ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 р.
№ 10/130-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Iноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджис Україна
Лімітед"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
05.09.2007 року
у справі
№ 10/130-07 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Дніпропетровської районної державної адміністрації
Дніпропетровської області
до
1) Iноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджис Україна
Лімітед"
2) Дніпропетровської районної ради народних депутатів
Дніпропетровського району Дніпропетровської області
третя особа
Управління з контролю за використанням та охороною земель у
Дніпропетровській області
про
Витребування земельної ділянки з незаконного володіння та
визнання державного акта таким, що втратив чинність,
за участю представників сторін від:
позивача:
Азарова Л.П. -за довіреністю від 15.03.2007р.
відповідачів:
1) Олексіюка М.В. - за довіреністю від 02.10.2007р.,
Кочергіна О.М. -за довіреністю від 02.10.2007р.
2) не з'явились
третьої особи:
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.06.2007р. (суддя Кощеєв I.М.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
05.09.2007р. (судді Джихур О.В. -головуючий, Герасименко I.М.,
Виноградник О.М.), позов задоволено; визнано державний акт серії
ДН №034200, виданий Дніпропетровською районною радою
Дніпропетровської області 15.12.1998р., зареєстрований в книзі
записів державних актів про право постійного користування землею
№1253, таким, що втратив чинність; зобов'язано Iноземне
підприємство "Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед" повернути до
земель запасу Дніпропетровської районної державної адміністрації
Дніпропетровської області земельну ділянку площею 20га,
розташовану на території Ювілейної селищної ради
Дніпропетровського району Дніпропетровської області; стягнуто з
відповідачів на користь позивача по 42,50грн. з кожного витрат на
державне мита та 59грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Iноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед"
в касаційних скаргах просить скасувати рішення місцевого та
постанову апеляційного господарських судів і прийняти нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить постанову
залишити без змін, а скаргу -без задоволення.
Від Дніпропетровської районної ради надійшла заява про
розгляд касаційних скарг у даній справі без її представника.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, дійшла висновку, що касаційні скарги не
підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням III
сесії XXIII скликання Дніпропетровської районної ради
Дніпропетровської області від 21.10.1998р. було надано в постійне
користування Акціонерному товариству закритого типу "Кока-Кола
Беверіджис-Сервіс" земельну ділянку, площею 20га, на території
Ювілейної селищної ради Дніпропетровської області
Дніпропетровського району для будівництва заводу безалкогольних
напоїв.
На підставі вказаного рішення, Дніпропетровська районна Рада
народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської
області видала 15.12.1998р. АТЗТ "Кока-Кола Беверіджис-Сервіс"
Державний акт на право постійного користування землею ДН № 034200.
Згідно з установчими документами Iноземного підприємства
"Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед", 01.04.2002р. рішенням
Броварської районної державної адміністрації АТЗТ "Кока-Кола
Беверіджис Сервіс" ліквідовано в зв'язку з приєднанням до
Підприємства з іноземними інвестиціями "Кока-Кола
Беверіджис-Сервіс".
17.02.2005р. Підприємство з іноземними інвестиціями
"Кока-Кола Беверіджис-Сервіс" перереєстровано: змінено назву
підприємства на Iноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджис
Україна Лімітед".
Iноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед"
вважає, що воно є належним землекористувачем вказаної земельної
ділянки, оскільки право користування цією земельною ділянкою
перейшло до нього в результаті правонаступництва - приєднання АТЗТ
"Кока Кола Беверіджис Сервіс" до іноземного підприємства "Кока
Кола Беверіджис Україна Лімітед".
Колегія погоджується з висновками судів щодо безпідставності
доводів відповідача-1, з огляду на наступне.
Так, земельні відносини щодо володіння, користування і
розпорядження землею регулюються Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Земельним Кодексом України ( 2768-14 ) (2768-14)
, а також
прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст.12 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
2001р. до повноважень сільських, селищних, міських рад
у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст
належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад;
передача земельних ділянок комунальної власності у власність
громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання
земельних ділянок у користування із земель комунальної власності
відповідно до цього Кодексу.
Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
громадяни та юридичні особи набувають права власності та права
користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації
щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які
підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим
Кодексом. Главою 15 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначено два види користування землею - право постійного
користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.
Статтею 125 цього Кодексу визначено підстави виникнення права
користування земельної ділянки, а саме - одержання її користувачем
документа, що посвідчує право постійного користування земельною
ділянкою та його державної реєстрації, і виникнення права оренди
земельної ділянки, а саме - укладення договору оренди і його
державна реєстрація.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок
юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду
визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
.
Статтею 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено, що право власності та право постійного користування
на земельну ділянку виникає після одержання її власником або
користувачем документа, що посвідчує право власності чи право
постійного користування земельною ділянкою, та його державної
реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після
укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати
до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі
(на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї,
та державної реєстрації забороняється.
Судами попередніх інстанцій з врахуванням вимог ст.ст.125,
126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та на підставі
ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності
з достовірністю встановлено, а відповідачем-1 не спростовано
відсутність у Iноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджис
Україна Лімітед" статусу землекористувача стосовно спірної
земельної ділянки, що обумовлено відсутністю оформлення зазначеною
юридичною особою правовстановлюючих документів на цю земельну
ділянку у встановленому порядку.
Державний акт ДН № 034200 на право постійного користування
землею видано АТЗТ "Кока Кола Беверіджис Сервіс", яке ліквідовано.
З часу ліквідації АТЗТ "Кока Кола Беверіджис Сервіс" вказаний
державний акт втратив чинність.
Доводи скаржника про те, що право користування землею
перейшло до нього у зв'язку з правонаступництвом, суди правомірно
до уваги не прийняли. Право користування землею регулюється
Земельним кодексом України ( 2768-14 ) (2768-14)
і в останньому таких
підстав, як правонаступництво, для права користування землею не
зазначено.
З огляду на викладене, колегія погоджується з висновком
господарських судів про те, що після реорганізації акціонерного
товариства іноземне підприємство не набуло у встановленому законом
порядку права на користування спірною земельної ділянкою, тобто
відповідач-1 не є належним землекористувачем.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та
встановлення обставин відхилених господарським судом при розгляді
спору.
За таких обставин, переглянута у справі постанова
апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного
законодавства, а доводи касаційних скарг визнаються
непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 05.09.2007р. у справі №10/130-07 залишити без змін, а
касаційні скарги -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький