кредитором залишається в розмірі 28500,00грн. 4.Сума в розмірі 28500,00грн. внесена на поточний рахунок кредитора. 5.Кредитор вважає зобов'язання боржника перед ним виконаними належним чином, у зв'язку з чим, відмовляється від своїх вимог про погашення заборгованості в розмірі 162000,00грн. 6.Сторони матеріальних претензій друг до друга не мають. 7.Зміни та доповнення до умов даної угоди не вирішуються без згоди сторін. 8.Дана мирова угода складена у двох екземплярах, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу.
ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і прийняти нову, якою відмовити в затвердженні мирової угоди, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Також позивач надав додаткове пояснення по касаційній скарзі.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.08.2005р. у справі №20-10/138 позов ВАТ "Бахчисарайський райагрохим" до ТОВ "Виджио" про стягнення заборгованості в сумі 162000,00 грн. задоволено.
В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України позивачу 19.09.2005 видано наказ на примусове виконання рішення суду.
ТОВ "Виджио" звернулось до суду із заявою від 30.07.2007р. №196 про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами 01.09.2005р.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
Мирова угода є двостороннім або багатостороннім правочином.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Суди попередніх інстанцій встановили, що особа, яка підписала мирову угоду –Дербін В.Л., мала необхідний обсяг цивільної дієздатності та всі повноваження на її підписання, оскільки дана особа мала статус керуючого санацією ВАТ "Бахчисарайський райагрохим" та за змістом вимог ч.2 п.5 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мала право укладати від імені боржника мирову угоду.
Також суди встановили, що згідно з листом ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" №21 від 01.09.2005р. ця юридична особа не має фінансових претензій до ТОВ "Виджио", останнє сплатило заборгованість перед позивачем у розмірі 28500грн. на виконання п.3 мирової угоди.
З посиланням на вказані обставини суди відхилили доводи позивача про те, що мирова угода сторонами укладалась без наміру створити правові наслідки.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом при розгляді спору.
При цьому колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що суд першої інстанції помилково застосував при вирішенні заяви про затвердження мирової угоди ст. 80 ГПК України, якою передбачено випадки припинення провадження у справі, оскільки судове рішення вже фактично знаходилось на стадії виконання, а мирова угода укладена сторонами саме в процесі виконання судового рішення, яка повинна затверджуватись господарським судом першої інстанції шляхом винесення відповідної ухвали.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2007р. у справі №20-10/138-5 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда Судді Г.Жаботина А.Уліцький