ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 р.
№ 3/82
Доповідач -суддя Мележик Н.I.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.I.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємства "Формула-1"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.07.2007р.
у справі № 3/82
господарського суду Iвано-Франківської області
за позовом Приватного підприємства "Формула-1"
до Товарної біржі "Захід Контракт"
про визнання недійсними та скасування актів автотоварознавчих
досліджень і
експертних висновків
за участю представників:
позивача - Удотової Т.М.
відповідача - Венгринюк Р.I.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2007 року Приватне підприємство "Формула-1"
звернулась до господарського суду Iвано-Франківської області з
позовом до Товарної біржі "Захід Контракт" про визнання недійсним
та скасування акту автотоварознавчого дослідження та експертного
висновку №009 від 02.11.2005 року товарної біржі "Захід Контракт"
"ринкова (дійсна) вартість причіпа KRONE SDP 24, реєстраційний
номер АТ 0035 XX, 1993 року випуску, станом на 02.11.2005 року,
складає -18 820 грн. без ПДВ", а також акту автотоварознавчого
дослідження та експертного висновку №010 від 03.11.2005 року
товарної біржі "Захід Контракт" "ринкова (дійсна) вартість
автомобіля MAN 19432, 1994 року випуску, реєстраційний номер
№10541 IВ, станом на 03.11.2005 року, складає -47 630 грн. без
ПДВ".
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
10.04.2007 року (суддя Фрич М.М.) позов задоволено, визнано
недійсними та скасовано акти автотоварознавчого дослідження та
експертні висновки Товарної біржі "Захід Контракт" №009 від
02.11.2005 року та №010 від 03.11.2005 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
24.07.2007 року (судді: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Марко Р.I.) рішення
місцевого господарського суду скасовано, провадження у справі
припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В касаційній скарзі Приватне підприємство "Формула-1" просить
скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення
суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга
залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або
постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог
матеріального та процесуального права.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам,
оскільки грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, предметом даного спору є визнання недійсним та
скасування акту автотоварознавчого дослідження та експертного
висновку №009 від 02.11.2005 року товарної біржі "Захід Контракт",
а також про визнання недійсним та скасування акту
автотоварознавчого дослідження та експертного висновку №010 від
03.11.2005 року товарної біржі "Захід Контракт".
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд
виходив з їх обгрунтованості, оскільки виявлено розбіжність між
оціночними вартостями причепа та автомобіля у висновках експерта
Романюка В.К., які оспорюються позивачем, та висновках Львівського
науково-дослідного інституту судових експертиз.
Проте, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду
першої інстанції та припиняючи провадження у справі, правильно
встановив, що такий спір не підлягає вирішенню в господарських
судах з посиланням на норми цивільного та господарського
процесуального законодавства.
Статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
визначено,
що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист
своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси
зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або
відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів
інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та
законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання
недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних
інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують
право або створюють загрозу його порушення; присудження до
виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування
штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення,
зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами,
передбаченими законом.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам підвідомчі справи у спорах
про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у
законодавстві.
Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи
іншого органу (посадової особи), виданий у межах його компетенції,
визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та
спричиняє певні правові наслідки, створює юридичний стан,
спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий
характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на
певний час, територію, коло суб'єктів.
Львівський апеляційний господарський суд правомірно зазначив,
що висновок експерта, який є результатом практичної діяльності
фахівця-оцінювача, не підпадає під вищенаведені ознаки і не може
бути визнаний актом державного чи іншого органу.
За вказаних обставин, апеляційна інстанція обгрунтовано
припинила провадження у справі з підстав непідвідомчості такого
спору господарським судам, оскільки висновок експерта оцінювача не
є актом у розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Господарський суд розглядає позови про визнання недійсними
обов'язкових для виконання рішень державних актів та інших
органів, тому даний спір не підлягає вирішенню у господарських
судах України.
Водночас відповідно до статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанції
відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і
передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Формула-1" залишити
без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.07.2007р. у справі № 3/82 залишити без змін.
Головуючий суддя
Т.П.Козир
Судді
Н.I.Мележик
О.А.Подоляк