ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2007 р.
№ 24/485б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової I.Ю., -головуючого
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційне подання
Заступника прокурора м. Києва
на ухвалу
господарського суду міста Києва
у справі
№ 24/485-б господарського суду м. Києва
за заявою
ТОВ "Аларіт Україна"
до
Державного підприємства " Завод Побутмаш"
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ТОВ "Аларіт Україна" -В.Б. Левін;
від Генеральної прокуратури України -Баклан Н.Ю.
У справі оголошувалась перерва з 11.12.2007 по 14.12.2007
відповідно до вимог ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
для
виготовлення повного тексту постанови Вищого господарського суду
України.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.08.2006 у
справі № 24/485-б за результатами
підготовчого засідання, введена процедура розпорядження майном
боржника -Державного підприємства заводу " Побутмаш", призначено
розпорядником майна Державного підприємства заводу " Побутмаш"
арбітражного керуючого ОСОБА_1., зобов'язано заявника в
десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу
оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою
виявлення всіх кредиторів і осіб, що бажають взяти участь в
санації боржника визнані конкурсні кредиторські вимоги ТОВ "
Аларіт Україна" до боржника в розмірі 683539,00 грн.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Заступник
прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України
з касаційним поданням, згідно якого просив скасувати ухвалу за
результатами підготовчого засідання та припинити провадження у
справі про банкрутство, посилаючись на порушення з боку суду
першої інстанції вимог ст.121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
ст.ст.35,36-1 Закону України " Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
судом
першої інстанції, в порушення вимог ст.6 Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
не прийнято до уваги, що ініціюючим
кредитором на підтвердження своїх вимог не доведено їх
безспірність, в зв'язку з відсутністю виконавчого документу про
примусове стягнення грошових коштів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
переглянувши в касаційному порядку ухвалу господарського суду на
підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права вважає, що касаційне подання підлягає
задоволенню, виходячи з такого:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2006 порушено
провадження у справі № 24/485-б про банкрутство Державного
підприємства завод " Побутмаш" за заявою ТОВ " Аларіт Україна".
Оскаржуваною ухвалою за результатами підготовчого засідання
введена процедура розпорядження майном, призначений розпорядник
майна боржника, зобов'язано ініціюючого кредитора в десятиденний
строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про
порушення провадження у справі про банкрутство.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04
грудня 2006 у справі № 24/485-б ухвалу підготовчого засідання
господарського суду м. Києва від 21 серпня 2006 року у справі №
24/485-б скасовано в частині призначення розпорядником майна
державного підприємства " Побутмаш" -арбітражного керуючого
ОСОБА_1., справа № 24/485 в цієї частині передана на розгляд
господарського суду м. Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 березня
2007 касаційна скарга ТОВ " Аларіт Україна" залишена без
задоволення. Постанова Київського апеляційного господарського суду
від 04.12.2006 у справі № 24/485-б залишена без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 2 серпня 2007 відмовлено
у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого
господарського суду України від 27 березня 2007 у справі №
24/485-б.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду м. Києва
встановлено, що заявник звернувся до суду із заявою про порушення
справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній
неспроможний сплатити борг у сумі 683539,00 грн., заявлені вимоги
кредитора документально підтверджуються, тому визнаються судом
обгрунтованими оскільки кредитор вправі звернутись із заявою про
порушення справи про банкрутство боржника, якщо останній
ухиляється чи неспроможний задовольнити протягом трьох місяців
безспірні грошові зобов'язання, то, враховуючи викладене,
господарський суд дійшов висновку про наявність підстав закінчити
підготовче засідання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
ухвала підготовчого засідання винесена з порушенням вимог
ст.ст.6,11 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, а також вимог
ст.8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.3 Закону України " Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а
провадження у справі про банкрутство Державного підприємства
заводу " Побутмаш" припиненню, виходячи з наступного:
як вбачається з матеріалів справи, заява ініціюючого
кредитора у справі про банкрутство мотивована наявністю визнаної
07.04.2006 боржником претензії від 03.04.2006
на суму 683539 грн., яка не задоволена боржником протягом більш
ніж три місяці.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарським судом не надана оцінка тому факту, що умови й
порядок виконання судових рішень зазначено Законом України " Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Пунктом 18, статті 3 Закону України " Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
в редакції, чинній до внесення змін
Законом України від 15.03.2006 № 3541-IУ ( 3541-15 ) (3541-15)
, а також
відповідно до вимог ст.8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в редакції, яка
було чинною на момент визнання боржником претензії, передбачалося
виконання також визнаних у встановленому порядку претензій.
