Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Полякова Б.М.

Суддів - Ткаченко Н.Г.

Катеринчук Л.Й.

За участю представника : АКБ СР "Укрсоцбанк" -Шелягової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк"

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р. по справі № Б-7/133-16/194-13/125 за заявою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каріф" про банкрутство, -

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2005 р. було порушено провадження по справі № Б-7/133 про банкрутство ТОВ "Каріф", на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2005 р. по справі № Б-7/133-16/194, боржника - ТОВ "Каріф" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1

Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий ОСОБА_1 12.07.2006 р. звернувся із клопотанням до господарського суду Івано-Франківської області про припинення ліквідаційної процедури боржника, у справі про банкрутство, порушеної за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та перехід до загальної процедури банкрутства, на підставі ст.11 цього Закону.

Ініціюючим кредитором - АКБ Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії банку 01.08.2006 р. подана до суду скарга на дії ліквідатора боржника ОСОБА_1

16.10.2006 р. арбітражним керуючим ОСОБА_1 подано до суду заяву про припинення обов'язків ліквідатора боржника, та затвердженням оплати послуг ліквідатору в розмірі : з 12.08.2005 р. по 01.09.2005 р. -310 грн.; з 01.09.2005 р. по 01.12.2005 р. -1992 грн.; з 01.12.2005 р. по 01.08.2006 р. -5600 грн. та з 01.08.2006 р. по 15.10.2006 р. -1875 грн., всього на суму 9777 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2007 р. по справі № Б-7/133-16/194-13/125 /суддя Шкіндер П.А./ припинено обов'язки ліквідатора боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_1, затверджено оплату праці арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 в сумі 9777 грн.; відмовлено ініціюючому кредитору - АКБ Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії банку в задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2007 р. по справі № Б-7/133-16/194-13/125 / колегія суддів у складі : Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І./ ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" без задоволення.

В касаційній скарзі кредитор - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк" просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р., посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника кредитора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. - 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Ухвала господарського суду першої інстанції та апеляційна постанова мотивовані тим, що ліквідатор боржника арбітражний керуючий ОСОБА_1 здійснював свої повноваження відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено майно ТОВ "Каріф", що підтверджується наданими суду доказами, ліквідатором боржника подано докази про реалізацію заставного майна боржника, яке належало боржнику з відповідним перерахуванням коштів ініціюючому кредитору - АКБ "Укрсоцбанк";

- отже, посилання АКБ "Укрсоцбанк" на те, що неправомірні дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1, є таким, що не підтверджується матеріалами справи;

- заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 про звільнення його від виконання обов'язків ліквідатора боржника підлягає задоволенню, поскільки таке право арбітражного керуючого прямо передбачено п.4 ст.- 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- заява ліквідатора боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 про затвердження оплати послуг в сумі 9777 грн. підлягає задоволенню, поскільки таке право арбітражного керуючого встановлено п.10, п.12 ст.- 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. - 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до п.10 ст.- 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Згідно з ч. 10 ст. - 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадку, якщо оплата послуг арбітражного керуючого буде здійснюватися не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата має бути здійснена за рахунок коштів кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, оплата праці ліквідатора боржника ОСОБА_1 в сумі 9777 грн., складається з 12.08.2005 р. по 01.09.2005 р. -310 грн., з 01.09.2005 р. по 01.12.2005 р. -1992 грн., з 01.09.2005 р. по 01.08.2006 р. -5 600 грн., з 01.08.2006 р. по 15.10.2006 р. -1875 грн.

Відповідно до п.12 ст. - 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, дійшли до правильного висновку, що заява ліквідатора боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 про затвердження оплати послуг в сумі 9777 грн., є обґрунтованою.

Крім того, в касаційній скарзі кредитор - АКБ "Укрсоцбанк" посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. 20 ГПК України, поскільки судді Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І, які були в складі колегії суддів при постановленні оскаржуваної постанови від 26.11.2007 р., були в складі судової колегії при винесенні постанови 01.03.2006 р., яка скасована постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2006 р.

Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 р., була скасована постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2006 р. з підстав порушення вимог процесуального закону, а справа № Б-7/133 направлена до господарського суду Івано-Франківської області для розгляду, що не виключає розгляду по справі про банкрутство ТОВ "Каріф" інших процесуальних документів тим же складом суду.

За таких обставин, порушень вимог ч.1 ст. 20 ГПК України Львівським апеляційним господарським судом при розгляді справи про банкрутство ТОВ "Каріф" не вбачається.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р. по справі № Б-7/133-16/194-13/125, відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7 -- 111-9, - 111-10-- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р. по справі № Б-7/133-16/194-13/125 залишити без змін.