Згідно з вимогами ст.8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в редакції,
яка була чинною до внесення змін Законом України № 3541-IУ від
15.03.2006 ( 3541-15 ) (3541-15)
, якщо у відповіді про визнання претензії не
повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів
після її отримання така відповідь є підставою для примусового
стягнення заборгованості державною виконавчою службою, в порядку,
встановленому Законом України " Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
При порушенні провадження у справі про банкрутство Державного
підприємства завод " Побутмаш", господарський суд не прийняв до
уваги той факт, що з 14.04.2006, тобто до спливу, в даному
випадку, 20 денного строку після отримання кредитором відповіді
про визнання претензії, який передбачений ст.8 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом
України № 3541-IУ від 15.03.2006 ( 3541-15 ) (3541-15)
, набула чинності нова
редакція Закону України " Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
,відповідно до вимог статті 3 якого, передбачений перелік
документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою,
у вказаному переліку відсутній такий документ, як визнана у
встановленому порядку претензія.
Крім того, з 14.04.06 також набула чинності нова редакція ст.
8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказана стаття на даний час не
передбачає можливості примусового стягнення заборгованості за
претензією яка визнана боржником, державною виконавчою службою, в
порядку, встановленому Законом України " Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Відповідно до вимог ч.ч. 5,6 ст. 8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
14.04.2006, якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої
додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у
платіжній вимозі - дорученні зазначається визнана сума.
Платіжні вимоги -доручення виконуються установами банків у
порядку, встановленому Національним банком України.
Згідно з ч. 3 ст.6 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо
безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно
складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної
плати,які не були задоволені боржником протягом трьох місяців
після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не
передбачено цим Законом.
Відповідно до вимог ст.1 Закону, безспірні вимоги
кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги
кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими
документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється
списання коштів з рахунків боржника .
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
чинне законодавство про виконавче провадження та ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не відносять претензію, визнану у встановленому
законодавством порядку, до переліку виконавчих документів, а також
не передбачають можливості списання у безспірному порядку з
рахунку боржника суми визнаної претензії.
Виходячи з викладеного,господарський суд не звернув уваги на
той факт, що заява ініціюючого кредитора подана, а справа про
банкрутство порушена господарським судом незаконно, без дотримання
вимог ч.3 ст.6 Закону, а саме - за відсутністю доказів
безспірності вимог кредитора, яки повинні бути надані ініціюючим
кредитором на момент порушення провадження у справі про
банкрутство.
Згідно з вимогами ч.4,ст.11 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
у підготовчому засіданні суддя оцінює подані
документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість
заперечень боржника.
Отже у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність
ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (
кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство та
безспірність цих вимог.
Господарський суд не звернув уваги на той факт, що заява
ініціюючого кредитора подана без дотримання вимог ч.3, ст.6
Закону, а саме - за відсутності доказів неспроможності боржника
задовольнити безспірні вимоги кредитора протягом трьох місяців
після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці
вимоги, в зв'язку з чим справа про банкрутство Державного
підприємства завод " Побутмаш" порушена необгрунтовано і
продовження процедури банкрутства боржника, в даному випадку, є
неможливим.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 21.08.2006 у справі №
24/485-Б скасувати, провадження у справі про банкрутство №
24/485-б припинити.
Головуючий I.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
Л.В. Продаєвич